Донбаська операція (1941) — Вікіпедія

Не варто плутати з Донбаськими операціями 1942 та 1943 років
Донбаська операція (1941)
Операція «Барбаросса»
Німецька мотопіхота на бронетранспортері Sd.Kfz 250. Жовтень 1941
Німецька мотопіхота на бронетранспортері Sd.Kfz 250. Жовтень 1941

Німецька мотопіхота на бронетранспортері Sd.Kfz 250. Жовтень 1941
Дата: 29 вересня — 4 листопада 1941
Місце: Донбас
Результат: перемога Німеччини, поразка військ Південного та Південно-Західного фронтів
Територіальні зміни: окупація німецько-румунськими військами території Донбасу, відступ радянських військ на лінію Ростов-на-Дону — Красний Луч — Дебальцеве — Лиман — Ізюм
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх
Румунія Румунське королівство
Королівство Італія
Угорське королівство
СРСР СРСР
Командувачі
Третій Рейх Г. фон Рундштедт
Третій Рейх К.-Х. фон Штюльпнагель
Третій Рейх Г. Гот
Третій Рейх Е.фон Клейст
Третій Рейх Е. фон Манштейн
Румунія П. Думітреску
Італія Д.Мессе
Угорщина Ж.Дечлева
Угорщина Б.Міклош
Союз Радянських Соціалістичних Республік С. К. Тимошенко
Союз Радянських Соціалістичних Республік Рябишев Д. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Черевиченко Я. Т.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Галанін І. В.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Смирнов А. К.
Військові формування
Третій Рейх група армій «Південь»
* 1-ша танкова група
* 17-та армія
* 3-тя румунська армія
* Італійський мобільний корпус
* Угорський експедиційній корпус
Союз Радянських Соціалістичних Республік Південний фронт
* 6-та армія
Південно-Західний фронт
* 18-та армія
* 9-та армія
* 12-та армія
Азовська військова флотилія
Військові сили
н/д 541 600 о/с,
з них: 491 500 — Південно-Західний фронт
45 000 — 6-та армія Південного фронту
5 100 — Азовська військова флотилія
Втрати
н/д 160 576 — військові втрати
з них: 143 313 — загиблих та полонених,
17 263 — поранених та хворих[1]
Зовнішні зображення
Карта Донбаської оборонної операції 1941

Донбаська операція (1941) в німецькій військовій історіографії Битва в Приазов'ї — стратегічна оборонна операція радянських військ на південному фланзі німецько-радянського фронту в ході операції «Барбаросса». Бойові дії радянських військ Південного фронту (командувач — генерал-лейтенант Рябишев Д. І., з 5 жовтня 1941 — генерал-полковник Черевиченко Я. Т.) і лівого крила Південно-Західного фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко) велись в період з 29 вересня по 4 листопада 1941 року за утримання стратегічно важливого Донецького промислового регіону. В ході боїв радянські війська під натиском Вермахту залишили значну частину території Донбасу.

У вересні 1941 відразу після ліквідації оточених під Києвом 5-ти армій Південно-Західного фронту німецьке командування розгорнуло наступ з метою розгромити Південний фронт, захопити промислові регіони Харкова і Донбасу, здобути вихід на Кавказ через Ростов-на-Дону. Наступ почався 29 вересня ударом німецької 1-ї танкової групи (з 6 жовтня — 1-ша танкова армія) від Дніпропетровська на південь, до Азовського моря, в тил військам Південного фронту. Зустрічний удар завдавали вздовж моря, від Перекопського перешийку через Мелітополь, військові частини 11-ї німецької та 3-ї румунської армій, одночасно окремі підрозділи цих армій штурмували укріплення на Перекопському перешийку. Війська Червоної армії чинили впертий опір, але зупинити противника не спромоглися.

5 жовтня 1941 німецькі танки досягли моря біля Осипенко (нині м. Бердянськ). В оточення потрапила переважна частина 9-ї та 18-ї армій. 10 жовтня «битва при Азовському морі» закінчилася. Німці захопили понад 100 тис. радянських військовополонених, 212 танків, 672 гармати.

Тим часом 1-ша танкова армія продовжувала наступ уздовж моря на схід. 8 жовтня вона здобула Маріуполь, 12 жовтня досягла р. Міус, 17 жовтня опанувала Таганрог. Того ж дня Ставка Верховного Головнокомандування наказала військам Південно-Західного та Південного фронтів відходити на лінію Касторне — р. Оскіл — Лиман — Горлівка — Таганрог, але танковий клин Вермахту, охопивши Донбас з півдня, продовжував просування далі вглиб радянської території. Паралельно наступали 17-та й 6-та німецькі польові армії: перша — через Донбас, друга — ще далі на північ — на Харків, який зайняла 23 жовтня. 26 жовтня 17-та армія опанувала м. Сталіно (нині м. Донецьк) — головне місто Донбасу.

4 листопада становище на південному фланзі радянсько-німецького фронту стабілізувалося, противник зупинив своє подальше просування, розпочавши перегрупування військ на зимову кампанію. За винятком Ворошиловградської області (нині Луганська область), весь Донбас було окуповано німецькими військами.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]