Жорж Леметр — Вікіпедія

Жорж Леметр
Georges Lemaître
Ім'я при народженні фр. Georges Henri Joseph Édouard Lemaître[1]
Народився 17 липня 1894(1894-07-17)
Шарлеруа
Помер 20 червня 1966(1966-06-20) (71 рік)
Левен
Поховання Marcinelle New Communal Cemeteryd[2]
Місце проживання Левен
Країна Бельгія Бельгія
Діяльність космолог, математик, католицький священник, викладач університету, фізик, богослов, астрофізик
Alma mater Левенський університет
Галузь астрономія, математика
Заклад Левенський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь академік Папської АН
Вчителі Гарлоу Шеплі[3]
Відомі учні René Van der Borghtd[3]
Аспіранти, докторанти Louis Philippe Bouckaertd[3]
Rene DeVogelaered[3]
Andre Depritd[3]
Членство Папська академія наук (20 червня 1966)[4]
Національна академія наук Італіїd
Війна Перша світова війна
Відомий завдяки: теорія розширення Всесвіту
теорія Великого вибуху
координати Леметра[en]
Нагороди
Автограф

CMNS: Жорж Леметр у Вікісховищі

Жорж Леметр (фр. Georges Lemaître; 17 липня 1894, Шарлеруа — 20 червня 1966, Левен) — бельгійський католицький священик, астроном і математик, один з авторів теорії розширення Всесвіту (зараз відомої як теорія Великого вибуху). Член Папської АН у Ватикані, її президент в 1960—1966.

Життя[ред. | ред. код]

Народився в Шарлеруа. У 1914 році закінчив єзуїтський університет у Левені, отримав спеціальність інженера. Під час першої світової війни служив в армії, потім вивчав математику, фізику, астрономію і теологію в Лувенському університеті. У 1922 році отримав сан абата. Продовжував вивчення астрономії в Кембриджському університеті (Англія) під керівництвом А. С. Еддінгтона і в Гарвардському університеті і Массачусетському технологічному інституті (США). Потім був професором астрофізики, а пізніше і прикладної математики Левенського університету.

Основні наукові роботи відносяться до космології. Є автором теорії розширюваного Всесвіту, розробленої ним незалежно від О.О.Фрідмана, чиї праці були опубліковані раніше. Під час перебування в США після ознайомлення з дослідженнями В.М.Слайфера, Е.П.Габбла і Г.Шеплі по червоному зсуву галактик в 1927 році опублікував своє пояснення цього явища: спектроскопічно спостережуване розбігання галактик він ототожнив з розширенням Всесвіту. Радіус кривини простору в його моделі змінюється з часом. "Жорж Леметр опублікував це відкриття в місцевому журналі, Аннали наукового співтовариства Брюсселя. Коли ж переклад його роботи з'явився в щомісячних нотатках Королівського астрономічного товариства, основні параграфи роботи зникли. Серед них було рівняння Хаббла, яке вказує на швидкість розширення Всесвіту.

Питанням, хто ж прибрав ці важливі місця, задався астрофізик Маріо Лівіо з Інституту космічного телескопа. Лівіо знав, що документів залишилося мало, проте вирішив зібрати всі можливі дані. Він уже зневірився знайти що-небудь в архівах, але раптом знайшов лист самого Леметра до редактора щомісячних заміток, в якому той сам вказує на опущені в перекладі місця як несуттєві. У чомусь Леметр мав рацію. Він вирішив, що наявних у нього даних недостатньо для підтвердження розширення Всесвіту, і відмовився від публікації. Дані Хаббла були більш повними і точними, і Леметр не став потім наполягати на своїй першості." (Цитата, переклад з російської) [5]

Розглянув розвиток збуджень у космологічних моделях у зв'язку з проблемами утворення скупчень галактик. Інші роботи Леметра з астрофізики присвячені деяким питанням теорії утворення зірок, гравітаційного колапсу, космічним променям. Виконав ряд математичних досліджень за поданнями групи Лоренца, пов'язаних з релятивістським хвильовими рівняннями, і алгебру кватерніонів.

Премія Франкі (1934), медаль Еддінгтона Лондонського королівського астрономічного товариства (1953).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119526514 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/lemaitre.html
  5. Кто открыл расширение Вселенной?. www.cosmos-journal.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]