French
DeutschДжованні Сґамбаті — Вікіпедія
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2021) |
| Джованні Сґамбаті | |
|---|---|
| італ. Giovanni Sgambati | |
_-_Archivio_Storico_Ricordi_ICON010644_B.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 травня 1841[1][2][…] |
| Місце народження | Рим, Папська держава[4][5] |
| Дата смерті | 14 грудня 1914[1][2][…] (73 роки) |
| Місце смерті | Рим, Італія[5] |
| Поховання | Кампо Верано[6] |
| Громадянство | Королівство Італія |
| Професії | піаніст, диригент, композитор, педагог |
| Вчителі | Ференц Ліст, Tiberio Nataluccid[6] і Giovanni Aldegad[6] |
| Відомі учні | Bettina Walkerd, Vincenza Garelli della Moread і Lucia Contini Anselmid |
| Інструменти | фортепіано[6] |
| Жанри | симфонія |
| Заклад | Національна академія Санта-Чечілія |
| Нагороди |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Джованні Сґамбаті (італ. Giovanni Sgambati; 28 травня 1841, Рим — 14 грудня 1914, там само) — італійський піаніст, диригент і композитор.
Біографія[ред. | ред. код]
Виріс в місті Треві, де навчався церковної музики (як співак і диригент хору), але також і гри на фортеп'яно (у Тіберіо Наталуччі). 1860 року повернувся в Рим, де рік потому познайомився з Ференцем Лістом, який тут оселився, і під враженням від його гри став його учнем. Сгґамбаті виконував твори Ліста як піаніст, диригував, акомпанував Лісту оркестром, 1866 року керував як диригент виконанням лістівською Симфонією «Данте». 1869 року у зв'язку з від'їздом Ліста Сґамбаті також покинув Італію і відправився до Німеччини, де познайомився з Ріхардом Вагнером і його музикою. Починаючи з 1880-х рр. Сґамбаті багато гастролював, в тому числі і зі своїми власними творами; 1891 року дав концерт для королеви Вікторії. 1893 року Сґамбаті очолив Римську філармонію; після смерті в його честь було названо концертний зал філармонії. Протягом ряду років керував фортеп'янним квінтетом королеви, які виступали під патронатом італійської королеви Маргарити. Він також надав значну допомогу в становленні музичної кар'єри Франческо Тості.
1870 року спільно з Етторе Пінеллі організував у Римі (у складі Академії Санта-Цецилії) Музичний ліцей, в якому викладав до своєї смерті. Ліцей швидко і успішно розвивався, 1877 року отримав офіційний статус, а 1923 року був перетворений в консерваторію.
У творчому доробку Джованні Сґамбаті — дві симфонії, фортеп'янний концерт, квартет, два фортеп'янних квінтети, пісні і значна кількість церковної музики, з-поміж якої виділяється Реквієм (1901). Однак чи не найзнаменитішої працею Сґамбаті до сьогоднішнього часу залишаються фортеп'янні переклади декількох номерів з опери Глюка «Орфей і Еврідіка», в числі яких так звана Мелодія.
Ті чотири альбоми фортеп'янної музики Сґамбаті записані італійським піаністом П'єтро Спаду; слідом за цим повне зібрання фортеп'янних творів Сґамбаті записав Франческо Карамьєлло.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Г. Риман Сгамбати // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1170.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б в г Rostagno A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2018. — Vol. 92.
|
