Дітріх фон Ягов — Вікіпедія

Дітріх фон Яґов
нім. Dietrich von Jagow
Обергрупенфюрер
Загальна інформація
Народження29 лютого 1892(1892-02-29)[1]
Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія
Смерть29 квітня 1945(1945-04-29) (53 роки)
Мерано, Провінція Больцано, Venezia Tridentinad, Королівство Італія
Alma MaterВійськово-морська академія Мюрвікаd
Військова служба
ПриналежністьТретій Рейх Третій Рейх
Війни / битвиПерша світова війна
Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА

Дітріх Вільгельм Бернгард фон Яґов (нім. Dietrich Wilhelm Bernhard von Jagow; 29 лютого 1882, Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія29 квітня 1945, Мерано, Італія) — німецький державний і політичний діяч, дипломат, обергруппенфюрер СА (1933).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни, обер-лейтенант-цур-зее. Служив у ВМФ, командир загону мінних катерів. Після війни у ​​відставці, активний прихильник нацизму. Учасник Каппського заколоту.

У 1922 році — інспектор СА в Вюртемберзі. Після заборони СА з 1928 по 1929 рік — член організації «Сталевий шолом». 1 січня 1929 року вступив у НСДАП (партійний квиток №110 538). У 1929 році був призначений керуючим справами СА Вюртемберга, потім в 1930 році був призначений командувачем 3-ю бригадою СА. У 1931 році був керівником групи СА «Південний-Запад».

Після приходу Гітлера до влади, у березні 1933 року був призначений імперським та поліційним комісаром Вюртемберга, а вже з квітня 1933 року — командувачем обергрупою СА «5». Одночасно, з 1932 року був членом Рейхстагу і з 1934 року, Яґов член Народної Судової палати та з липня 1934 року — командувач групою СА «Берлін-Бранденбург».

Після початку Другої світової війни призваний у вермахт, учасник Польської та Французької кампаній, але вже в травні 1941 року направлений у Імперське міністерство закордонних справ. Служив посланником в Угорщині, але у 1944 році був відсторонений і призначений командувачем одним з батальйонів фольксштурму. З січня 1945 року — емісар в Мерано. Бачачи марність опору і не бажаючи опинитися в полоні, наклав на себе руки у квартирі посла Німеччини в Італії Рудольфа Рана.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. Кто был кто в Третьем Рейхе. — М.: Астрель, 2002. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.