Димитрій I — Вікіпедія

Патріарх Димитрій
грец. Πατριάρχης Δημήτριος
Прапор
Прапор
269-й Архієпископ Константинополя — Нового Рима і Вселенський патріарх
16 липня 1972 — 2 жовтня 1991
Церква: Вселенський патріархат
Попередник: Афінагор
Наступник: Варфоломій
Митрополит Імброський і Тенедоський
15 лютого — 16 липня 1972
Церква: Вселенський патріархат
Попередник: Миколай (Кутрумпіс)
Наступник: Фотій (Савваїдіс)
Єпископ Елейський, вікарій Константинопольської архієпископії
9 серпня 1964 — 15 лютого 1972
Обрання: 23 липня 1964
Церква: Вселенський патріархат
 
Альма-матер: Халкінська семінарія
Професія: богослов, священик
Діяльність: православний священник, богослов
Національність: грек
Громадянство: Туреччина Туреччина
Ім'я при народженні: Дімітріос Пападопулос
грец. Δημήτριος Παπαδόπουλος
Народження: 8 вересня 1914(1914-09-08)
Стамбул, Османська імперія
Смерть: 2 жовтня 1991(1991-10-02) (77 років)
Стамбул, Туреччина
Священство: 29 березня 1942
Єп. хіротонія: 9 серпня 1964
Хто висвятив у єпископа Мелітон (Хадзис), Ієронім (Константінідіс), Еміліан (Цакопулос)

Нагороди:

Grand Cross of the Order of the Holy Lamb

CMNS: Димитрій I у Вікісховищі

Димитрій I (в миру Дімітріос Пападопулос — 8 вересня 1914, Стамбул, Османська імперія — 2 жовтня 1991) — 269-й Вселенський Патріарх Константинополя з 16 липня 1972 року до своєї смерті 2 жовтня 1991 року. До свого обрання патріархом служив 5 місяців митрополитом острова Імброс (тур. Gökçeada). Димитрій I зустрів папу римського Івана Павла II в Стамбулі 30 листопада 1979 року, а потім у Ватикані 7 грудня 1987 року. Був турецьким громадянином, народився і помер у Константинополі (Стамбулі) у 77-річному віці й вважався помірковано ліберальним богословом.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після навчання у французькому ліцеї в районі Галати в Стамбулі, вступив у духовну семінарію Святої Трійці у монастирі на острові Гейбелі в Мармуровому морі. 1942 року висвячений на священника та декілька років служив керівником приходу в північній Греції. Пізніше був призначений священником для малої турецької громади в Тегерані, Іран.

У 1964 році возведений у сан єпископа та 15 лютого 1972 року його призначили митрополитом Імвроса (тур. Gökçeada) і Тенедоса (тур. Bozcaada) — двох турецьких островів в Егейському морі, що раніше були грецькими та надалі заселені греками (у 1975 році на Імвросі мешкало 1540 греків, 2000 року їх чисельність зменшилась до 254).

16 липня 1972 року в Стамбулі священний синод східної православної церкви вибрав митрополита Димитрія вселенським патріархом, заміщаючи Афінагора I. До обрання він вважався найменш ймовірним серед трьох кандидатів на святий престол. Але Димитрій отримав 12 з 15 можливих голосів священного синоду Константинопольської православної церкви, який діє таким ж чином, як римський колегіум кардиналів. Турецький уряд грав важливу роль у триденних виборах, відмовляючись дозволити внести в балотування двох найвидатніших кандидатів — митрополита Мелітона, голову священного синоду й архиєпископа Північної Америки Якова (Іаковоса).

1987 року відвідав СРСР (в тому числі Львів), зустрічаючись з двома архієреями, включаючи патріарха Пімена, голову РПЦ.

На порозі ювілею 1000-ліття Хрещення Pyci, на запрошення Московської патріархії, прибув з візитом до СРСР.

24 серпня приїхав з Ленінграда до Львова. Високого гостя супроводжували архіпастирі Російської православної церкви: Володимир, архієпископ Псковський і Порховський та Макарій, архієпископ Івано-Франківський і Коломийський. В аеропорту Патріарха зустрічали високопреосвященний Філарет, митрополит Київський та Галицький, Патріарший Екзарх всієї України; високопреосвященний Никодим, митрополит Львівький та Тернопільський, намісник Почаївської лаври архімандрит Марк. В цей же день Константинопольський Патріарх Димитрій I відвідав Львівський кафедральний собор.

25 серпня Святійший Патріарх і його супутники відвідали Свято-Успенську Почаївську лавру. Після поклоніння святиням Почаївської Лаври Патріарх Димитрій I i супутники його вирушили до Львова. По дорозі вони відвідали Петропавлівську церкву села Йосипівка Буського району.

У Львові Святіший Патріарх і його супутники відвідали Успенську церкву, в якій 400 років тому (1587) був Константинопольський Патріарх Єремія II. 26 серпня відбув зі Львова до Тбілісі.

Візит до СРСР був першим зі сторони константинопольського патріарха на східнослов'янські землі з 1654 року. Патріарх Димитрій також відвідав православних лідерів в Греції, Югославії, Румунії, Польщі та Болгарії. Він зустрів папу Івана Павла II в Ватикані і брав участь у зустрічах з Світовою радою церков у Женеві та з англіканським архієпископом Кентербері в Лондоні.

1989 року з ініціативи Димитрія І започаткований Всесвітній екологічний день Творця — християнське екологічне свято, день молитви та відповідальності за створений Богом світ.[4]

1990 року став першим вселенським патріархом, який відвідав західну півкулю, коли він голувував на конгресі церковних і світських лідерів в Вашингтоні. Група рекомендувала щоби церква дозволила одруженим священикам ставати єпископами. Патріарх Димитрій спонукав до єдності розділені православні церковні групи в США.

Помер 2 жовтня 1991 року у відділі інтенсивної терапії американської лікарні ім. адмірала Брістоля в Стамбулі, де він був пацієнтом після інфаркту серця 30 вересня 1991 року. Лікар Франк Турнаоглу, який відповідав за патріарха, говорив, що патріарх зазнав другого інфаркту серця, перейшов у стан шоку та помер від зупинки роботи серця.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Енциклопедія Брокгауз
  2. а б Munzinger Personen
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 17 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]