Доброхотов Роман Олександрович — Вікіпедія

Доброхотов Роман Олександрович
рос. Роман Александрович Доброхотов[1]
Народився 6 серпня 1983(1983-08-06)[2][3] (40 років)
Москва, СРСР[3]
Країна  Росія
Діяльність журналіст-розслідувач, політолог
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин (2006)[4] і Вища школа економіки (Москва) (2007)[4]
Науковий ступінь кандидат політичних наук[5][6]
Знання мов російська і англійська[7]
Заклад The Insider[8]
Посада головний редактор[8]
Партія 5th of December Partyd[9]
Батько Доброхотов Олександр Львович[10]
Нагороди
IMDb ID 10331822
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Доброхотов.

Роман Олександрович Доброхотов (нар.. 6 серпня 1983(19830806), Москва, СРСР) — російський громадський діяч, один із засновників і лідерів "Партії 5 грудня", засновник і лідер руху «Ми», член федеральної політради руху «Солідарність»[11], член політради московського відділення «Солідарності», журналіст-розслідувач і викладач. З 2013 року — головний редактор інтернет-видання The Insider.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько Романа Олександр Львович Доброхотов — професор філософії Національного дослідницького університету Вища школа економіки.

Роман Доброхотов закінчив школу № 1525 (ліцей «Воробйови гори»).

З 2000 по 2006 роки навчався в Московському державному інституті міжнародних відносин на факультеті політології. У 2006 році він вступив до аспірантури Вищої школи економіки. У ЗМІ згадувалася тема кандидатської дисертації Доброхотова — «Довіра в світовій політиці». У січні 2010 року він повідомляв, що готує дисертацію до захисту[12].

Дотримується ліберально-демократичних поглядів, у 2005 році брав участь в молодіжному русі «Идущие без Путина», керував його московським відділенням.

У 2005 року Роман Доброхотов організував та очолив демократичний рух «Ми». Він також входить до федеральної політради руху «Солідарність» з моменту заснування руху в 2008 року, а також до політради московського відділення «Солідарності» з 2009 року.

У 2007—2008 роках неодноразово брав участь у «Марші незгодних».

З травня 2006 по березень 2009 років Роман Доброхотов писав статті для газети «Нові Вісті», працював заступником редактора відділу економіки[13]. Писав матеріали на теми економіки, міжнародної політики та культури. Під час російсько-грузинського війни написав звідти репортаж[14].

З 2006 по 2008 роки працював позаштатним співробітником радіостанції «Говорить Москва», де вів щотижневу передачу «Очна ставка». У 2009 році співпрацював із Радіо «Свобода»[15].

У липні 2009 року Роман Доброхотов оголосив про свій намір балотуватися на виборах до Московської міської думи[16] по одномандатному виборчому округу № 5. Висунення Романа було підтримано рухом «Солідарність». Мосміськвиборчком відмовив йому в реєстрації, через претензії до якості зібраних підписів[17].

У березні 2010 року підписав звернення російської опозиції «Путін повинен піти».С апреля 2010 работал редактором интернет-издания Slon.ru[18].

В січні 2013 року Роман стал автором проекту «Неделя каминг-аута»[19], що було присвячене проблемам ЛГБТ-товариства[20]. 25 лютого 2013 року Роман разом з частиною редакції інтернет-порталу Slon.ru був звільнений[21], після цього він став одним з авторів статей на colta.ru.

Далі працювати з ним було неможливо. Він не бачить себе журналістом, скоріше більше політиком. Андрій Горянов, головний редактор Slon.ru[22]

26 травня 2011 року у відповідь на «Звернення до керівництва країни з проханням про зміну культурної політики Росії»[23][24] організував[25] у своєму блозі збір підписів під Відкритим листом діячам культури"[26].

7 червня 2011 року відбулися політичні дебати між рухами «Наші» і «Солідарність» у клубі ArteFAQ в Москві. Від «Наших» виступали Марія Кисліцина і Гліб Крайник, від «Солідарності» — Роман Доброхотов, Костянтин Янкаускас і Анастасія Рибаченко[27]. У червні 2011 року брав участь у форумі «Антиселігер»[28]. У 2012 році охоче прийняв пропозицію взяти участь в роботі форуму «Селігер» і прочитав там лекцію про корупцію в Кремлі[29], в якій розповів про бізнесмена Юрія Ковальчука, його сина Бориса Ковальчука, Геннадія Тимченка і про самого «Михайла Івановича»[30].

Роман став одним із засновників Партії 5 грудня" влітку 2012 року[31]. Висувався разом з Сергієм Давидісом, Ганною Каретніковою, Петром Царьковим, Марією Бароновоїю і ще вісьмома кандидатами від «Партії 5 грудня»[32] на виборах до Координаційної ради опозиції[33], які пройшли в жовтні 2012 року.

У вересні 2014 року Роман Олександрович збирався балотуватися від своєї партії у депутати Московської міської думи по району Ясенєво.[34]

З січня 2010 року Роман Доброхотов викладає політологію[13] і світову економіку[33] в Державному академічному університеті гуманітарних наук (ДАУГН). Як журналіст розміщує статті в різних інтернет-ЗМІ.

Інцидент з президентом Медведєвим[ред. | ред. код]

12 грудня 2008 року Роман Доброхотов привернув до себе увагу засобів масової інформації, перервавши промову президента Росії Дмитра Медведєва під час його виступу в Кремлі з нагоди 15-ї річниці прийняття Конституції РФ.

Роман Доброхотов викрикнув з місця: «Ганьба поправкам!». (Йдеться про поправки до Конституції, запропонованих Дмитром Медведєвим, про продовження терміну повноважень президента до шести років, а депутатів Думи до п'яти років. Поправки вступили в силу в грудні 2008 року)[35]. Після слів Медведєва про те, що права людини «визначають сенс і зміст державної діяльності», Роман Доброхотов викрикнув:

Що ви його слухаєте?! Він порушив усі права і свободи людини і громадянина!… Конституція порушена, в країні цензура, виборів немає, а він про Конституцію говорить…

Під час останньої фрази співробітники Федеральної служби охорони вже виводили Романа Доброхотова із залу, один із співробітників намагався затиснути йому рот[36]. Президент Медведєв сказав: «насправді, не треба нікуди забирати, нехай залишається, слухає. Відверто кажучи, Конституція для того і приймалася, щоб у кожного було право на висловлення власної позиції. Це теж позиція, її можна поважати». Однак слова президента були проігноровані охоронцями і Роман Доброхотов був доставлений у відділення міліції.

Інцидент був вирізаний з трансляції виступу Медведєва на федеральних телеканалах[37], але був показаний в ефірі петербурзького «П'ятого каналу»[38]. Згодом Роман Доброхотов стверджував, що не готував провокацій, а його виступ було «спонтанним емоційним сплеском»[39].

Того ж дня Роман Доброхотов повідомив у своєму блозі, що звільнений з роботи на радіо «Говорить Москва»[40]. Повернувшись додому, Роман Доброхотов отримав повідомлення, що він звільнений у зв'язку із скороченням штатів, нібито радіостанція звільняє всіх позаштатників. Хоча, за твердженням Доброхотова, до цього ніхто про можливе звільнення його ніхто не попереджав[41].

Участь в акціях опозиції[ред. | ред. код]

31 січня 2010 року Роман Доброхотов був затриманий (загалом було затримано більше ста чоловік) на мітингу на захист 31-ї статті Конституції, яка гарантує свободу зібрань[42]. 28 вересня 2010 року був затриманий (крім нього було затримано ще троє) на мітингу проти колишнього мера міста Москви Юрія Лужкова[43] біля пам'ятника Юрію Долгорукому навпроти московської мерії на Тверській площі.

20 лютого 2011 року Роман Доброхотов та демократичний рух «Ми» вивісили з Великого Москворецкая мосту навпроти Кремля банер з написом «Пора мінятися!»[44] і зображеннями Путіна за ґратами і Ходорковського[45].

4 грудня 2011року був затриманий[46] серед десятків інших активістів біля пам'ятника Маяковському на Тріумфальній площі в Москві. Виступав зі сцени мітингу «За чесні вибори» на Чистих ставках в Москві 5 грудня 2011 року. Роман надихнувся акцією «Балтійський шлях» 1989 року і організував яскравий флешмоб «Велике біле коло». Акція відбулася 26 лютого 2012 року[47].

У день народження Путіна 7 жовтня 2012 року прийшов з граблями[48] на акцію «Проводимо дідуся на пенсію» біля пам'ятника героям Плєвни в Іллінському сквері в Москві, був затриманий поліцією. Роком раніше він був затриманий на акції провладного руху «Наші», присвяченій чергового дня народження Путіна[49].

Під час мітингу «Свободу в'язням 6 травня» 6 травня 2013 року на Болотній площі побився з православними активістами[50].

Розслідування резонансних порушень закону Росією[ред. | ред. код]

Романом Доброхотовим у 2018 році разом з часописами The Insider і Bellingcat розкрили справжні імена трьох працівників ГРУ Росії, які, за їхніми даними, брали участь у операції проти Скрипалів: «Руслан Боширов» — полковник ГРУ Анатолій Чепіга; «Олександр Петров» — військовий лікар ГРУ Олександр Мишкін; «Сергій Федотов» — високопоставлений офіцер ГРУ Денис Сергєєв[51]. Також він заявив, що російський уряд несе пряму відповідальність за катастрофу малазійського «Боїнга-777», який був збитий над територією України в 2014 році[52].

Роман Доброхотов про свавілля в Росії щодо регіональних журналістів: «Як правило, журналістів убивають не дуже відомих і в регіонах. Часто це ситуації, пов'язані з екологією. Це може бути тема, на якій журналіст «сидить» роками і він не сподобався місцевому «царьку», то той його вирішив «замочити», думаючи, що не буде резонансу. Часто це так і є — резонансу немає. А коли це журналіст у великому виданні, яке розслідує теми, пов'язані з Путіним, не думаю, що Путін даватиме вказівку вбивати. Принаймні поки цього не було, можливо, почнеться»[53].

Бере участь у розслідуванні дій Росії проти України у 2010-20 рр.[54]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.svoboda.org/a/u-roditeley-osnovatelya-the-insider-romana-dobrohotova-prohodit-obysk/31485327.html
  2. ↑ World Forum for Democracy 2017: Speakers — CoE, 2012.
  3. ↑ а б Доброхотов, Роман — 1998.
  4. ↑ а б Lenta.ru — 1998.
  5. ↑ https://5dec.ru/elections/vybory-rukovodstva-partii-5-dekabrya-2015-god/candidates/roman-dobrohotov
  6. ↑ https://internews.kg/glavnye-novosti/master-klass-po-rassledovatelskoj-zhurnalistike-ot-shef-redaktora-the-insider-romana-dobrohotova/
  7. ↑ Roman Dobrokhotov on Russian Military Intelligence After Skripal Poisoning — 2019.
  8. ↑ а б https://www.journalismfund.eu/journalists/roman-dobrokhotov
  9. ↑ https://www.bbc.com/russian/news-58747644
  10. ↑ Доброхотов, Роман — Lenta.ru, 1998.
  11. ↑ Юлия Галямина, Анастасия Аксенова (13 грудня 2008). «Солидарность» выбрала федеральный политсовет. Новости. ИА Собкор. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  12. ↑ Lenta.ru: Доброхотов. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 липня 2019.
  13. ↑ а б Роман Доброхотов. Биография. Slon.ru. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  14. ↑ Роман Доброхотов (16 серпня 2008). В Гори и в печали. Газета «Новые Известия». Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  15. ↑ Роман Доброхотов — Информация об авторе — Радио Свобода. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 4 липня 2019.
  16. ↑ Одномандатная оппозиция. // GZT.Ru, 7 июля 2009
  17. ↑ BBC Russian — Россия — «Яблоко» примет участие в выборах в Мосгордуму. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 4 липня 2019.
  18. ↑ Роман Доброхотов (13 квітня 2010). Люди и милиционеры. Блог Романа Доброхотова (dobrokhotov.livejournal.com). Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  19. ↑ Роман Доброхотов (31 січня 2013). Неделя каминг-аута. Гомофобия. Slon.ru. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  20. ↑ Елизавета Сурганова (22 лютого 2013). Поддержка меньшинства. Lenta.ru. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  21. ↑ Интернет-портал Slon лишился части редакции. Lenta.ru. 25 лютого 2013. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  22. ↑ Анна Ахмадиева. На Slon.ru меняется редакция. Известия
  23. ↑ Ксения Ларина (26 травня 2011). Вот вам всем!!! Письмо вождям от «Золотых витязей» русской культуры. Блог Ксении Лариной (xlarina.livejournal.com). Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  24. ↑ Ксения Ларина (26 травня 2011). Против «мерзостей» в СМИ. В России. Интерфакс. Процитовано 19 травня 2013.
  25. ↑ Блогеры начали сбор подписей против контроля СМИ. Медиа. Lenta.ru. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  26. ↑ Роман Доброхотов (26 травня 2011). Открытое письмо деятелям культуры. Блог Романа Доброхотова (dobrokhotov.livejournal.com). Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  27. ↑ Илья Азар (8 червня 2011). «Наши» vs «Солидарность». Россия. Lenta.ru. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  28. ↑ На одном поле. Россия. Lenta.ru. 21 липня 2011. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  29. ↑ Судьба оранжевого человечка. Россия. Lenta.ru. 31 липня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  30. ↑ Столкновение цивилизаций. Россия. Lenta.ru. 30 травня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  31. ↑ Дети Абая. Россия. Lenta.ru. 26 липня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  32. ↑ Голосуйте за кандидатов Партии 5 декабря. Сайт «Партии 5 декабря». 20 жовтня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  33. ↑ а б Доброхотов Роман Александрович. Список кандидатов. Сайт Центрального выборного комитета. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  34. ↑ «Партия 5 декабря» выдвинет 8 кандидатов на выборах в Мосгордуму — Росбалт.ру. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 4 липня 2019.
  35. ↑ Конституционный шах. // Газета «КоммерсантЪ» № 237 (4054) от 26 декабря 2008
  36. ↑ Скандал на выступлении президента Медведева (видео). // «Петербург — Пятый канал»
  37. ↑ Журналист бросил вызов президенту России [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]. // «Israelinfo.ru — Израиль на ладони», 13 декабря 2008
  38. ↑ видео[недоступне посилання з серпня 2019]
  39. ↑ Креатив добрался до Кремля[недоступне посилання з Июнь 2018]. // Интернет-газета «Избранное», 12 декабря 2008
  40. ↑ Роман Доброхотов (12 грудня 2008). День независимости от Конституции. Блог Романа Доброхотова (dobrokhotov.livejournal.com). Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  41. ↑ Доброхотова уволили с радио «Говорит Москва». Новости. Полит.ру. 13 грудня 2008. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  42. ↑ Зимние забавы. В России. Interfax. 31 січня 2010. Процитовано 20 травня 2013.
  43. ↑ У здания мэрии милиция разогнала митинг противников Лужкова. Россия. Lenta.ru. 28 вересня 2010. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
  44. ↑ Илья Варламов (20 лютого 2011). Пора меняться!. Блог Ильи Варламова (zyalt.livejournal.com). Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  45. ↑ «Пора меняться!». Новости. Сайт движения «Мы». 20 лютого 2011. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 19 травня 2013.
  46. ↑ Полиция пресекла акцию на Триумфальной площади. Россия. Lenta.ru. 4 грудня 2011. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  47. ↑ Надо развивать именно этот вектор протестной активности. Lenta.ru. 9 квітня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  48. ↑ В Москве задержали участников акции «Проводим дедушку на пенсию». Россия. Lenta.ru. 7 жовтня 2012. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  49. ↑ «Наши» выстроились в горящее число 59 для поздравления Путину. Россия. Lenta.ru. 7 жовтня 2011. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  50. ↑ Илья Азар (7 травня 2013). План Летова — победа России. Политика. Lenta.ru. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 18 травня 2013.
  51. ↑ Журналіст-розслідувач: В отруєнні Скрипалів є четвертий підозрюваний. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
  52. ↑ Рупор тоталитарной пропаганды. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
  53. ↑ Резонанс має захистити журналіста «Медузи» від свавілля ФСБшників – головред The Insider. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
  54. ↑ Bellingcat нашёл "Орион"а — офицера ГРУ, отвечавшего за "Бук", сбивший Boeing в Донбассе. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доброхотов_Роман_Олександрович&oldid=38178231