Чтиво (електронна бібліотека) — Вікіпедія

Чтиво
Логотип
Логотип
Скриншот головної сторінки сайту
Посилання chtyvo.org.ua
Гасло (девіз) Ще так не було, щоб ніяк не було
Комерційний ні
Тип Електронна бібліотека
Реєстрація опціонально
Мови українська
Засновник В. С.
Започатковано 10 серпня 2005 (18 років)
Стан Працює
Рейтинг Alexa 93 234[1]
Ключові особи В. С. (STMG)
С. Г. (веброзробка)
О. Р. (PR)

Чтиво, або Chtyvoонлайн-бібліотека україномовної літератури[2]. У бібліотеці також розміщені роботи іноземними мовами з української тематики.

Фонди[ред. | ред. код]

Тепер є однією з найбільших українських е-бібліотек. Містить твори з різних жанрів художньої літератури, а також публіцистичні, навчальні та наукові книги, статті, нариси тощо. На 23 жовтня 2019 року в книгарні розміщалося:

  • Авторів: 15746
  • Творів: 47723
  • Загальний обсяг інформації доступної для завантаження: 312,35 ГБ

Тексти творів представлені у різних, у тому числі заархівованих, форматах (*.txt, *.html, *.doc, *.epub, *.rtf, *.fb2, *.pdf, *.djvu) у кодуваннях Windows-1251 або UTF-8.

Мета та пріоритети діяльності[ред. | ред. код]

Відповідно до інформації розміщеної на саті Е-бібліотека «Чтиво»[3], метою діяльності даної е-бібліотеки є поширення і популяризація україномовних творів серед читачів.

Серед пріоритетних завдань, що виконує книгозбірня «Чтиво», зазначають такі:

  • Надання читачам якісних електронних книг в повному обсязі (не уривки і не скорочені варіанти) і в якомога більшій кількості.
  • Забезпечення школярів та студентів україномовним літматеріалом, який вони вивчають за програмами навчальних закладів.
  • Збереження і поширення української думки в слові, а відтак і збереження національної пам'яті.
  • Забезпечення зручного користування і доступу до вмісту е-бібліотеки усіма можливими способами.

Історія розвитку[ред. | ред. код]

У своїх витоках дана е-бібліотека була підбіркою текстів у форматі *.txt, які накопичувались у приватній колекції та форматувались для зручного читання на мобільному телефоні. Надалі засновники сайту вирішили поділитися власними надбаннями з громадськістю.

Результатом такого бажання було створення у 2005 році першої версії цього сайту. Перший пробний запуск відбувся 10 серпня 2005 року. Сайт мав простий формат HTML-сторінок, тексти зберігались виключно у форматі *.txt, як файли на сервері.

У жовтні 2005 року почалось обговорення переведення бібліотеки на динамічний двигун, складання техзавдання.

Паралельно з розробкою нової версії бібліотеки велось поповнення текстами старої. На момент останнього оновлення (05.02.2007) стара версія бібліотеки налічувала 474 прозові твори 119-х українських авторів.

Після тривалої розробки, наповнення та тестування, 22 січня 2008 року, до Дня Соборності України, офіційно відкрито оновлену версію «Чтива», що працює на основі динамічного двигуна з новими, набагато ширшими можливостями. Формат файлів, які зберігаються у бібліотеці, практично нічим не обмежується. Е-бібліотека «вийшла на інтернет-орбіту» о 19:00 (за київським часом) і налічувала 1070 творів 378-ми українських та іноземних авторів.

21 травня 2009 року відбувся публічний запуск бібліотеки на двигуні версії 2.0, який містить багато нововведень, зокрема, систему реєстрації та багато корисних функцій, що безпосередньо пов'язані з обліковими записами користувачів.

19 липня 2023 року було змінено підхід до питань авторського права,[4] а саме:

- комерційні книги після 2014 року видання не будуть викладатися у бібліотеці, крім випадків їх додавання авторами, перекладачами, укладачами тощо або якщо вони офіційно публічно доступні;
- усі видання, права на які належать видавництвам (на твір, переклад, макет тощо) і були видані або плануються до видання, за зверненнями таких видавництв будуть вилучатися з Чтива без додаткових умов;
- як і раніше, на запити авторів, перекладачів, ілюстраторів тощо будуть вилучатися їхні твори;
- при виявленні комерційних видань після 2018 року, вони будуть вилучатися.
— Чтиво, Зміни в підході «Чтива» до питань авторського права

Дизайн та розділи сайту[ред. | ред. код]

Оглядачі вказують на занадто простий дизайн сайту[5].

Інтернет-сайт Е-бібліотека «Чтиво», крім основного розділу літератури, містить розділи авторів, новин, відгуків, літературного форуму, довідки та посилань на інші електронні бібліотеки. В навігації присутній пошук творів/авторів, які включені до шкільної програми.

Назва[ред. | ред. код]

Для обґрунтування назви сайту власники наводять наявність слова «чтиво» у Великому тлумачному словнику сучасної української мови, що десь на 75 % базується на матеріалах радянського одинадцятитомного «Словника української мови».[6] Слово «читво» присутнє у «Російсько-українському словнику складної лексики» мовознавця, знавця лінгвоциду Святослава Караванського.[7]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • На сайті Чтиво часто переопубліковуються твори з інших тематичних е-бібліотек, зокрема таких як Diasporiana, Читанка[8] та інших.[9]
  • У 2020 році на сайті Чтиво було опубліковано у вільному доступі брендовані заставки для е-читалок PocketBook 628, оптимізовані для E Ink дисплеїв.[10]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.alexa.com/siteinfo/chtyvo.org.ua
  2. Так зазначено на сайті Чтива.
  3. Про е-бібліотеку «Чтиво». Архів оригіналу за 7 квітня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  4. Зміни в підході «Чтива» до питань авторського права - Новини. Чтиво. Процитовано 25 вересня 2023.
  5. chtyvo.org.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  6. Чому «Чт́иво», а не «Читв́о»?. Архів оригіналу за 1 квітня 2010. Процитовано 13 березня 2011.
  7. Караванський, Святослав (2016). Російсько-український словник складної лексики (вид. третє). Львів: БАК. с. 579. ISBN 966-7065-37-6. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
  8. Читанка. chytanka.com.ua. Процитовано 25 вересня 2023.
  9. Бібліотека » Корисні посилання - Довідка. Чтиво. Процитовано 27 вересня 2023.
  10. Наша заставка для е-читалок - Новини. Чтиво. Процитовано 25 вересня 2023.

Див. також[ред. | ред. код]