French
DeutschДружній вогонь — Вікіпедія
Дру́жній вого́нь (також вого́нь по свої́х, фратрици́д, англ. friendly fire, fratricide)[1] — термін у військовій справі, що позначає вогневий контакт проти своїх військ або військ союзника, який призвів до військових утрат.
Такі інциденти трапляються в результаті атаки проти союзних сил, хибно ідентифікованих у бою як ворожі, або через інші похибки, як то неточність прицілювання.
Означення[ред. | ред. код]
Вогонь по своїх, який призвів до втрат, що трапився не внаслідок бою із супротивником (небойові втрати), а в результаті необережного та недбалого поводження зі зброєю, або навмисна стрільба по власних військових з різного роду обставин не належать до категорії «дружнього вогню»[2].
Ненавмисні втрати серед цивільного населення, спричинені застосуванням зброї під час бойових дій, належить до категорії колатеральних або супутніх втрат[3].
Інші назви цього явища, які також поширені в Збройних силах США — «фратрицид» (лат. fratricide, в буквальному перекладі — «братовбивство»). У більшості країн-членів НАТО, такі випадки звуть як «синій проти синього» (англ. blue versus blue), що має своє походження від часів Холодної війни, коли під час військових навчань власні війська позначалися синім кольором, а війська Варшавського договору відповідно червоним (оранжевим) кольором.
Історія[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Туман війни
- Килимове бомбардування
- Система радіолокаційного розпізнавання
- Фрегінг
- Інцидент з вертольотами Black Hawk в Іраку (1994)
- Категорія:Жертви дружнього вогню
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ По своїх. Як “дружній вогонь” вбиває військових і чи є в цьому винні. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
- ↑ Regan, Geoffrey (2002) Backfire: a history of friendly fire from ancient warfare to the present day, Robson Books
- ↑ Joint Forces Staff College (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2012. Процитовано 4 січня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Regan, Geoffrey (2002). Backfire: a history of friendly fire from ancient warfare to the present day. New York: Robson Books Ltd. ISBN 978-1861055019.
- Regan, Geoffrey (1995) Blue on Blue: A History of Friendly Fire, Avon Books, NY; ISBN 0-380-77655-3
- Regan, Geoffrey (2004) More Military Blunders, Carlton Books
- Garrison, Webb B. (1999) Friendly Fire in the Civil War: More than 100 True Stories of Comrade Killing Comrade, Rutledge Hill Press, Nashville, TN; ISBN 1-55853-714-7
- Kemp, Paul. (1995) Friend or Foe: Friendly Fire at Sea 1939-45, Leo Cooper, London; ISBN 0-85052-385-0
- Kirke, Charles M. (ed., 2012) Fratricide in Battle: (Un)Friendly Fire, Continuum Books [Архівовано 11 жовтня 2017 у wayback.archive-it.org]; ISBN 978-1-4411-5700-3
- Percin, Gen. Alexandre (1921) Le Massacre de Notre Infanterie 1914—1918, Michel Albin, Paris (фр.)
- Marcus, Jonathan (19/4/2002). «Analysis: 'Friendly fire' danger». BBC News.
- Oelrich, Ivan (1993). Who goes there: Friend or Foe?. Office of Technology Assesment, Congress of the US.
- Shrader, Charles R. (1982). Amicide: the problem of friendly fire in modern war. US Army Combat Studies Institute.
- Smith, Michael (6/1/2003). «Friendly fire threat to Gulf troops» (en inglés). The Daily Telegraph.
Посилання[ред. | ред. код]
- Friendly fire during the Napoleonic Wars [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.]
- The American War Library's best estimates on friendly fire casualties [Архівовано 27 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- «Twenty-second and Last Patrol: A Struggle against Bad Luck»---a U.S. Army LRRP / Ranger team's experience during the Vietnam War. [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Кто в кого стрелял? [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- По своїх. Як "дружній вогонь" вбиває військових і чи є в цьому винні. [Архівовано 29 травня 2023 у Wayback Machine.]
|
