Еве (мова) — Вікіпедія

Еве
Ɛʋɛgbè
	Поширення мови еве (Ewe — на карті) в Гані та Того.
Поширена в	Гана, Того
Регіон	південна Гана на схід від річки Вольта, південне Того
Носії	2,5 млн.
Писемність	латиниця
Класифікація	Нігеро-конголезька макросім'я Ква сім'я чи Вольта-нігерська сім'я Гбе група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	ee
ISO 639-2	ewe
ISO 639-3	ewe

Еве (самоназва: Ɛʋɛgbè — мова нігеро-конголезької макросім'ї, поширена в Гані, Того і Беніні (у перших двох вона широко викладається в школах, хоча і не має офіційного статусу). Кількість носіїв — близько 5 млн людей. Еве належить до групи гбе, яку традиційно включали до сім'ї ква, а в наш час^[коли?] пропонують перемістити в вольта-нігерські мови. Група гбе поширена від сходу Гани до заходу Нігерії. Серед інших мов гбе слід згадати фон і аджа. Як і інші мови групи гбе, еве — тональна мова.

Фонетика[ред. | ред. код]

Приголосні[ред. | ред. код]

	Губно-губні		Губно-зубні		Альвеолярні				Задньопіднебінні		Піднебінні огублені		Гортанні
Вибухові	p	b			t	d	ɖ		k	ɡ	k͡p	ɡ͡b
Африкати					ʦ	ʣ
Носові		m				n		ɲ		ŋ
Фрикативні	ɸ	β	f	v	s	z			x	ɣ			h
Напівголосні						l		j				w

Носові приголосні [m, n, ɲ, ŋ] не мають фонематичного статусу, оскільки вони є алофоном інших приголосних у поєднанні з носовими голосними. Еве — одна з небагатьох мов, де протиставляються [f] і [ ɸ], [v] та [β], які в інших мовах розглядаються як алофони.

Голосні[ред. | ред. код]

	Передній ряд	Задній ряд
Закриті	i, ĩ	u, ũ
Напівзакриті	e	o
Напіввідкриті	ɛ, ɛ	ɔ, ɔ
Відкриті	a, ã

У деяких діалектах еве в Гані є додаткові голосні /ə/ і /ə/.

Писемність[ред. | ред. код]

Абетка мови еве побудована на основі латиниці^[1]^[2].

A a	B b	D d	Ɖ ɖ	Dz dz	E e	Ɛ ɛ	F f	Ƒ ƒ	G g	Gb gb	H h
/a/	/b/	/d/	/ɖ/	/d͡z/	/e/	/ɛ/	f/	/ɸ/	/g/	/ɡ͡b/	/h/

Ɣ ɣ	X x	I i	K k	Kp kp	L l	M m	N n	Ny ny	Ŋ ŋ	O o
/ɣ/	/x/	/i/	/k/	/k͡p/	/l/	/m/	/n/	/ɲ/	/ŋ/	/o/

Ɔ ɔ	P p	R r	S s	T t	Ts ts	U u	V v	Ʋ ʋ	W w	Y y	Z z
/ɔ/	/p/	/r/	/s/	/t/	/t͡s/	/u/	/v/	/β/	/w/	/j/	/z/

Носові голосні передаються написанням тильди ( ◌̃ ) на відповідною буквою для голосного: ã [ã], ẽ [ẽ], ɛ̃ [ɛ̃], ĩ [ĩ], õ [õ], ɔ̃ [ɔ̃], ũ [ũ].
Довгі голосні передаються подвоєнням букв для голосних^[3].
Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут ( ´ ) — високий тон; гравіс ( ` ) — низький; макрон ( ̄ ) — середній. Може також використовуватись циркумфлекс ( ˆ ) і гачек ( ˇ ). Як правило, тони ставляться лише в словах, що потребують уточнення значення. Але в словах mí (ми), wó (вони), wò (ви) тони позначаються обовʼязково^[4].

Синтаксис[ред. | ред. код]

Звичайний порядок слів — Subject Verb Object. У конструкціях приналежності назва власника передує назві власності. Прикметники, числівники, вказівні та відносні займенники слідують за основним іменником. У мові еве є багата система серійних дієслівних конструкцій (див. Ansre 1961).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii—xii; xxiii; xxvi.
↑ «Ewe oral proficiency learning workbook». [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Ст. 1—3.
↑ Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. xxvi.
↑ Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii; xii; xxiii.

Література[ред. | ред. код]

Ansre, Gilbert (1961)The Tonal Structure of Ewe. MA Thesis, Kennedy School of Missions of Hartford Seminary Foundation.
Ameka, Felix Kofi (2001) 'Ewe'. In Garry and Rubino (eds.),Fact About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages, Past and Present, 207—213. New York / Dublin: The HW Wilson Company.
Collins, Chris. 1993. Topics in Ewe Syntax. Doctoral Dissertation, MIT.
Capo, Hounkpati BC (1991)A Comparative Phonology of Gbe, Publications in African Languages and Linguistics, 14. Berlin / New York: Foris Publications & Garome, Bénin: Labo Gbe (Int).
Pasch, Helma (1995)Kurzgrammatik des EweKöln: Köppe.
Westermann, Diedrich Hermann (1930)A Study of the Ewe LanguageLondon: Oxford University Press.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою еве
Axa do Ŋgɔ

Basic Ewe for foreign students [Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] Institut für Afrikanistik der Universität zu Köln
The Ewe language [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] at Verba Africana
Ewe alphabet and pronunciation [Архівовано 22 листопада 2020 у Wayback Machine.] page at Omniglot
Word Lists for Ewe. UCLA Phonetics Lab Archive
Aƒeme [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Мова еве на сайті Ethnologue: Éwé. A language of Ghana (англ.)
Мова еве на сайті Glottolog 3.0: Language: Ewe [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Мова еве на сайті WALS Online: Language Ewe [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii—xii; xxiii; xxvi.

[2] «Ewe oral proficiency learning workbook». [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Ст. 1—3.

[3] Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. xxvi.

[4] Irene Warburton, Prosper Kpotufe, Roland Glover, Catherine Felten. «Ewe basic course». Ст. viii; xii; xxiii.

[1]

[2]

[3]

[4]