Дорошенко Микола Петрович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дорошенко.
Микола Петрович Дорошенко
Народився 23 грудня 1958(1958-12-23) (65 років)
Стара Оржиця
Громадянство Україна Україна
Діяльність дипломат
Alma mater Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Знання мов українська
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол України в Киргизькій Республіці

Микола Петрович Дорошенко (23 грудня 1958, Стара Оржиця) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Киргизькій Республіці (2015[1]–2017[2]).

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Узбекистан (з 14 квітня 2020 року)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 грудня 1958 року у селі Стара Оржиця на Київщині. У 1981 році закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького, історичний факультет. Кандидат історичних наук, доцент. У 2001 році отримав Сертифікат про участь в програмі Гарвардського університету «Ризики, виклики та перспективи співробітництва в Чорноморському регіоні». У 2002 році отримав Диплом Школи управління ім. Джона Ф.Кеннеді Гарвардського університету за програмою підвищення кваліфікації державних службовців високого рівня з питань безпеки в Чорноморсько-Каспійському регіоні.

У 1981—1995 рр. — на викладацькій та науково-педагогічній роботі.

У 1995—1997 рр. — перший секретар, завідувач відділу Росії Міністерства закордонних справ України.

У 1997—1999 рр. — завідувач відділу країн СНД, Азії, Африки та країн Латинської Америки Управління зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

У 1999—2004 рр. — завідувач відділу, заступник керівника Управління зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки та оборони України.

У 2004—2005 рр. — радник-посланник Посольства України на Росії.

У 2005—2007 рр. — займався приватним бізнесом.

У 2007—2012 рр. — проректор з міжнародного співробітництва Національного університету державної податкової служби України.

У 2012—2015 рр. — заступник директора, директор Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України, Посол з особливих доручень. Секретар Української частини Підкомітету з міжнародного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії.[4]

З 2015 по 2017 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Киргизькій Республіці.

У 2017—2018 рр. — заступник директора Департаменту державного протоколу МЗС України.[5]

У 2018—2019 рр. — заступник директора Департаменту міжнародної безпеки МЗС України.[5]

У 2019—2020 рр. — заступник директора Департаменту протидії загрозам з боку Російської Федерації МЗС України.[5]

З 2020—т.ч. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Узбекистан.[5]

16.09.2016 — очолюючи українську делегацію на засіданні Ради глав держав-учасниць СНД в Бішкеку, Микола Дорошенко зазначив незаконність анексії Криму в присутності президента Росії Путіна. Виступаючи перед президентами, в числі яких був і Путін, Микола Петрович вказав на неприпустимість головування Росії в СНД в 2017 році, як країни-агресора, а також перепису населення в країнах СНД, яка планується на 2020 рік, якщо Автономна Республіка Крим залишиться під окупацією.[6]

У відповідь Путін заявив, що анексія Криму знаходиться «у повній відповідності з міжнародним правом і Статутом ООН». Як відомо, в березні 2014 року, Генасамблея ООН засудила анексію Криму, окупацію Росією півострова підтримали тільки Північна Корея і Зімбабве. Більшість країн затвердили резолюцію, що підтверджує територіальну цілісність України.[7]

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 307/2015 Про призначення М.Дорошенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Киргизькій Республіці
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2017 Про звільнення М.Дорошенка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Киргизькій Республіці. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
  3. ↑ Указ Президента України від 14 квітня 2020 року № 145/2020 «Про призначення М.Дорошенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Узбекистан»
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 181/2013 Питання Української частини Українсько-Російської міждержавної комісії
  5. ↑ а б в г Посольство України в Республіці Узбекистан - Персона. uzbekistan.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 5 липня 2023.
  6. ↑ Посол Украины и Путин поспорили об аннексии Крыма на саммите СНГ. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  7. ↑ Посол Украины заставил Путина оправдываться и врать в Киргизстане. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  8. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2020 року № 583/2020 «Про присвоєння дипломатичних рангів»

Посилання[ред. | ред. код]

Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова (-) • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорошенко_Микола_Петрович&oldid=40633537