French
DeutschЕлеонора Еліс Хібберт — Вікіпедія
| Елеонора Еліс Хібберт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Eleanor Alice Burford Hibbert | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Eleanor Alice Burford | |||
| Псевдонім | Eleanor Burford, Jean Plaidy, Elbur Ford, Kathleen Kellow, Ellalice Tate, Anna Percival, Victoria Holt і Philippa Carr | |||
| Народилася | 1 вересня 1906[1][2][…] Лондон, Велика Британія | |||
| Померла | 18 січня 1993[4][3][…] (86 років) Середземне море | |||
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія[6] Сполучене Королівство | |||
| Діяльність | письменниця-романістка, письменниця | |||
| Роки активності | з 1941 | |||
| Жанр | історичний роман, готичний роман і романтичний роман | |||
| | ||||
Елеонора Еліс Хібберт (дівоче прізвище Берфорд, англ. Eleanor Alice Hibbert, 1 вересня 1906 — 18 січня 1993) — англійська авторка історичних романів. Вона мала декілька псевдонімів, кожен з яких відповідає певному жанру, в якому писала: Жан Плейді створила вигадану історію європейських королівських осіб, Вікторія Холт ‒ готичні романи, а Філіппа Карр ‒ сімейну сагу для кількох поколінь. Вона також писала легкі романи, кримінальні новели, загадки про вбивства та трилери під псевдонімами Елеонора Берфорд, Елбур Форд, Кетлін Келлоу, Анна Персіваль та Еллаліс Тейт.
У 1989 році американські письменники-романтики присудили їй нагороду «Золотий скарб» на знак визнання її внеску в жанр романтики.[7] Авторка написала понад 200 книг, які були продані тиражем понад 100 мільйонів примірників і перекладені 20 мовами світу.[8]
Життєпис[ред. | ред. код]
Елеонора Еліс Берфорд народилася 1 вересня 1906 року на Берк-стріт, 20, Кеннінг-Таун, що нині є частиною Лондона.[9]
Через погане здоров'я дівчинка отримувала освіту вдома. Любов до читання вона успадкувала від свого батька. У 16 років Елеонора пішла в бізнес-коледж, де вивчала стенографію, машинопис і мови. Потім працювала у ювеліра в Хаттон-Гарден, де зважувала дорогоцінне каміння та друкувала. Письменниця також працювала перекладачем у кафе для французькомовних та німецькомовних туристів.[10]
У двадцять років вона вийшла заміж за Джорджа Персіваля Хібберта,[8][11] торговця оптовою шкірою, який поділяв її любов до книг і читання.[10] Під час Другої світової війни Хібберти жили в котеджі в Корнуоллі, який виходив на затоку під назвою Плейді-Біч.
Елеонора Хібберт померла 18 січня 1993 року на круїзному судні Sea Princess десь між Афінами і Порт-Саїдом і була похована в морі.
Діяльність[ред. | ред. код]
Оскільки Елеонора Хібберт писала під різними псевдонімами, то її творчість можна ділити саме за ними.
Елеонора Берфорд[ред. | ред. код]
Під цим псевдонімом вона писала любовні романи («Daughter of Anna» (1941), «Passionate Witness» (1941), «So the Dreams Depart» (1944) та ін.) та новели для Mills & Boon.
Джин Плейді[ред. | ред. код]
Багато книг Джин Плейді були опубліковані під різними назвами в Сполучених Штатах. Її трилогії також пізніше були перевидані у вигляді окремих книг, часто під іншими назвами, ніж ті, що зазначені.
Під цим псевдонімом написані поодинокі романи («Together They Ride» (1945), «Beyond the Blue Mountains» (1948) та ін.), саги («Katharine, the Virgin Widow» (1961), «The Shadow of the Pomegranate» (1962) та ін.), також декілька трилогій, дитячі новели («Meg Roper, daughter of Sir Thomas More» (1961), «The Young Elizabeth» (1961), «The Young Mary Queen of Scots» (1962)), а також історичні твори («A Triptych of Poisoners» (1958), «Mary Queen of Scots: The Fair Devil of Scotland» (1975)).
Вікторія Голт[ред. | ред. код]
Під цим псевдонімом було написано багато готичних романів: «Kirkland Revels» (1962), «Bride of Pendorric» (1963), «The Legend of the Seventh Virgin» (1965), «Menfreya in the Morning» (1966), «The King of the Castle» (1967) та інші.
Також декілька творів було написано під псевдонімами Елбур Форд, Кетлін Келлов, Еллаліс Тейт та Анна Персіваль.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #105829730 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ ідентифікатор VIAF
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ myRWA : Awards : Lifetime Achievement Award. web.archive.org. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ а б Lambert, Bruce (21 січня 1993). Eleanor Hibbert, Novelist Known As Victoria Holt and Jean Plaidy. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Matthew, H. C. G.; Harrison, B., ред. (23 вересня 2004). The Oxford Dictionary of National Biography. The Oxford Dictionary of National Biography. Oxford: Oxford University Press. с. ref:odnb/53144. doi:10.1093/ref:odnb/53144. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ а б All About Jean Plaidy. jeanplaidy.tripod.com. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ The Sydney Morning Herald - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 7 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- «RWA Awards». Romance Writers of America (RWA). Archived from the original on 20 September 2014 (last accessed: 21.02.2022)
- «Eleanor Hibbert, Novelist Known As Victoria Holt and Jean Plaidy» [Архівовано 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]. The New York Times, 1993. (last accessed 21.02.2022)
- Moira Burgess. «Reference Entry for Hibbert Eleanor Alice» [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Oxford Dictionary of National Biography, 2004 (last accessed: 21.02.2022)
- Richard Dalby. «All About Jean Plaidy» [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]. Book and Magazine Collector, 1993. (last accessed: 21.02.2022)
- Margaret O'Sullivan. «Just Like A Character From the Past» [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.]. The Sydney Morning Herald, 1978 (last accessed: 21.02.2022)
