Дунайська бановина — Вікіпедія

Дунайська бановина
Dunavska banovina
Дунавска бановина
Банат, Бачка і Бараня
1929 – 1941
Дунайської бановини: історичні кордони на карті
Дунайської бановини: історичні кордони на карті
Столиця Нові Сад (1929-1941), Смедерево (1941)[1]
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1929
 - Ліквідовано 1941
Попередник
Наступник
Банат, Бачка і Бараня
Банат (1941–1944)
Автономний край Воєводина (1945-1963)
Соціалістична Республіка Сербія
Соціалістична Республіка Хорватія
Сьогодні є частиною Сербія, Хорватія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дунайська бановина
Карта Дунайської бановини із зазначенням історичних областей
Будівля влади бановини (нині місцеперебування уряду Воєводини) в Новому Саді

Дуна́йська банови́на (сербохорв. Dunavska banovina/Дунавска бановина, угор. Dunai Bánság, нім. Donau-Banschaft) — бановина Королівства Югославії, одна з дев'ятьох провінцій югославської держави за адміністративним поділом, чинним з 1929 по 1941 рік.

Географія[ред. | ред. код]

Дунайська бановина розташовувалася в північно-східній частині королівства, складалася з географічних областей Срем, Бачка, Банат, Бараня, Шумадія та Бранічево. На півночі межувала з Угорщиною, на сході — з Румунією, на півдні — з Моравською і Дринською бановиною, на заході — з Дринською та Савською бановинами. В центрі бановини розташовувався Белград, який утворював окрему адміністративну одиницю. Столицею бановини був Нові-Сад. Провінцію було названо по ріці Дунай.

Історія[ред. | ред. код]

В 1939 р. після утворення бановини Хорватії частина території Дунайської бановини ввійшла до її складу. В 1941 р. територію Бановини було поділено між Угорщиною, незалежною державою Хорватія і окупованою німцями Сербією.

В 1945 р. територію колишньої бановини було розподілено між Соціалістиною Республікою Сербією, Соціалістиною Республікою Хорватією та складовою частиною Сербії Соціалістичним Автономним Краєм Воєводина.

Населення[ред. | ред. код]

На 1931 р. населення бановини складалося з таких етнічних груп:

Крім того в провінції проживали словаки, румуни, русини, цигани тощо.

Бани[ред. | ред. код]

  • Дака Попович (1929–1930)
  • Радослав Дунич (1930)
  • Светомір Матич (1930–1931)
  • Мілан Ніколич (1931–1933)
  • Добріца Маткович (1933–1935)
  • Мілойко Васович (1935)
  • Светіслав Паунович (1935–1936)
  • Светіслав Раїч (1936–1939)
  • Йован Радивоєвич (1939–1940)
  • Бранко Кіюріна (1940–1941)
  • Мілорад Влашкалін (1941)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]