Жан Еффель — Вікіпедія

Жан Еффель
фр. Jean Effel
При народженні фр. François Lejeune[1]
Народження 12 лютого 1908(1908-02-12)[2][3][…]
XVII округ Парижа, Париж[1]
Смерть 10 жовтня 1982(1982-10-10)[1][5] (74 роки)
  VII округ Парижа, Париж[1]
Країна  Франція[6]
Діяльність карикатурист, журналіст, письменник, художник, ілюстратор, рисувальник
Працівник Юманіте
Роботи в колекції Національна галерея Канади
Нагороди
орден Дружби народів
Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»
Order of Friendship

CMNS: Жан Еффель у Вікісховищі

Жан Еффель (фр. Jean Effel,Справжнє ім'я — Франсуа Лєжон (François Lejeune, 12 лютого 1908, Париж — 16 жовтня 1982, Париж) — французький художник-карикатурист. Псевдонім є похідним від його ініціалів F. L.

Біографія[ред. | ред. код]

Франсуа Лєжон народився у 1908 році в сім'ї комерсанта. Він отримав різнобічну освіту, вивчав мови, філософію, музику, малював. Батько мріяв бачити сина своїм наступником. Однак юнака зовсім не цікавила комерція. Посварившись з родиною, він їде з дому з твердим наміром зайнятися драматургією. Лєжон пише п'єсу, пробує свої сили в області живопису.

Несподіваний успіх приносять йому карикатури для газет, з якими він починає співпрацювати з 1933 року. Тоді він і став підписувати свої твори псевдонімом Жан Еффель. З тридцятих років Еффель працює переважно з комуністичними газетами, на сторінках яких з'являються злі карикатури на Гітлера, Герінга, Ріббентропа, Муссоліні, Франко. Під сатиричне перо майстра потрапляють і французькі політики: Лебрен, Бонні, Ерріо та інші.

Під час фашистської окупації Франції Еффель брав участь в русі Опору. Він працював у підпільному «опівнічному видавництві», випускаючи разом з Луї Арагоном і Полем Елюара антифашистські сатиричні листівки.

Розквіт творчості художника припадає на післявоєнний період. Одне з найсильніших його творів — книга«Все ще в окупації», де зібрані найкращі карикатури 1947—1955 років. Дійсно, всі малюнки серії об'єднані спільною ідеєю, про що цілком виразно сказано в авторській передмові:"1947 … Три роки, як ми звільнилися від німців. Але не від визволителів. Навпаки … Окупація триває ".

У цих карикатурах викриваються насильство, брутальність і невігластво американців, які господарювали на французькій землі, розкривається обличчя «визволителів» — від солдатів, які свистять у слід парижанці, до Трумена і Ейзенхауера, які за допомогою «батога і пряника» направляють політику французьких міністрів.

Найвагоміший твір — збірка «Створення світу» на теми Старого Завіту, за мотивами якого Ісидор Шток написав п'єсу «Божественна комедія».

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]