Джеремі Гант — Вікіпедія

Джеремі Гант Jeremy Hunt
англ. Jeremy Hunt
Офіційний портрет, 2022 рік
Канцлер скарбниці
Нині на посаді
На посаді з	14 жовтня 2022
Монарх	Чарльз III
Прем'єр-міністр	Ліз Трасс Ріші Сунак
Попередник	Квасі Квартенґ
Міністр закордонних справ Великої Британії
9 липня 2018 — 24 липня 2019
Монарх	Єлизавета II
Прем'єр-міністр	Тереза Мей
Попередник	Борис Джонсон
Наступник	Домінік Рааб
Міністр охорони здоров'я Великої Британії
4 вересня 2012 — 9 липня 2018
Прем'єр-міністр	Девід Камерон Тереза Мей
Попередник	Ендрю Ленслі
Наступник	Метью Генкок
Міністр культури, ЗМІ та спорту Великої Британії
12 травня 2010 — 4 вересня 2012
Прем'єр-міністр	Девід Камерон
Попередник	Бен Бредшоу
Наступник	Марія Міллер
Народився	1 листопада 1966(1966-11-01) (57 років) Лондон,  Велика Британія
Відомий як	політик, видавець
Громадянство	Велика Британія
Освіта	Оксфордський університет
Alma mater	коледж Магдалени[d][1], Школа Чартергаус[1] і Temple Grove Schoold
Політична партія	Консервативна партія Великої Британії
Батько	Nicholas Huntd[2][1]
Мати	Meriel Eve Givand[2]
У шлюбі з	Lucia Guo
Діти	3
jeremyhunt.org
Медіафайли у Вікісховищі

Джеремі Гант (англ. Jeremy Hunt; нар. 1 листопада 1966(19661101), Лондон, Англія) — британський політик-консерватор, канцлер скарбниці з 14 жовтня 2022 року. Обіймав посади міністра охорони здоров'я з 2012 до 2018 року та міністра закордонних справ з 2018 до 2019 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить із заможної родини, його батько був високопоставленим офіцером у Королівському флоті. Гант із відзнакою закінчив Оксфордський університет, де вивчав філософію, політологію та економіку (у 1987 році він став главою Консервативної асоціації Оксфорда). Почав свою кар'єру консультантом з управління, але незабаром вирушив до Японії, де працював учителем англійської мови. Водночас він освоїв японську мову, якою вільно володіє. Після повернення додому працював в індустрії зв'язків із громадськістю, а пізніше став співвласником компанії.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

На виборах 2005 року вперше обраний членом Палати громад, того ж року Гант приєднався до тіньового уряду як міністр із питань інвалідів. У 2007 році він був призначений тіньовим міністром культури, засобів масової інформації та спорту.

З 2010 до 2012 був міністром у справах культури, засобів масової інформації, спорту та Олімпійських ігор, з 2012 був міністром охорони здоров'я в уряді Девіда Камерона, у 2016 році зберіг свою посаду також в уряді Терези Мей^[3].

9 липня 2018 року до 24 липня 2019 — міністр закордонних справ Великої Британії.

Після звільнення Квасі Квартенґа на тлі економічної та політичної кризи призначений канцлером скарбниці^[4].

Див. також[ред. | ред. код]

• Вихід Великої Британії з Європейського союзу

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Jeremy Hunt | Politics | The Guardian (англ.)
• Jeremy Hunt | Financial Times (англ.)
• BBC Radio 4 - Profile, Jeremy Hunt. BBC. Процитовано 4 квітня 2019. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]

У соціальних мережах Facebook (англ.) · Twitter (англ.) Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Internet Movie Database · The Movie Database Генеалогія та некрополістика Geni.com · The Peerage Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Encyclopædia Britannica Довідкові видання Munzinger IBA · OpenSanctions · UK Parliament thesaurus Нормативний контроль Freebase: /m/062t7p · GND: 1162494859 · ISNI: 0000000043904043 · LCCN: nb99132793 · MAK: 9810610284805606 · VIAF: 46260923 · WorldCat: lccn-nb99132793

п о р Кабінет Терези Мей (2016—2019) Прем'єр-міністр Тереза Мей Члени кабінету (міністри) Перший секретар Деміан Грін (2017) Вихід з Європейського Союзу Девід Девіс (2016—2018) Домінік Рааб (2018) Стівен Барклі (2018—2019) Внутрішні справи Ембер Радд (2016—2018) Саджид Джавід (2018—2019) Диджиталізація, культура, медіа та спорт Карен Бредлі (2016—2018) Метью Генкок (2018—2019) Довкілля, продовольство та сільське господарство Андреа Ледсом (2016—2017) Майкл Гоув (2017—2019) Житло, громади та місцеве самоврядування Саджид Джавід (2016—2018) Джеймс Брокеншир (2018—2019) Закордонні справи Борис Джонсон (2016—2018) Джеремі Гант (2018—2019) Міжнародний розвиток Пріті Пател (2016—2017) Пенні Мордонт (2017—2019) Міжнародна торгівля Ліам Фокс Оборона Майкл Феллон (2016—2017) Гевін Вільямсон (2017—2019) Освіта Джастін Грінінг (2016—2018) Даміан Хіндс (2018—2019) Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Джеремі Гант (2016—2018) Метью Генкок (2018—2019) Підприємництво, енергетика та промислова стратегія Грег Кларк Праця та пенсія Деміан Грін (2016—2017) Девід Гок (2017—2018) Естер Макві (2018) Ембер Радд (2018—2019) Транспорт Кріс Грейлінг Юстиція Елізабет Трасс (2016—2017) Девід Лідінгтон (2017—2018) Девід Гок (2018—2019) Північна Ірландія Джеймс Брокеншир (2016—2018) Карен Бредлі (2018—2019) Уельс Алан Кернс Шотландія Девід Манделл Канцлер скарбниці Філіп Геммонд Лорд-хранитель Малої печатки Наталі Еванс Канцлер герцогства Ланкастерського Патрік Маклафлін (2016—2018) Девід Лідінгтон (2018—2019) Міністр Кабінету міністрів Бен Гаммер (2016—2017) Деміан Грін (2017) Девід Лідінгтон (2018—2019)

п о р Міністри закордонних справ Великої Британії XVIII ст. Чарльз Джемс Фокс (1782) • Томас Робінсон (1782—1783) • Чарльз Джемс Фокс (1783) • Джордж Наджент-Темпл-Гренвіль (1783) • Френсіс Осборн (1783—1791) • Вільям Гренвіль (1791—1801) XIX ст. Роберт Дженкінсон (1801—1804) • Дадлі Райдер (1804—1805) • Генрі Фіппс (1805—1806) • Чарльз Джемс Фокс (1806) • Чарльз Грей (1806—1807) • Джордж Каннінг (1807—1809) • Генрі Баферст (1809) • Річард Велслі (1809—1812) • Роберт Стюарт (1812—1822) • Джордж Каннінг (1822—1827) • Джон Ворд (1827—1828) • Джордж Гамільтон-Гордон (1828—1830) • Генрі Джон Темпл (1830—1834) • Артур Веллслі (1834—1835) • Генрі Джон Темпл (1835—1841) • Джордж Гамільтон-Гордон (1841—1846) • Генрі Джон Темпл (1846—1851) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1851—1852) • Джеймс Гарріс (1852) • Джон Расселл (1852—1853) • Джордж Кларендон (1853—1858) • Джеймс Гарріс (1858—1859) • Джон Расселл (1859—1865) • Джордж Кларендон (1865—1866) • Едвард Стенлі (1866—1868) • Джордж Кларендон (1868—1870) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1870—1874) • Едвард Стенлі (1874—1878) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1878—1880) • Гренвілл Левесон-Гоуер (1880—1885) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1885—1886) • Арчибальд Прімроуз (1886) • Стаффорд Норткот (1886—1887) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1887—1892) • Арчибальд Прімроуз (1892—1894) • Джон Вудгаус (1894—1895) • Роберт Гаскойн-Сесіл (1895—1900) XX ст. Генрі Петті-Фітцморіс (1900—1905) • Едвард Ґрей (1905—1916) • Артур Джеймс Балфур (1916—1919) • Джордж Керзон (1919—1924) • Джеймс Рамсей Макдональд (1924) • Остін Чемберлен (1924—1929) • Артур Гендерсон (1929—1931) • Руфус Айзекс (1931) • Джон Саймон (1931—1935) • Семюель Гор (1935) • Ентоні Іден (1935—1938) • Едуард Вуд (1938—1940) • Ентоні Іден (1940—1945) • Ернест Бевін (1945—1951) • Герберт Моррісон (1951) • Ентоні Іден (1951—1955) • Гарольд Макміллан (1955) • Селвін Ллойд (1955—1960) • Александр Дуглас-Г'юм (1960—1963) • Річард Остін Батлер (1963—1964) • Патрік Гордон Вокер (1964—1965) • Майкл Стюарт (1965—1966) • Джордж-Браун (1966—1968) • Майкл Стюарт (1968—1970) • Александр Дуглас-Г'юм (1970—1974) • Джеймс Каллаган (1974—1976) • Ентоні Кросленд (1976—1977) • Девід Оуен (1977—1979) • Пітер Карінгтон (1979—1982) • Френсіс Пім (1982—1983) • Джеффрі Гау (1983—1989) • Джон Мейджор (1989) • Дуглас Герд (1989—1995) • Малкольм Ріфкінд (1995—1997) • Робін Кук (1997—2001) XXI ст. Джек Стро (2001—2006) • Маргарет Беккет (2006—2007) • Девід Мілібенд (2007—2010) • Вільям Гейґ (2010—2014) • Філіп Геммонд (2014—2016) • Борис Джонсон (2016—2018) • Джеремі Гант (2018—2019) • Домінік Рааб (2019—2021) • Ліз Трасс (2021—2022) • Джеймс Клеверлі (з 2022)

Це незавершена стаття про британського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.