Екзосупутник — Вікіпедія

Екзосупутник — природний супутник екзопланети.

Екзоспутники існують навколо багатьох екзопланет, проте виявити їх і досконально досліджувати поки що неможливо. Незважаючи на великі успіхи пошуків планет за допомогою спектроскопії зірок, екзосупутники не можуть бути знайдені практично всіма відомими на цей час методами пошуку екзопланет, оскільки зсув зоряного спектра приймається за одне тіло, що обертається навколо зірки — планета плюс її супутник (або декілька її супутників). Хоча є кілька інших, менш ефективних, способів пошуку екзоспутників:

• Пряме спостереження
• Транзитний метод
• Спектроскопія екзопланети
• Таймінг пульсара
• Ефекти транзитного таймінгу

Екзосупутники і кандидати в екзосупутники[ред. | ред. код]

Відкрито поки що лише один супутник у планети WASP-12b — це екзосупутник WASP-12 b 1, бо він втричі менший самої планети і становить 0,57 діаметра Юпітера.^[1].

• В 2014 р. шляхом мікролінзування об'єкта MOA-2011-BLG-262L b виявлено супутник^[2].
• В 2017 р. за допомогою космічного телескопа "Хаббл" космічного агентства США NASA виявлено екзосупутник Kepler-1625 b I^[3], що обертається навколо екзопланети Kepler-1625b в системі жовтого карлика Kepler-1625^[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Екзосупутник

• Shadow Moons: The Unknown Sub-Worlds that Might Harbor Life [Архівовано 20 жовтня 2002 у Wayback Machine.]
• Likely First Photo of Planet Beyond the Solar System [Архівовано 4 липня 2012 у WebCite]