Ейнгорн В'ячеслав Семенович — Вікіпедія

В’ячеслав Ейнгорн
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Народження 23 листопада 1956(1956-11-23) (67 років)
Одеса, СРСР СРСР
Титул Гросмейстер (1986)
Рейтинг ФІДЕ 2493 (№ 851 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2611 (86 місце, липень 2003 року) — 24 місце ( (2570, липень 1986 року)
Нагороди та відзнаки
орден «За заслуги» III ступеня

В'ячеслав Семенович Ейнгорн (нар. 23 листопада 1956(19561123), Одеса) — український шахіст, гросмейстер (з 1986 року), тренер жіночої збірної України з шахів (до 2011 року). Математик, закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

В'ячеслав Ейнгорн був представником найбільш урожайного покоління в історії одеських шахів, до якого відносяться зокрема: Лев Альбурт, Володимир Тукмаков, Михайло Підгаєць, Семен Палатник, Костянтин Лернер.

Досягнення[ред. | ред. код]

У складі збірної України переможець командного чемпіонату світу 2001 року, срібний призер командного чемпіонату Європи 1992 року, командного чемпіонату світу 1993 року, бронзовий призер шахової олімпіади 2000 року. У складі збірної СРСР переможець командного чемпіонату Європи 1989 року.

Головний тренер жіночої збірної України з шахів, яка завоювала золоті нагороди шахової олімпіади 2006 року.

Срібний призер чемпіонату СРСР 1986 року, бронзовий призер 1984, 1987 та 1989 років.

Срібний призер чемпіонату України 1978 року.

Переможець та призер турнірів: Мінськ (півфінал чемпіонату СРСР, 1983) — 1-3 місця[1], Львів (1984) — 3-4 місця[2], Москва (1985) — 2 місце[3], Москва (1986) — 1-2 місця[4], Бор (1985) — 1-2 місця[5], Бор (1985) — 1-3 місця[6], Каппель-да-Гранд (1986) — 1-3 місця, Белград (1986) — 1-2 місця, Ужгород (1988) — 2-3 місця[7], Берлін («Berliner Sommer», 1990) — 1 місце[8], Берлін («Berliner Sommer», 1991) — 1 місце[9], Фельден-ам-Вертер-Зеє — 1-7 місця[10].

У липні 1986 року у світовому рейтинг-листі[11] посідав найвище у своїй кар'єрі — 24-те місце (3-тє серед українських шахістів, позаду Олександра Белявського та Володимира Тукмакова).

Результати виступів у складі збірних СРСР та України[ред. | ред. код]

В'ячеслава Ейнгорна у період 1989—1999 років зіграв за збірні СРСР та України у семи командних турнірах, зокрема: шахових олімпіадах — 3 рази,[12] командних чемпіонатах світу — 2 рази,[13] командних чемпіонатах Європи — 2 рази.[14].
Загалом у командних турнірах В'ячеслав Ейнгорн зіграв 51 партію, у яких набрав 31 очко (+16=30-5), що становить 60,8 % від числа можливих очок.

Рік Турнір Місто Збірна Шахів-
ниця		 Рейтинг + = − Результат % очок Турнірний
рейтинг		 Командне
місце		 Особисте
місце
1989 чемпіонат Європи Хайфа СРСР 1 резерв 2560 3 4 0 5 з 7 71,4 2603 Gold Bronze
1992 шахова олімпіада Маніла Україна 4 2580 3 5 2 5½ з 10 55,0 2495 9 36
чемпіонат Європи Дебрецен Україна 4 2590 2 4 1 4 з 7 57,1 2568 Silver 8
1993 чемпіонат світу Люцерн Україна 1-й резерв 2580 1 4 1 3 з 6 50,0 2484 Silver 4
2000 шахова олімпіада Стамбул Україна 4 288 3 4 0 5 з 7 71,4 2657 Bronze
2001 чемпіонат світу Єреван Україна 4 2601 3 2 0 4 з 5 80,0 2745 Gold Silver
2002 шахова олімпіада Блед Україна 4 2600 1 7 1 4½ з 9 50,0 2530 14 67

Результати виступів у чемпіонатах СРСР та України[ред. | ред. код]

Рік Місто Турнір + − = Результат Місце
1978 Ялта 47-й чемпіонат України 6 1 8 10 з 15 Silver — 3
1984 Львів 51-й чемпіонат СРСР 5 1 11 10½ з 17 Bronze
1985 Рига 52-й чемпіонат СРСР 3 3 13 9½ з 19 9 — 13
1986 Київ 53-й чемпіонат СРСР 5 2 10 10 з 17 Silver — 7
1987 Мінськ 54-й чемпіонат СРСР 5 1 11 10½ з 17 Bronze — 4
1988 Москва 55-й чемпіонат СРСР 3 1 13 9½ з 17 5 — 6
1989 Одеса 56-й чемпіонат СРСР 4 2 9 8½ з 15 Bronze
1990 Ленінград 57-й чемпіонат СРСР 1 2 10 6 з 13 7 — 9
1991 Москва 58-й чемпіонат СРСР 2 3 6 5 з 11 39 — 49
2004 Харків 73-й чемпіонат України 0 1 1 ½ з 2 1/16

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[15]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ URS-ch sf Minsk 1983. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  2. ↑ Lvov 1984. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  3. ↑ Moscow 1985 (В). Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  4. ↑ Moscow 1986. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  5. ↑ Bor 1985. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  6. ↑ Bor 1986. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  7. ↑ Uzhgorod 1988. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  8. ↑ Stefan Löffler: 3. Großmeisternorm für Thomas Pähtz. Schach 1990, Heft 10, Seiten 10 bis 13 (Bericht, Tabelle, Fotos, Partien).
  9. ↑ Berliner Sommer 9th Berlin 1991. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  10. ↑ Velden op Velden 1995. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 20 березня 2020.
  11. ↑ FIDE Rating List: July 1986. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 20 березня 2020.
  12. ↑ MEN'S CHESS OLYMPIADS (Eingorn, Vyacheslav). Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2020.
  13. ↑ WORLD MEN'S TEAM CHESS CHAMPIONSHIP (Eingorn, Vyacheslav). Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 18 березня 2020.
  14. ↑ EUROPEAN MEN'S TEAM CHESS CHAMPIONSHIP (Eingorn, Vyacheslav). Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 18 березня 2020.
  15. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Гросмейстери України
Нині виступають
Валерій Авескулов • Юрій Айрапетян • Едуард Андрєєв • Олександр Арещенко • Олександр Багратіоні • Володимир Баклан • Андрій Баришполець • Віталій Бернадський • Олександр Бортник • Михайло Бродський • Володимир Ветошко • Андрій Вовк • Юрій Вовк • Владислав Боровиков • Андрій Волокитін • Спартак Височин • Ельдар Гасанов • Олександр Голощапов • Михайло Голубєв • Петро Голубка • Орест Грицак • Володимир Гуревич • Геннадій Гутман • Юрій Дроздовський • В'ячеслав Ейнгорн • Павло Ельянов • Володимир Єременко • Захар Єфименко • Наталія Жукова • Ярослав Зінченко • Андрій Зонтах • Олександр Зубарєв • Олександр Зубов • Василь Іванчук • Ігор Коваленко • Олександр Ковчан • Михайло Казаков • Дмитро Комаров • Дмитро Кононенко • Антон Коробов • Мартин Кравців • Юрій Криворучко • Сергій Кривошея • Юрій Круппа • Юрій Кузубов • Андрій Максименко • Дмитро Максимов • Віктор Матвіїшен • Геннадій Матюшин • Євген Мірошниченко • Еміль Мірзоєв • Любомир Михалець • Олександр Моісеєнко • Анна Музичук • Марія Музичук • Валерій Невєров • Ілля Нижник • Сергій Овсеевич • Михайло Олексієнко • Артем Омеля • Володимир Онищук • Максим Павлов • Георгій Пілавов • Руслан Погорєлов • Руслан Пономарьов • Володимир Роговський • Олег Романишин • Станіслав Савченко • Ігор Самуненков  • Володимир Сергєєв • Віталій Сивук • Василь Сікула  • Михайло Сіманцев • Ігор Смирнов • Юрій Солодовніченко • Олександр Сулипа • Андрій Сумец • Костянтин Тарлєв • Георгій Тимошенко • Володимир Тукмаков • Адам Тухаєв • Анна Ушеніна • Сергій Федорчук • Назар Фірман • Борис Харченко • Євген Шарапов • Вадим Шишкін • Олександр Шнейдер • Юрій Шкуро • Євген Штембуляк
Раніше виступали
Померли
Станіслав  Богданович  (1993—2020)  • Геннадій Кузьмін  (1946—2020)  • Костянтин Лернер  (1950—2011)  • Володимир Маланюк  (1957—2017)  • Вадим Малахатько  (1977—2023)  • Олександр Мороз  (1961—2009)  • Олександр Носенко  (1968—2017)  • Володимир Савон  (1940—2005)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ейнгорн_В%27ячеслав_Семенович&oldid=36224475