Екзон — Вікіпедія

Екзон — ділянка ДНК в межах гену, яка переводиться у зрілу молекулу матричної РНК (мРНК) у процесах транскрипції і сплайсингу. Екзони більшості генів еукаріотів і деяких генів прокаріотів розділені сегментами некодуючої ДНК (інтронами), які видаляються під час сплайсингу.[1]

Екзон несе кодуючу послідовність до білка або його частини. Екзони розділені некодуючими послідовностями (інтронами). В еукаріотах більшість генів мають у своєму складі певну кількість екзонів.

Термін «екзон» ввів 1978 року американський біохімік Волтер Гілберт (англ. Walter Gilbert).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lander, E. S. та ін. (2001). Initial sequencing and analysis of the human genome. Nature. 15 (409): 860—921. PMID 11237011. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)