Живильник — Вікіпедія

Живильник (рос. питатель, англ. feeder, нім. Speiser m) -

• 1) Клапан, що регулює надходження води, пального тощо в машину, апарат і т.і.

• 2) Машина або пристрій для рівномірної подачі регульованої кількості вихідного матеріалу в різні види технологічного (наприклад, збагачувального) устаткування.

Механічні живильники поділяються: з безперервним поступальним рухом робочого органу (пластинчасті, стрічкові, ланцюгові, скребкові, ґвинтові), із зворотно-поступальним рухом (лоткові, маятникові, коливні, вібраційні, електровібраційні, поршневі) та з обертовим рухом (тарілчасті або дискові, лопатеві, барабанні, крильчасті, шнекові, роторні, столи дозувальні).

Пластинчасті, ланцюгові і коливні живильники використовують, в основному, при великогрудковій гірничій масі, стрічкові, маятникові та вібраційні — при середніх розмірах грудок; тарілчасті, стрічкові та гвинтові — при легкосипких і дрібногрудкових матеріалах. Продуктивність живильника — 35-1000 т/год. Для стрічкових, скребкових і пластинчастих живильників вона обумовлюється площею перерізу потоку вантажу і швидкістю його руху, а для коливних, вібраційних і мая-тникових — площею перерізу, амплітудою і частотою коливань робочого органу. Тип живильників вибирається в залеж-ності від властивостей матеріалу, необхідної продуктивності та точності регулювання його потоку. Якщо Ж. виконує кількісне регулювання технологічного потоку або окремого компоненту, що надходить до процесу, він служить дозатором.

Див. також[ред. | ред. код]

Живильники для сипких матеріалів:

• Живильник вібраційний
• Равликовий живильник
• Барабанний живильник
• Стрічковий живильник
• Дозувальний стіл (дисковий живильник)
• Тарілчастий живильник
• Живильники для погрудкової подачі матеріалу
• Живильник шлюзовий
• Комбінований живильник

Живильники для рідких матеріалів:

• Живильник реагентний
• Флотаційне допоміжне обладнання

Живильники для завантаження матеріалів у гідротранспортний трубопровід:

• Живильник шлюзовий
• Трубчастий живильник

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Світлий Ю. Г., Білецький В. С. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]Також в Репозитарії ХПІ [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Смирнов В. О., Білецький В. С. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк — 2010. — 496 стор.