Джованні ван Бронкгорст — Вікіпедія

Джованні ван Бронкгорст
Особисті дані
Повне ім'я	Ріддер Джованні Крістіан ван Бронкгорст
Народження	5 лютого 1975(1975-02-05) (49 років)
	Роттердам,  Нідерланди
Зріст	178
Вага	71
Прізвисько	Джо (нід. Gio)
Громадянство	Нідерланди
Позиція	Лівий захисник
Юнацькі клуби
1981—1982 1982—1993	ЛМО Роттердам «Феєнорд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993–1998 «Феєнорд» 103 (22) 1993–1994 →  «Валвейк» 12 (2) 1998–2001 «Рейнджерс» 73 (13) 2001–2004 «Арсенал» 41 (2) 2003–2004 →  «Барселона» 34 (1) 2004–2007 «Барселона» 71 (4) 2007–2010 «Феєнорд» 88 (8) Всього: 422 (52)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996–2010  Нідерланди 106 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2011–2015 «Феєнорд» (помічник) 2015–2019 «Феєнорд» 2020 «Гуанчжоу Фулі» 2021–2022 «Рейнджерс»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Джованні ван Бронкгорст у Вікісховищі

Ріддер Джованні Крістіан ван Бронкгорст (нід. Ridder Giovanni Christiaan van Bronckhorst, IPA: [dʒijoˈvɑni vɑmˈbrɔŋkɦɔrst]; * 5 лютого 1975, Роттердам) — колишній нідерландський футболіст індонезійського походження, захисник, капітан збірної Нідерландів у 2008—2010 роках.

Зіграв понад 100 матчів за збірну, взявши участь в трьох чемпіонатах світу (1998, 2006 і 2010) і трьох чемпіонатах Європи (2000, 2004 і 2008).

Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер, з 2015 року очолює тренерський штаб «Феєнорда».

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Дитинство і початок кар'єри[ред. | ред. код]

Ван Бронкхорст народився в Роттердамі в індонезійсько-голландській сім'ї Віктора ван Бронкгорста та Франсьєн Сапулете, родом з Молуккських островів^[1]. Він почав грати за місцевий аматорський молодіжний клуб ЛМО Роттердам у віці 6 років, а на наступний рік вступив в молодіжну академію у «Феєнорда»^[1]. У 1990 році, у віці 15 років, клуб запропонував йому професійний контракт, який він прийняв^[1].

Феєнорд[ред. | ред. код]

Разом з молодіжною командою «Феєнорда», відразу після підписання першого контракту, у 1991 році став чемпіоном молодіжної ліги Нідерландів^[2]. Проте прорватися до першої команди йому не вдалося і Джованні був відданий в оренду до «Валвейка», у якому і дебютував в Ередивізі в 1993 році. Джованні повернувся до «Феєнорда» на початку сезону 1994/95, але не міг отримати стабільного місця в основному складі, провівши лише 10 ігор^[2]. Починаючи з сезону 1995/96 ван Бронкгорст зміг стати невід'ємним грацем команди, граючи в більшості офіційних матчах «Феєнорда»^[2].

Всередині дев'яностих «Феєнорд» стає нездатним конкурувати з ПСВ та Аяксом за лідерство в Ередивізі. Крім того, ключові гравці команди, зокрема Генрік Ларссон, залишають команду. Тому ван Бронкхорст також починає шукати собі новий клуб^[3]. Він вирішив приєднатися до шотландського «Рейнджерса», який на той момент тренував Дік Адвокат, під керівництвом якого Джованні грав у збірних U-16 та U-18. Перехід відбувся влітку 1998 року і обійшовся новому клубу в 5,5 млн фунтів стерлінгів^[3].

Рейнджерс[ред. | ред. код]

На момент переїзду до Шотландії ван Бронкхорст був уже гравцем національної збірної, з якою тільки-но виступив на французькому мундіалі і зайняв високе 4 місце. У першій же грі за «Рейнджерс» в драматичному матчі Кубка УЄФА проти ірландського «Шелбурна» при рахунку 3-0 на користь ірландців ван Бронкхорст забив гол, після чого його клуб довів матч до перемоги 5-3. Всього за «Рейнджерс» Джо забив 22 голи (13 у чемпіонаті, 3 у кубку Шотландії, 1 в кубку Ліги, 3 в Лізі Чемпіонів і 2 в Кубку УЄФА), граючи в основному роль розігруючого півзахисника. Влітку 2001 року ван Бронкхорст перейшов за 8,5 млн фунтів стерлінгів в лондонський «Арсенал»^[4].

Арсенал[ред. | ред. код]

Арсен Венгер, тодішній тренер «Арсенала», підписав ван Бронкхорста, замість півзахисника Еммануеля Петі, який покинув клуб. Тому у новому клубі Джованні почав грати у центрі півзахисту разом з Патріком Вієйра^[5]. Проте, після кількох місяців у клубі, Джованні отримав травму хрестоподібної зв'язки коліна. Після повернення, його роль у клубі стала мінімальною — він поступився місцем в сновному складі Патріку Вієйра, Еду та Жілберту Сілві.

Проте, ван Бронкгорст не залишив «Арсенал» без титулів, вигравши два Кубки та Суперкубок Англії (хоч і не брав участі в жодному з трьох фіналів) і ставши в 2002 році чемпіоном Англії.

Його останній вихід у складі «Арсеналу» стався 10 серпня 2003 року в матчі Суперкубка Англії, де Джованні, вийшовши на заміну, не забив післяматчовий пенальті, через що в підсумку каноніри програли «Манчестер Юнайтед»^[6]. Через кілька днів після цього матчу він перейшов до «Барселони». Всього, за час перебування в Англії, Джованні забив лише два голи в Прем'єр-лізі: один забив «Лестер Сіті» 23 січня 2002 року^[7], а другий — «Челсі» 1 січня 2003 року^[8].

Барселона[ред. | ред. код]

На початку сезону 2003/04 ван Бронкхорст перебрався в «Барселону» на правах однорічної оренди з можливістю подальшого повного викупу всіх прав на футболіста.^[9] Головним тренером клубу на той момент був Франк Райкард, під керівництвом якого футболіст вже грав за збірну у 1998—2000 роках.

В Іспанії Джованні повернувся на свою звичну позицію лівого захисника, допомігши клубу після трьох «непризових» сезонів виграти срібні медалі чемпіонату Іспанії. Також, він став грати в футболці, на якій було написано лише його коротке прізвисько «Джо» (нід. Gio), а не прізвище «Бронкгорст» (нід. Bronckhorst), яке він носив у попередніх клубах.

У травні 2004 року ван Бронкхорст був повністю викуплений в «Арсенала» за 2 млн. євро та підписав повноцінний трирічний контракт з «Барселоною»^[10]. З клубом він виграв Ла Лігу в 2005 році, забивши в чемпіонаті 4 голи. У 2006 році, він допоміг своєму клубу повторити цей успіх, а також виграти Лігу чемпіонів, ставши єдиним гравцем, який взяв участь в усіх матчах Ліги Чемпіонів того сезону. У 2007 році до команди прийшов Ерік Абідаль, який витіснив Джованні з основного складу. 21 серпня 2007 року контракт ван Бронкгорста з «Барселоною» закінчився, і він вдруге у своїй кар'єрі приєднався на правах вільного агента до «Феєнорда».

Феєнорд[ред. | ред. код]

З моменту повернення до свого рідного клубу, ван Бронкхорст став ключовим гравцем команди. На початку свого першого сезону в Роттердамі, тодішній тренер «Феєнорда» Берт ван Марвейк зробив ван Бронкгорста капітаном команди. У 2008 році він виграв перший і єдиний трофей з клубом — кубок Нідерландів. 12 травня 2010 року Джованні оголосив про завершення кар'єри футболіста після завершення чемпіонату світу 2010 року. Останнім матчем футболіста стала товариська гра між «Феєнордом» та «Мальоркою» 25 липня 2010 року^[11].

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Спочатку Джованні дебютував у національній олімпійській збірній, у складі якої не зміг пройти кваліфікацію на Олімпійські ігри 1996 року в Атланті^[2]. Свій перший виклик до національної збірної отримав у серпні 1996 року від тогочасного головного тренера збірної Гуса Гіддінка на товариський матч проти збірної Бразилії на Амстердам-Арені^[3]. У 1998 році зміг потрапити до списку футболістів, які поїхали на чемпіонат світу, проте жодного разу так і не вийшов на поле, а його партнери змогли зайняти високе 4 місце.

Євро-2000[ред. | ред. код]

У збірній Джованні в основному грав на позиції лівого атакуючого півзахисника, на відміну від клубної позиції лівого захисника. У збірній Нідерландів на домашньому Євро-2000 Джо поступився своєю позицію на лівому фланзі атаки швидконогому Марку Овермарсу і молодшому Будевейну Зендену. Тому ван Бронкгорст зайняв місце лівого захисника, проте і тут він поступався ветерану Артуру Нюману, який завершив кар'єру відразу після закінчення європейського форуму. Після цього всі тренери національної команди постійно викликали ван Бронкгорста на матчі збірної, де для нього майже завжди було місце на полі.

ЧС-2002[ред. | ред. код]

Невдача спіткала команду Нідерландів у кваліфікації до Чемпіонату світу 2002 року — «помаранчеві» взагалі не потрапили до Кореї та Японії, пропустивши в кваліфікації вперед збірні Португалії та Ірландію. Після цієї провальної кампанії головний тренер Луї ван Гал був відправлений у відставку. Сам Джованні ван Бронкгорст зіграв у чотирьох матчах відбору і забив один гол.

Євро-2004[ред. | ред. код]

Новий тренер збірної, Дік Адвокат, знову повернув футболіста на позицію лівого захисника. На Євро-2004 Нідерланди дійшли до півфіналу, поступившись господарям чемпіонату, Португалії. Ван Бронкхорст грав персонально проти Луїша Фігу, часто програючи боротьбу лідеру португальців.

ЧС-2006[ред. | ред. код]

На Чемпіонаті світу 2006 багатообіцяюча збірна Нідерландів знову поступилася Португалії, цього разу в 1/8 фіналу. Джованні був основним гравцем збірної в кваліфікації та фінальному турнірі. А в останньому матчі збірної на мундіалі за рахунку 0-1 на користь португальської команди він був вилучений. Крім нього, з поля були вилучені ще три футболісти, а окрім того команда отримали 16 жовтих карток.

Ван Бронкхорст натякнув, що після Чемпіонату світу він може завершити свої виступи за національну збірну, але все ж продовжив виступи і у кваліфікації до Євро-2008.

Євро-2008[ред. | ред. код]

У відбірковому матчі Євро-2008, 28 березня 2007 року, який Нідерланди виграли матч з рахунком 1-0, Ван Бронкгорст забив переможний гол у ворота Словенії^[12]. Завдяки цьому «помаранчеві» змогли в кінцевому етапі зайняти друге місце в групі і пройти у фінальну частину.

На самому турнірі, 9 червня 2008 року, під час матчу проти збірної Італії, який завершився перемогою 3-0, Джованні віддав гольовий пас і сам забив третій гол збірної.

Ще до Євро-2008, тодішній капітан збірної Едвін ван дер Сар заявив про свій намір піти з національної збірної після завершення турніру. Він зіграв свою останню гру як капітан проти збірної Росії, яка завершилася поразкою 3-1 у додатковий час і вильотом Нідерландів з турніру. Відразу після цього ван Бронкгорста обрали наступним капітаном^[13].

ЧС-2010[ред. | ред. код]

Джованні був основним гравцем у кваліфікації до мундіалю, в зв'язку з чим був прогнозовано включений в попередній склад команди на турнір^[14]. 27 травня 2010 року, тодішній менеджер збірної Берт ван Марвейк включив ван Бронкгорста до складу 23 футболістів збірної, до того ж як капітана команди^[15].

Джованні ван Бронкхорст провів свій сотий матч за збірну в першому матчі Нідерландів на турнірі, де вони зустрілися із збірною Данії. У півфіналі проти збірної Уругваю, який Нідерланди виграли з рахунком 3-2, він забив свій єдиний гол у фінальних частинах чемпіонатів світу. Потужним ударом з-за меж штрафного майданчика Джованні пробив точно в дев'ятку без шансів для голкіпера Фернандо Муслери^[16]. Цей гол вважається одним з найкрасивіших голів турніру^[17].

У фінальному матчі проти збірної Іспанії ван Бронкхорст був замінений на 105-й хвилині на Едсона Брафгейда за рахунку 0-0, а фатальний для Нідерландів гол Андрес Іньєста провів вже після виходу з гри Джованні — на 116-й хвилині^[18]. Незважаючи на друге місце, ван Бронкхорст заявив, що він все одно був гордий досягненням команди^[19].

Відразу після цього матчу футболіст завершив свою професійну футбольну кар'єру.

Голи за збірну[ред. | ред. код]

N	Дата	Місце	Суперник	Рахунок	Результат	Турнір
1.	4 червня 1997	Йоганнесбург, ПАР	ПАР	0–1	0–2	Товариський матч
2.	2 вересня 2000	Амстердам, Нідерланди	Ірландія	2–2	2–2	Кваліфікація ЧС-2002
3.	12 лютого 2003	Амстердам, Нідерланди	Аргентина	1–0	1–0	Товариський матч
4.	28 березня 2007	Целє, Словенія	Словенія	0–1	0–1	Кваліфікація Євро-2008
5.	9 червня 2008	Берн, Швейцарія	Італія	3–0	3–0	Євро-2008
6.	6 липня 2010	Кейптаун, ПАР	Уругвай	1–0	3–2	ЧС-2010

Тренерська робота[ред. | ред. код]

21 липня 2011 року повернувся до свого рідного «Феєнорда», прийнявши пропозицію увійти до очолюваного Роналдом Куманом тренерського штабу команди цього клубу. Продовжив працювати із клубом й після приходу на його тренерський місток влітку 2014 року Фреда Рюттена.

А вже 23 березня 2015 року було повідомлено, що ван Бронкгорст стане новим головним тренером «Феєнорда» по завершенні сезону, оскільки керівництво клубу вирішило не подовжувати однорічний контракт з Рюттеном. Офіційне призначення ван Бронкгорста відбулося 18 травня 2015, наступного дня після звільнення його попередника.

18 листопада 2021 року Джованні ван Бронкгорст очолив шотландський «Рейнджерс»^[20]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ван Бронкгорст одружений з Маріке, має двох синів — Джейка і Джошуа. Крім того в нього є молодша сестра.

Особиста інформація^[21][ред. | ред. код]

• Улюблений фільм: Підозрілі особи
• Улюблений кіноактор: Роберт де Ніро
• Улюблена гра на PlayStation: Pro Evolution Soccer
• Улюблена книга: Код да Вінчі
• Улюблений співак: Ашер
• Улюблений журнал T3, кілька різних журналів про кіно і будь-який футбольний журнал
• Улюблена книга: Голландський Телеграф
• Улюблена марка одягу: Gucci
• Улюблений автомобіль: Aston Martin
• Улюблена їжа: Chicken cordon bleu
• Улюблений напій: Coca-Cola
• Улюблений футболіст: Роналдіньо
• Улюблена пісня: Let Me Entertain You Роббі Вільямса

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Згідно з сайтом national-football-teams.com^[22]

Сезон	Клуб	Чемпіонат	Ігор	Голів
1993/94	«Феєнорд»	Ередивізі	0	0
1993/94	«Валвейк»	Ередивізі	12	2
1994/95	«Феєнорд»	Ередивізі	10	1
1995/96	«Феєнорд»	Ередивізі	27	9
1996/97	«Феєнорд»	Ередивізі	34	4
1997/98	«Феєнорд»	Ередивізі	32	8
1998/99	«Рейнджерс»	Шотландська Прем'єр-ліга	35	7
1999/00	«Рейнджерс»	Шотландська Прем'єр-ліга	27	4
2000/01	«Рейнджерс»	Шотландська Прем'єр-ліга	11	2
2001/02	«Арсенал» (Лондон)	Англійська Прем'єр-ліга	21	1
2002/03	«Арсенал» (Лондон)	Англійська Прем'єр-ліга	20	1
2003/04	«Барселона»	Прімера Дивізіон	34	1
2004/05	«Барселона»	Прімера Дивізіон	29	4
2005/06	«Барселона»	Прімера Дивізіон	19	0
2006/07	«Барселона»	Прімера Дивізіон	23	0
2007/08	«Феєнорд»	Ередивізі	32	7
2008/09	«Феєнорд»	Ередивізі	27	1
2009/10	«Феєнорд»	Ередивізі	29	0

Збірна[ред. | ред. код]

Згідно з сайтом rsssf.com^[23]

Тренерська[ред. | ред. код]

Станом на 14 лютого 2016 року

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Гравець

«Феєнорд»[ред. | ред. код]

• Володар кубка Нідерландів: 1994-95, 2007-08

«Рейнджерс»[ред. | ред. код]

• Чемпіон Шотландії: 1998-99, 1999–2000
• Володар кубка Шотландії: 1998-99, 1999–2000
• Володар кубка шотландської Ліги: 1997-98, 1998-99

«Арсенал» (Лондон)[ред. | ред. код]

• Чемпіон Англії: 2001-02
• Володар кубка Англії: 2001-02, 2002-03
• Володар суперкубка Англії: 2002

«Барселона»[ред. | ред. код]

• Чемпіон Іспанії: 2004-05, 2005-06
• Володар суперкубка Іспанії: 2005, 2006
• Переможець Ліги чемпіонів: 2005-06

Тренер

«Рейнджерс»[ред. | ред. код]

• Володар кубка Шотландії: 2021-22

 Нідерланди[ред. | ред. код]

• Срібний призер чемпіонату світу: 2010
• Півфіналіст чемпіонату Європи: 2000, 2004

Індивідуальні[ред. | ред. код]

• Орден Оранських-Нассау (2010)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні ван Бронкгорст

• Офіційний вебсайт футболіста
• Джованні ван Бронкгорст на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті transfermarkt.de [Архівовано 9 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Профіль футболіста на сайті National Football Teams [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

Склади п о р Склад збірної Нідерландів на чемпіонаті світу 1998 — 4-е місце 1 ван дер Сар (в) • 2 Рейзігер • 3 Стам • 4 Ф. де Бур (к) • 5 Нюман • 6 Йонк • 7 Р. де Бур • 8 Бергкамп • 9 Клюйверт • 10 Зеєдорф • 11 Коку • 12 Зенден • 13 Оєр • 14 Овермарс • 15 Богард • 16 Давідс • 17 ван Гойдонк • 18 де Гуй (в) • 19 ван Бронкгорст • 20 Вінтер • 21 Гассельбайнк • 22 Гесп (в) • Тренер: Гіддінк п о р Склад збірної Нідерландів на чемпіонаті Європи 2000 1 ван дер Сар (в) • 2 Райзігер • 3 Стам • 4 Ф. де Бур (к) • 5 Зенден • 6 Зеєдорф • 7 Коку • 8 Давідс • 9 Клюйверт • 10 Бергкамп • 11 Овермарс • 12 ван Бронкгорст • 13 Контерман • 14 ван Воссен • 15 Босвелт • 16 Р. де Бур • 17 ван Гойдонк • 18 де Гуй (в) • 19 Нюман • 20 Вінтер • 21 Макай • 22 Вестерфельд (в) • Тренер: Франк Райкард п о р Склад збірної Нідерландів на чемпіонаті Європи 2004 1 ван дер Сар (в) • 2 Рейзігер • 3 Стам • 4 Баума • 5 ван Бронкгорст • 6 Коку (к) • 7 ван дер Мейде • 8 Давідс • 9 Клюйверт • 10 ван Ністелрой • 11 ван дер Варт • 12 Макай • 13 Вестерфельд (в) • 14 Снейдер • 15 де Бур • 16 Овермарс • 17 ван Гойдонк • 18 Гейтінга • 19 Роббен • 20 Зеєдорф • 21 Босвелт • 22 Зенден • 23 Ватеррес (в) • Тренер: Дік Адвокат п о р Склад збірної Нідерландів на чемпіонаті світу 2006 1 ван дер Сар (в) (к) • 2 Ялінс • 3 Буларуз • 4 Матейсен • 5 Ван Бронкгорст • 6 Ландзат • 7 Кейт • 8 Коку • 9 ван Ністелрой • 10 ван дер Варт • 11 Роббен • 12 Кромкамп • 13 Оєр • 14 Гейтінга • 15 де Клер • 16 Мадуро • 17 ван Персі • 18 ван Боммел • 19 Веннегор оф Гесселінк • 20 Снейдер • 21 Бабел • 22 Тіммер (в) • 23 Стекеленбург (в) • Тренер: Марко ван Бастен п о р Склад збірної Нідерландів на чемпіонаті Європи 2008 1 ван дер Сар (в) (к) • 2 Оєр • 3 Гейтінга • 4 Матейсен • 5 Ван Бронкгорст • 6 де Зеу • 7 ван Персі • 8 Енгелар • 9 ван Ністелрой • 10 Снейдер • 11 Роббен • 12 Мельхіот • 13 Тіммер (в) • 14 Баума • 15 де Клер • 16 Стекеленбург (в) • 17 де Йонг • 18 Кейт • 19 Гунтелар • 20 Афеллай • 21 Буларуз • 22 Веннегор оф Гесселінк • 23 ван дер Варт • Тренер: Марко ван Бастен п о р Склад збірної Нідерландів на чемпіонаті світу 2010 — 2-е місце 1 Стекеленбург (в) • 2 ван дер Віл • 3 Гейтінга • 4 Матейсен • 5 ван Бронкгорст (к) • 6 ван Боммел • 7 Кейт • 8 де Йонг • 9 ван Персі • 10 Снейдер • 11 Роббен • 12 Буларуз • 13 Оєр • 14 де Зеу • 15 Брафгейд • 16 Ворм (в) • 17 Елія • 18 Схарс • 19 Бабел • 20 Афеллай • 21 Гунтелар • 22 Боскер (в) • 23 ван дер Варт • Тренер: Берт ван Марвейк

У соціальних мережах Twitter Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт BDFA · BDFutbol · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · Kicker.de · Kooora · L'Équipe · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · PlaymakerStats.com · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА Нормативний контроль Freebase: /m/053sw3 · GTAA: 86208

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.