Джулія Дюкорно — Вікіпедія

Джулія Дюкорно
Дата народження 18 листопада 1983(1983-11-18)[1][2] (40 років)
Місце народження Париж
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисерка, сценаристка
Alma mater La femis, Ліцей Генріха IV і Університет Сорбонна
Роки активності 2011—наш час
Член у Collectif 50/50d[3]
IMDb ID 4469445
Джулія Дюкорно у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Джулії Дюкорно

Джу́лія Дюкорно́ (фр. Julia Ducournau; нар. 18 листопада 1983, Париж, Франція) — французька кінорежисерка та сценаристка. Лауреатка та номінантка численних міжнародних та національних фестивальних та професійних кінонагород .

Біографія[ред. | ред. код]

2011 року Джулія Дюконо закінчила сценарне відділення вищої державної кіношколи Франції La Fémis. Її дебютна короткометражна робота «Джуніор» з Геренс Марильє в головній ролі принесла Дюкорно приз «Мала золота рейка» (фр. Petit Rail d'Or) за найкращий короткометражний фільм на 64-му Каннському МКФ.[4]

Повнометражний режисерський дебют Дюкорно — горор «Сире» — був представлений на Міжнародному тижні критики в рамках 69-го Каннського кінофестивалю 2016 року і завоював почесну Приз ФІПРЕССІ[5], а також низку інших кінонагород на престижних кінофорумах[6][7][8][9][10].

У 2021 році другий повнометражний фільм Дюкурно «Титан» купила компанія Neon[11]. За «Титан» Дюкурно отримав «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 2021 року, де відбулася його світова прем'єра. Нагороду випадково вручив Дюкурно на початку церемонії нагородження голова журі Спайк Лі, хоча вона мала стати фінальною нагородою вечора[12].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2011 к/м Джуніор Junior Так Так
2012 т/ф Їстівно Mange Так Так
2015 Ні на небесах, ні на землі Ni le ciel ni la terre Так
2016 Сире Grave Так Так
2016 Порахуй свої рани Compte tes blessures Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Джулії Дюкорно [13]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль
2011 Мала золота рейка за найкращий короткометражний фільм Джуніор Перемога
Приз Discovery Номінація
2016 Приз Тижня критиків Сире Номінація
Золота камера за найкращий дебютний фільм Номінація
Приз ФІПРЕССІ (Тиждень критиків) Перемога
Queer Palm Номінація
Кінофестиваль «Остін Фантастик Фест»
2016 Найкращий режисер Сире Перемога
2016 Приз глядачів Номінація
Гентський міжнародний кінофестиваль
2016 Нагорода Explore Zone Trail Сире Перемога
Лондонський кінофестиваль
2016 Сазерленд Трофі за найкращий перший фільм Сире Перемога
Кінофестиваль «Monster Fest»
2016 Премія Золотий монстр за найкращий художній фільм Сире Перемога
Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі
2016 Приз за найкраще режисерське одкровення Сире Перемога
Приз журі за найкращий художній повнометражний фільм Перемога
Приз Срібло Мельєса за найкращий художній повнометражний європейський фільм Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Торонто
2016 Премія «Вибір глядачів» Сире Номінація
Асоціація кінокритиків Чикаго
2017 Найкращий багатонадійний режисер Сире Номінація
Міжнародна онлайн-кінопремія
2017 Найкращий фільм не-англійською мовою (Франція) Сире Перемога
Найкращий режисер Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Палм-Спрінгс
2017 Нагорода Directors to Watch Сире Перемога
Премія кінокритиків Сіетла
2017 Найкращий фільм іноземною мовою Сире Перемога
Приз Луї Деллюка
2017 Найкращий дебютний фільм Сире Перемога
Премія «Магрітт»
2018 Найкращий фільм спільного виробництва Сире Перемога
Премія «Люм'єр»
2018 Найкращий дебютний фільм Сире Номінація
Премія «Сезар»
2018 Найкращий дебютний фільм Сире Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий сценарій Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Blanc J. AlloCiné — 1993.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
  4. ↑ Julia Ducournau. La Fémis. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
  5. ↑ Maren Ade's 'Toni Erdmann' Wins the Critics Prize in Cannes (Пресреліз). FIPRESCI, the International Federation of Film Critics. 22 травня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 26 грудня 2017.
  6. ↑ 60th BFI London Film Festival announces 2016 awards winners (Пресреліз). BFI. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
  7. ↑ Debruge, Peter (3 січня 2017). 10 Directors to Watch: Julia Ducournau Reveals ‘Raw’ Side of French Cinema. Variety. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 26 грудня 2017.
  8. ↑ Brown, Todd (12 січня 2017). RAW: Watch The Hypnotic And Grotesque Red Band Trailer For Julia Ducournau's Acclaimed Debut. Screen Anarchy. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 26 грудня 2017.
  9. ↑ Red Band Trailer Revealed For Julia Ducournau’s Directorial Debut RAW. Horror Cult Films. 13 січня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 14 січня 2017.
  10. ↑ Berger, Laura (16 січня 2017). A Vegetarian Transforms into a Cannibal in Julia Ducournau’s “Raw”. Women and Hollywood. Процитовано 26 грудня 2017.
  11. ↑ Rubin, Rebecca (10 вересня 2019). Neon Nabs ‘Titane,’ Follow-Up Feature From ‘Raw’ Director Julia Ducournau. Variety (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  12. ↑ Nast, Condé (17 липня 2021). Julia Ducournau Becomes the Second Female Director Ever to Win the Palme d’Or. Vogue (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  13. ↑ Нагороди та номінації Джулії Дюкорно на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль


Кінорежисер Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джулія_Дюкорно&oldid=38985828