Едо (місто) — Вікіпедія

Е́до (яп. 江戸, едо. «двері затоки», «естуарій») — історичне місто в Японії, центр Едоського сьоґунату. Стара назва сучасної японської столиці Токіо, особливо її центральної частини довкола Едоського замку. Відомі також помилкові іноземні транслітерації цього слова як Єдо або Єддо.

Історія[ред. | ред. код]

Панорама Едо (Феліс Беато, 1865-1866 рр.)

Перша згадка про Едо датується 1457 роком, коли місцевий володар Ода Докан наказав звести поблизу берегів сучасної Токійської затоки невеликий замок у рибацькому селищі Едо.

З кінця 16 століття землі Едо увійшли до володінь Токуґави Іеясу, який у 1603 році заснував тут сьоґунат. Впродовж усього періоду Едо (16031867) місто відігравало роль політико-адміністративного центру Японії, хоча і поступалось за статусом столиці Кіото. За час свого існування Едо перетворилося з маленького поселення у одне з найбільших міст світу з населенням більше одного мільйона чоловік (1721).

Едо було поділене на два великі житлові масиви. В центрі міста височів замок сьоґунів Токуґава, на захід від якого простиралися садиби самураїв. На сході, вздовж річки Сумідаґава та призамкових ровів щільно тулилися будинки простолюдинів — міщан і купців.

Під час реставрації Мейдзі (1868) резиденція імператора була переміщена до Едо, а саме місто отримало нову назву «Токьо» (東京, «східна столиця»). У іноземній літературі нова назва міста була спотворена як «Токіо».

У 1943 році Токіо проголошено офіційною столицею країни.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • 谷畑美帆 『江戸八百八町に骨が舞う』人骨から解く病気と社会 吉川弘文館 (2006年) ISBN 4642056130
  • 鈴木理生 『江戸の橋』 三省堂 ISBN 4-385-36261-0

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]