Джоан Готчкіс — Вікіпедія
Джоан Готчкіс | |
---|---|
Народилася | 21 липня 1927 Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Померла | 27 вересня 2022 (95 років) |
Країна | США |
Діяльність | акторка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка, письменниця |
Галузь | акторське мистецтво[1] і творче та професійне письмоd[1] |
Знання мов | англійська |
Роки активності | 1954–1997 |
Діти | 1 |
IMDb | ID 0396216 |
Джоан Готчкіс (21 вересня 1927 — 27 вересня 2022) — американська акторка театру, кіно та телебачення, письменниця та артистка. Постійний член Акторської студії[2] та Гільдії драматургів, Готчкіс найвідоміша своєю роллю доктора Ненсі Каннінгем у кількох сезонах серіалу «Дивна парочка» та написанням у співавторстві з Еріком Моррісом основоположного посібника з акторської майстерності «No Acting Please» (1977)[3], який досі використовується в коледжах і консерваторіях[4][5][6], а також своєю новаторською акторською грою у 1990-х роках.
Раннє життя[ред. | ред. код]
Готчкіс народилася в Лос-Анджелесі 21 вересня 1927 року[7][8]. Її батько, Престон, працював у сфері страхування та інвестицій[8], а мати Кетрін (Біксбі) походила з родини скотарів з округу Оріндж, яка перетворила Ранчо Лос-Аламітос на ферму великої рогатої худоби площею 26 000 акрів[7][9]. Готчкіс виросла у Сан-Марино[10] та навчалася у школі Вестрідж у сусідній Пасадіні[11]. Вона навчалася в Сміт-коледжі, який закінчила зі ступенем бакалавра мистецтв у 1949 році. Через три роки вона здобула ступінь магістра з дошкільної освіти в Педагогічному коледжі Бенк-Стріт[8], а потім три роки викладала в дитячому садку[9][12].
Кар'єра[ред. | ред. код]
У віці 26 років Готчкіс перейшла від викладацької роботи до акторства[12], приєднавшись до Акторської студії та вивчаючи акторську майстерність у Нью-Йорку[9]. Вона дебютувала на Бродвеї у виставі «Порада та згода», адаптації однойменного роману[9]. З 1950-х до 1990-х років Готчкіс виконувала різні ролі на телебаченні, в кіно та театрі (на літніх майданчиках та Бродвеї). Вона брала участь у бродвейських виставах «Це пташка…Це літак…Це Супермен» (попередні покази у Філадельфії)[13] та «Напиши мені, вбивцю»[14]. На початку 1960-х років вона приєдналася до акторського складу мильної опери «Таємничий шторм», в якій виконувала роль Майри протягом кількох років[15]. У 1967 році вона повернулася до Лос-Анджелеса та постійно працювала на телебаченні протягом 1970-х років[16]. Зокрема, Готчкіс зіграла роль доктора Ненсі Каннінгем, колишньої дівчини Оскара Медісона в телевізійній версії «Дивної пари» й Еллен у серіалі «Мій світ і ласкаво просимо до нього», який отримав премію «Еммі»[17].
Готчкіс також часто з'являлася як гість у телепроєктах, як-от «Зачаровані»[17], «St. Elsewhere»[8], «Лу Грант»[18], «Ангели Чарлі», «Меннікс»[17], «Маркус Велбі»[19], «Барнабі Джонс»[17] й інші. На великому екрані вона зіграла роль мами Гартлі в художньому фільмі «Ода Біллі Джо» (1976)[17].
Готчкіс зарекомендувала себе як авторка у 70-х роках: вона написала моноп'єсу «Спадщина», в центрі сюжету — домогосподарка з вищого класу, яка переживає психічний та емоційний зрив. Ерік Морріс поставив п'єсу на сцені; режисер Карен Артур побачила її та звернулася до Готчкіс з пропозицією зняти кіноверсію, де Артур стане режисером, а Готчкіс — сценаристом, продюсером і виконає роль[20][21]. Кінофільм «Спадок» (1975) отримав на Тегеранському кінофестивалі нагороду «Найкращий новачок»[16].
На початку 1980-х Готчкіс повернулася на сцену, виступаючи протягом кількох років у регіональних театрах, як-от Орегонський шекспірівський театр і Репертуарний театр Мілвокі[22]. Згодом вона зіграла головну роль у «Скляному звіринці» в Театральному центрі Лос-Анджелеса та іноді виконувала телевізійні ролі[16][23].
Tearsheets Productions[ред. | ред. код]
З кінця 1980-х років Готчкіс знову почала писати. Вона заснувала Tearsheets Productions[24] у Санта-Моніці та написала, продюсувала та виконала ролі у двох сольних п'єсах[9]. З першою, «Tearsheets: Rude Tales from the Ranch»[12][25], вона гастролювала у США на початку 1990-х[26][27] та побувала за кордоном на Единбурзькому міжнародному фестивалі «Fringe»[28], де отримала нагороду[29]. Її другою сольною роботою стала «Elements of Flesh: Or Screwing Saved My Ass» (1996) про старіння та сексуальність[30][31][32].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Готчкіс вийшла заміж за Роберта Фостера у червні 1958 року[11]. Вони познайомилися під час знімання рекламного ролика[16]. У них народилася одна дитина, Пола. Вони розлучилися у 1967 році. Готчкіс повернулася до Лос-Анджелеса з Полою[12][16]. Зацікавленість Готчкіс психологією протягом усього життя привела її до того, що вона зрештою стала парапрофесіоналом із навчання подолання агресії в Інституті групової психотерапії (під наставництвом Джорджа Баха)[7][33].
Готчкіс померла 27 вересня 2022 року в Лос-Анджелесі. Їй було 95 років, і перед смертю вона страждала на застійну серцеву недостатність[16][34].
Фільмографія[ред. | ред. код]
рік | Назва | Роль |
---|---|---|
1971 | Пізня Ліз | Саллі Пірсон |
1973 | Брізі | Пола Гармон |
1975 | Спадщина | Біссі Гепгуд |
1976 | Ода Біллі Джо | Анна «Мама» Гартлі |
1979 | Старі хлопці | Памела Шоу |
1984 | Остання гра | Мати Корі |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Garfield, David (1980). Appendix: Life Members of The Actors Studio as of January 1980. A Player's Place: The Story of The Actors Studio. New York: MacMillan Publishing Co., Inc. с. 278. ISBN 0-02-542650-8.
- ↑ Complete results for «No Acting Please» in year 1977. WorldCat. Retrieved December 13, 2012.
- ↑ Elston, Ken (Approved September 19, 2012). George Mason University Course Approval Form. George Mason University College of Visual and Performing Arts; retrieved 2012-12-13 (Scroll to «Professional Perspectives on Performance: Recommended Reading»).
- ↑ Heinlein, Kurt Gerard; Parker, Stacy Parker (2009, 2012). Missouri State Theatre & Dance: BFA in Acting Program Guidelines; retrieved December 13, 2012 (Scroll to "Additional Information and Resources: 13. Publications for the Actor').
- ↑ St. Clair, Charles (Spring 2011). 'Acting for the Camera' Course Guide. The New College of Interdisciplinary Arts and Sciences at Arizona State University; retrieved 2012-12-13 (Scroll to «Suggested Reading» on page 3).
- ↑ а б в Leszczak, Bob (23 серпня 2014). The Odd Couple on Stage and Screen: A History with Cast and Crew Profiles and an Episode Guide. McFarland. с. 67. ISBN 9781476615394.
- ↑ а б в г Hubbard, Linda S.; Steen, Sara J. (1989). Contemporary Theatre, Film and Television. Cengage Gale. с. 184. ISBN 9780810320703.
Personal: Born September 21, 1927, in Los Angeles, CA; daughter of Preston (in the insurance and investment business) and Katharine (Bixby) Hotchkis; married Robert Foster (a film director and writer) … Education: Smith College, B.A., 1949; Bank Street College of Education, M.S., 1952, studied acting with Lee Strasberg, Sanford Meisner, Kristen Linklater, Eric Morris …
- ↑ а б в г д Curtis, Cathy (18 жовтня 1996). Acting Her Age. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Ransom, Franki V. (12 липня 1992). Joan Hotchkis will be the sole performer…. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ а б Joan Hotchkis, Robert Foster To Marry June 7. The New York Times. 25 квітня 1958. с. 23. ProQuest 114596953. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ а б в г Churnin, Nancy (17 жовтня 1991). Women's Family Secrets Go Public in 'Tearsheets'. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Eury, Michael (19 квітня 2017). Hero-A-Go-Go: Campy Comic Books, Crimefighters, & Culture of the Swinging Sixties. TwoMorrows Publishing. с. 199. ISBN 9781605490731.
- ↑ Crowther, Linnea (4 жовтня 2022). Joan Hotchkis Obituary. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Joan Hotchkis – Biography. Turner Classic Movies. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ а б в г д е Zee, Michaela (4 жовтня 2022). Joan Hotchkis, 'The Odd Couple' and 'Legacy' Star, Dies at 95. Variety. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ а б в г д е Joan Hotchkis. Rotten Tomatoes. Процитовано 4 жовтня 2022.
- ↑ Daniel, Douglass K. (1 січня 1996). Lou Grant: The Making of TV's Top Newspaper Drama. Syracuse University Press. с. 194. ISBN 9780815603634.
- ↑ Joan Hotchkis List of Movies and TV Shows. TV Guide. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Legacy (1975). American Film Institute. Процитовано 4 жовтня 2022.
- ↑ Canby, Vincent (3 травня 1976). Film: Day in Life of Bissie Hapgood – Karen Arthur 'Legacy' at Cinema Studio. The New York Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Barnes, Mike (4 жовтня 2022). Joan Hotchkis, Actress in 'The Odd Couple' and 'Ode to Billie Joe,' Dies at 95. The Hollywood Reporter. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Sullivan, Dan (19 січня 1987). 'Menagerie' Gets Passing Marks. Los Angeles Times. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Tearsheets Productions. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 14 листопада 2009.
- ↑ archive.ph. archive.ph. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ East Coast Premiere. Schenectady Daily Gazette. 28 червня 1991. с. C1. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Main Events. Austin American-Statesman. 8 лютого 1992. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Epstein, Robert (9 липня 1992). Letters to the Past: Exploring Relationships of a California Dynasty. Los Angeles Times. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Odd Couple's Joan Hotchkis in the Flesh in CA. Playbill. 27 лютого 1997. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Haithman, Diane (9 травня 1996). Just Wait Until Sen. Jesse Helms Hears This One. Los Angeles Times. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Foley, F. Kathleen (10 травня 1996). 'Elements of Flesh' Dares to Be Sensuous. Los Angeles Times. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ Aging and Sexuality Just Might Be Compatible, After All. Los Angeles Times. 12 лютого 1997. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ TV Guide. Triangle Publications. 1970. с. 21.
- ↑ Tinoco, Armando (3 жовтня 2022). Joan Hotchkis Dies: 'The Odd Couple' & 'Legacy' Star Was 95. Deadline Hollywood. Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ Joan Hotchkis. American Film Institute. Процитовано 4 жовтня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|