Джеймс Корден — Вікіпедія

Джеймс Корден
James Kimberley Corden
Народився 22 серпня 1978(1978-08-22)[1][2][3] (45 років)
Гіллінгдонd, Гіллінгдон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Місце проживання Малібу, Каліфорнія, США США
Діяльність актор, комік, телеведучий, сценарист, продюсер, письменник
Галузь акторське мистецтво[4] і кіновиробництво[4]
Alma mater Holmer Green Senior Schoold
Знання мов англійська[4][5]
Роки активності 1996 — тепер. час
Magnum opus Peter Rabbitd, Смолфут, У темному-темному лісі і Trollsd
У шлюбі з Джулія Кері (2012)
Діти (3) Макс, Кері
Нагороди
Офіцер ордена Британської імперії
IMDb ID 0179479

Джеймс Кімберлі Корден (англ. James Kimberley Corden) (22 серпня 1978[6]) — британський актор, письменник, продюсер, комік, телеведучий та співак. Здобув популярність завдяки вечірньому телешоу The Late Late Show with James Corden («Найпізніше шоу з Джеймсом Корденом») на каналі CBS. Офіцер Ордена Британської імперії.

З біографії[ред. | ред. код]

Разом з акторкою Рут Джонс Корден спільно заснував, написав і знімався у ситкомі каналу BBC «Ґевін та Стейсі» (Gavin & Stacey, 2007—2010), за що отримав телепремію БАФТА за найкращий комедійний виступ. Разом з британським грайм-артистом Dizzee Rascal записав сингл «Кричи» (Shout), що став неофіційним гімном британської футбольної команди на Чемпіонаті світу з футболу 2010 у Південній Африці. Беручи участь у благодійному британському телеаукціоні «Допомога коміка» (Comic Relief) у 2011, Корден дав початок своєму славнозвісному автомобільному караоке: він зняв ролик, в якому їздить вулицями Лондона і співає разом з Джорджем Майклом. З 2009 року Корден п'ять разів був ведучим церемонії нагородження Brit Awards. В 2017 він веде 59 Церемонію нагородження премії Греммі. 2010 року на каналі Sky 1 презентував спортивно-комедійне ігрове шоу «Їхня власна ліга» («A League of Their Own»).

У 2011 Корден зіграв головну роль у комедійній п'єсі «Один чоловік, два боси» (One Man, Two Guvnors), яка перемістилася з Королівського національного театру до театру Вест Енд, ще пізніше — до Бродвею та транслювалася наживо через National Theatre Live. За свою гру на Бродвейській сцені Корден здобув у 2012 році премію Тоні у номінації Найкращий актор вистави[7].  У 2015 отримав британську премію BAFTA як Найкращий артист року[8].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Корден народився у Гіллінгдоні, найбільшому районі Лондона, у сім'ї Маргарет та Малкольма Корденів. Його батько був музикантом оркестру повітряних сил Великої Британії, мати — соціальним працівником[9]. Дитинство провів у Газлемірі, графство Букінгемшир[10], закінчив школу Парк Міддл та старшу школу Голмер Грін[6]. У нього є старша сестра, Андреа Генрі, та молодша сестра, Рут Корден[11]. Він виріс у церкві Армії спасіння, проте більше не вважає себе християнином[12].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Вперше Корден з'явився на сцені у 18 років з однорядковою роллю в мюзиклі 1996 року «Мартін Герр» (Martin Guerre). Його першими роботами на телебаченні були роль Гарета Джонса у серіалі 1999 року «Хлопців необмежено» (Boyz Unlimited), зйомки в рекламі Танго у 1998, роль начитаного студента у серіалі Вчителі та невелика роль в одному з епізодів серіалу Голіокс. У 2004 році з'являється епізодично у скетч-шоу Маленька Британія та «Ділзіл та Паско» (Dalziel and Pascoe). Інші кінопраці, в яких був задіяний Корден — «Що ж сталось з Герольдом Смітом?» (Whatever Happened to Harold Smith?, 1999), фільм Майка Лея «Все або нічого» (All or Nothing, 2002), «Серцекраї» (Heartlands, 2002), та «Подорож богів» (Cruise of the Gods (2002).

Шлях до слави[ред. | ред. код]

З 2000 до 2005 року Корден знімався у британському телесеріалі Fat Friends у ролі Джимі Раймера, завдяки якій був номінований на премію Королівського телевізійного товариства у категорії Інтернет-новачок на телеекрані. З 2004 Корден почав грати роль Тімза в оригінальній лондонській постановці театральної п'єси Алана Беннетта The History Boys, що демонструється на сценах Бродвею, Сіднею, Веллінгтону та Гонконгу, а також у вигляді радіопостановки та кіноадаптації цієї п'єси[13][14][15]. Також у 2006 він з'являється у фільмі Starter for 10[16].

З 2007 до першої половини 2010 року Корден знімався у власноруч створеному ситкомі Gavin & Stacey на каналі BBC 3. Разом зі своєю партнеркою по серіалу Fat Friends Рут Джонс, він створив цей ситком та грав друзів головних героїв (Корден грав роль Сміті). Серіал став популярним та отримав позитивні відгуки критиків. За свою роботу Корден отримав звання Найкращого виконавця чоловічої комедійної ролі, а саме шоу стало Найкращою новою британською телекомедією на церемонії нагородження British Comedy Awards[17]. На церемонії нагородження телепремії BAFTA Корден здобув нагороду у номінації Найкраще виконання чоловічої комедійної ролі, а ситком Gavin & Stacey приз глядацьких симпатій як Найкраща програма року[7][18]. У грудні 2008 шоу виграло премію Найкраща телекомедія на церемонії British Comedy Awards, а 2010 року стало Найпопулярнішою комедійною програмою за версією National Television Awards[19].

Робота поза «Гевін та Стейсі»[ред. | ред. код]

Протягом двох років та семи місяців запущеного у світ проекту «Gavin & Stacey» («Гевін та Стейсі»), результати професійних старань Кордена поза ним  були різноманітними[20]. У серпні 2007 року разом з колегою по «Гевіну та Стейсі» Метью Горном був запрошеним гостем у телепрограмі Big Brother's Big Mouth. У 2008 він з'явився у фільмі-автобіографії Тобі Янга Як втратити друзів і змусити всіх тебе ненавидіти. У 2009 він знову співпрацює з Горном у скетч-шоу Horne & Corden, описане компанією BBC як «традиційне комедійне розважальне шоу у стилі Morecambe and Wise»[21]. Шоу тривало лише один сезон і було бідно оцінене критиками, як пізніше признався Корден: «абсолютна правда, що шоу не було достатньо хорошим»[22].

У 2009 Корден зіграв головну роль у фільмі Убивці вампірок-лесбійок, який не здобув великого успіху. Цього ж року він грає Клема Каттіні у фільмі-біографії Джона Міка Телстар, a також разом з Метью Горном у анімаційному фільмі Планета 51[16][21]. У лютому 2009 він веде церемонію Brit Awards разом з Метью Горном та Кайлі Міноуг[23]. 13 березня 2009 року він з'явився у британському благодійному телеаукціоні Comic Relief, оголосив для британської футбольної збірної мотиваційну промову та продемонстрував з Горном уривки з їхніх найкращих комедій попередніх двох років[21].

У березні 2010 Корден почав вести спортивно-комедійне шоу на каналі Sky1 Їхня власна ліга разом з капітанами команд Ендрю Флінтоффом та Джеймі Реднаппом. Тоді ж він почав вести програму Sport Relief 2010 разом з Давіною Макколл та іншими, і створив «сиквел-продовження» до скетчу для британської футбольної команди 2009 року, цього разу демонструючи звертання різних зірок спорту, таких як Дженсона Баттона тa Девіда Бекхема[24].

У березні 2010 Корден взяв участь у благодійному комедійному шоу каналу Channel 4 на допомогу дитячому шпиталю, яке знімалося наживо на арені O2 у Лондоні. 5 червня 2010 він представив свій сингл для Кубку світу від Великої Британії, записаний разом з Діззі Раскалом у фіналі шоу Britain's Got Talent («Британія має талант»). Доходи, отримані від синглу, були передані до лондонського шпиталю[25].

У червні 2010 Корден зіграв Крейга Овенса у епізоді «The Lodger» серіалу Doctor Who («Доктор Хто»), разом з головним персонажем серіалу. Корден знову зіграв цю роль у епізоді «Closing Time» шостого сезону. У грудні 2010 разом з гуртом JLS та учасниками проекту The X Factor він знімається у різдвяному розважальному шоу This Is JLS, що транслювалося на телеканалі ITV1, де Корден писав і продюсував деякі сценки. У 2010 він зіграв одну з головних ролей у фільмі Мандри Гулівера. У грудні 2010 він був у команді озвучення англійською мовою німецького анімаційного фільму Союз звірів разом з Джимом Бродбентом, Джейсоном Донованом, Джоанною Люмлі, Біллі Пайпер, Енді Серкісом та іншими.

One Man, Two Guvnors («Слуга двох панів») та інші проєкти[ред. | ред. код]

У лютому 2011 Корден знову веде Brit Awards. У березні він виконує роль Сміті у п'єсі «Гевін та Стейсі»  на «Дні червоного носа» благодійного телемарафону організації Comic Relief («Розрядка сміхом»). Під час вистави на сцені з'явилися такі відомі особистості, як прем'єр-міністр Великої Британії Гордон Браун, гурт JLS, Пол Маккартні тa Джастін Бібер. П'єса отримала позитивні відгуки від критиків та була названа найкращою виставою вечора[26]. На цьому ж шоу відбулася перша поява його популярного Carpool Karaoke («Автомобільного караоке»), де він співав пісні з Джорджем Майклом, їдучи вулицями Лондона[27]. У 2011 він з'явився в фільмі Три мушкетери[16].

Починаючи з червня 2011, Корден грає головну роль у відомій комедії Слуга двох панів. П'єса також демонструвалась по всьому світу наживо на каналі королівського національного театру National Theatre Live, та перейшла з національного театру на театр Вест Енд. Шоу отримало загальне визнання критиків та було визнане Найкращою п'єсою на церемонії Evening Standard Theatre Awards 2011 року[13][28]. Журнал Гардіан (The Guardian) відзначив її як «тріумф візуальної та вербальної комедії. Одне з найкумедніших творінь у національній історії.»[29] Інше відоме видання, The Daily Telegraph, описало її як «найпозитивніший хіт літа»,[30] газета Індепендент (The Independent) назвала її «масовим хітом»,[31] а Івнінг Стандарт (Evening Standard) — «безперечним хітом»[32].

Корден на церемонії премії БАФТА 2014 року, травень 2014

Корден епізодично знявся у музичному кліпі до синглу «Mama Do the Hump» Різзла Кікса, опублікованому у грудні 2011, що посів другу сходинку в музичних хіт-парадах. У квітні п'єса Слуга двох панів перемістилася на сцену Бродвею, де Корден продовжує грати головну роль. У червні 2012 він виграв нагороду Toні за найкраще виконанні головної ролі у своїй п'єсі.

У лютому 2012 Корден втретє веде церемонію Brit Awards. Він зіграв роль Пекаря у діснеївській адаптації мюзиклу «У темному-темному лісі» (Into the Woods, 2014)[33].

The Wrong Mans[ред. | ред. код]

Для свого наступного проекту Корден об'єднався зі своїм другом та колегою по Гевіну та Стейсі Метью Бейнтоном для створення, написання та зйомок у комедійному триллері Не ті хлопці для каналу BBC Two. Прем'єра відбулася 24 вересня 2013 року[34]. Серіал демонструвався онлайн телепровайдером Hulu.com у США, де вийшов в ефір у листопаді 2013 року[35].

The Late Late Show[ред. | ред. код]

8 вересня 2014 року канал CBS оголосив про згоду Кордена на те, щоб з 23 березня 2015 року стати ведучим популярного американського ток-шоу The Late Late Show («Найпізніше шоу…»), попередником якого був Крейг Фергюсон[36][37][38][39]. Скетч автомобільного караоке вулицями Лондона разом з поп-співачкою Адель — пробне відео, продемонстроване на шоу в січні 2016, — стало найбільш вірусним відео YouTube цього ж року[40].

Особисте життя[ред. | ред. код]

15 вересня 2012 Корден одружився з Джулією Кері[41]. Подружжя має двох дітей: сина Макса (нар. 22 березня 2011) та доньку Кері (нар. 27 жовтня 2014)[42]. Він є великим прихильником прем'єр-ліги клубу Вест Гем Юнайтед[43].

Корден став офіцером Ордену Британської імперії (OBE) у 2015 за особистий внесок у театр[44][45]. Він отримав нагороду з рук принцеси Анни на церемонії, яка відбувалась у Букінгемському палаці 25 червня 2015[46].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кіно[ред. | ред. код]

Рік Назва Назва мовою оригіналу Роль Нотатки
1997 24:7 Twenty Four Seven Карл ‘Тонка’ Марш
1999 Що сталося з Гарольдом Смітом? Whatever Happened to Harold Smith? Волтер
2002 Все або нічого All or Nothing Рорі
Рідні землі Heartlands Шеді
2005 Останній кат Pierrepoint Кіркі
2006 Герої і лиходії Heroes and Villains Сем
Любителі історії The History Boys Тіммс
Влучити в десятку Starter for 10 Тоун
2008 Як втратити друзів і змусити всіх тебе ненавидіти How to Lose Friends & Alienate People Епізодична роль
2009 Убивці вампірок-лесбійок Lesbian Vampire Killers Флетч
Телстар Telstar Клем Каттіні
Рок-хвиля The Boat That Rocked Бернард Видалені сцени
Планета 51 Planet 51 Солдат Вернкот (голос)
2010 Мандри Гулівера Gulliver's Travels Jinks
Союз звірів Animals United Сурикат Біллі (голос) English dub
2011 Мушкетери The Three Musketeers Планше
2013 Мрії збуваються! One Chance Пол Поттс
Почати знову Begin Again Стів
2014 У темному-темному лісі Into the Woods Пекар
2015 Убий своїх друзів Kill Your Friends Вотерс
Леді у фургоні The Lady in the Van Вуличний продавець
2016 Норм та Незламні Norm of the North Голос Лоренса Британська версія
Тролі Trolls голос Біггі
2017 Емоджі Муві The Emoji Movie[47] Дай п'ять (голос)
2018 Ральф-руйнівник[48] Wreck-It Ralph 2
Вісім подруг Оушена Ocean's Eight Джон Фрейзер
Кролик Петрик Peter Rabbit[49] Кролик Петрик (голос)
2019 Кішки Cats Бустофер Джонс
Вчора Yesterday у ролі себе
2020 Тролі 2: Світове турне Trolls World Tour Біггі (голос)
Суперінтелект Superintelligence він сам і голос «Суперінтелекту»
Випускний бал Prom Баррі Глікмен
2021 Попелюшка Cinderella Джеймс
Кролик Петрик 2: Втеча до міста Peter Rabbit 2: The Runaway Кролик Петрик (голос)

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Нотатки
1998 Renford Rejects Razor #1 Епізод «Дон Бруно»
1999 Boyz Unlimited Gareth 6 епізодів
2000 Голіокс Wayne Епізод «1.524»
2000–2005 Fat Friends Jamie Rymer 20 епізодів
2001 Джек і бобове дерево: Справжня історія Бран Телефільм
2001–2003 Teachers Jeremy 9 епізодів
2002 Cruise of the Gods Russell Телефільм
2004 Маленька Британія Dewi Thomas Епізод «2.3»
Dalziel and Pascoe Ben Forsythe Епізод: «Ціна слави»
2007–2010 Gavin & Stacey Smithy 20 епізодів; водночас задіяний як автор, сценарист та продюсер
2009 Horne & Corden Various characters 6 епізодів; також задіяний як сценарист
The Gruffalo Mouse (voice) Анімаційний фільм
2010–present A League of Their Own Himself (host) 67 епізодів
2010–2011 Доктор Хто Craig Owens 2 епізоди
2011 Little Charley Bear Narrator (voice) 22 епізодів
The Gruffalo's Child Mouse (voice) Анімаційний фільм
2012 Stella Steven Епізод «1.10»
2013–2014 The Wrong Mans Phil Bourne 8 епізодів; також задіяний як автор, сценарист
2014 The Guess List Guest Сезон 1, епізод 1
2015 Roald Dahl's Esio Trot Narrator Телефільм
2015–present The Late Late Show with James Corden Himself (host) Також є сценаристом, виконавчим продюсером
2016 70th Tony Awards Himself (host) Церемонія нагородження
2016 John Bishop: In Conversation With… Guest Сезон 1, Епізод 1
2017 59-а церемонія «Греммі» Himself (host) Церемонія нагородження

[50]

2021 Друзі: Возз'єднання у ролі самого себе спеціальний епізод

Театр[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Місце
1996 Martin Guerre (bit part) Prince Edward Theatre, West End
2004 The History Boys Тіммс Lyttelton Theatre, Royal National Theatre, London
2006 Lyric Theatre, Hong Kong Academy for Performing Arts, Hong Kong
St James, Wellington
Sydney Theatre, Sydney
2007 Broadhurst Theatre, Broadway
2007 A Respectable Wedding Друг Young Vic, South Bank, London
2011 One Man, Two Guvnors Francis Henshall Lyttelton Theatre, Royal National Theatre, London
Adelphi Theatre, London
2012 Music Box Theatre, New York City

Відеоігри[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
2008 Fable II Монті

Музичні відеокліпи[ред. | ред. код]

Рік Назва Виконавець
2011 «Happy Now» Take That
2011 «Mama Do the Hump» Rizzle Kicks
2016 «Can't Stop the Feeling! (First Listen)» Justin Timberlake

Дискографія[ред. | ред. код]

Сингли[ред. | ред. код]

List of singles, with selected chart positions
Назва Рік Здобуті сходинки Альбом
UK IRL

[51]

«Shout»

(as Shout for England with Dizzee Rascal)

2010 1 41 non-album single
«Only You»

(as Kylie Minogue featuring James Corden)

2015 - - Kylie Christmas
«The Greatest Gift»

(with Bret McKenzie)

2016 - - non-album single

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Працяrk Result
2001 Royal Television Society[52] Network Newcomer — On-Screen Fat Friends Номінація
2007 Writers' Guild of Great Britain Television Comedy/Light Entertainment Gavin & Stacey Номінація
2007 British Comedy Awards[17] Best Male Comedy Newcomer Gavin & Stacey Перемога
2008 Writers' Guild of Great Britain Television Comedy/Light Entertainment Gavin & Stacey Перемога
2008 British Comedy Awards Best Television Comedy Actor Gavin & Stacey Номінація
2008 British Academy Television Awards Best Comedy Performance Gavin & Stacey Перемога
2008 Broadcasting Press Guild Best Comedy/Entertainment Gavin & Stacey Перемога
2009 Broadcasting Press Guild Best Comedy/Entertainment Gavin & Stacey Номінація
2010 Television and Radio Industries Club TV Entertainment Programme Gavin & Stacey Номінація
2012 Outer Critics Circle Award Outstanding Actor in a Play One Man, Two Guvnors Номінація
2012 Drama Desk Award Outstanding Actor in a Play One Man, Two Guvnors Перемога
2012 Laurence Olivier Award Best Actor One Man, Two Guvnors Номінація
2012 Whatsonstage.com Awards Best Actor in a Play One Man, Two Guvnors Перемога
2012 Tony Award[53] Best Actor in a Play One Man, Two Guvnors Перемога
2013 Satellite Award Best Actor — Television Series Musical or Comedy The Wrong Mans Номінація
2014 British Academy Television Awards[54] Best Male Comedy Performance The Wrong Mans Номінація
2014 Washington D.C. Area Film Critics Association Award[55] Best Ensemble Into the Woods Номінація
2014 Phoenix Film Critics Society Award[56] Best Cast Into the Woods Номінація
2014 Detroit Film Critics Society Award[57] Best Ensemble Into the Woods Номінація
2015 Critics' Choice Movie Award[58] Best Acting Ensemble Into the Woods Номінація
2015 Satellite Award[59] Best Cast — Motion Picture Into the Woods Перемога
2015 Critics' Choice Television Award[60] Best Talk Show The Late Late Show with James Corden Номінація

Публічні праці[ред. | ред. код]

  • Corden, James (2011). May I Have Your Attention, Please?: The Autobiography. London: Century. ISBN 978-1846059353. OCLC 751720297. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 4 березня 2017.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  2. ↑ Shepherd M. C. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ а б в Czech National Authority Database
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б James Corden (29 вересня 2011). May I Have your Attention Please?. Century. ISBN 978-1-8460-5935-3.
  7. ↑ а б Profile [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.], United Agents[en]; accessed 28 December 2014.
  8. ↑ Meryl Streep, Sam Mendes & James Corden To Be Lauded At 2015 Britannia Awards. Deadline. 20 серпня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 4 березня 2017.
  9. ↑ Sharon and Kelly Osbourne give their backing to Fashion Targets Breast Cancer 2013. Thirdsector.co.uk. 30 квітня 2013. Процитовано 28 грудня 2014.
  10. ↑ It's all down to confidence. Evening Standard. UK. 2 березня 2005. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 15 травня 2011.
  11. ↑ The day my father went to war. The Daily Mail. UK. 4 жовтня 2008. Процитовано 15 травня 2011.
  12. ↑ James Corden admits 'turning his back on Christian upbringing' after doubting his beliefs. Daily Mirror. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
  13. ↑ а б Internet Broadway Database: James Corden Credits on Broadway. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015.
  14. ↑ National Theatre: Productions: The History Boys 2004. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 17 жовтня 2006.
  15. ↑ John Smythe: theatre reviews: NZIAF – The History Boys: More is more. 28 лютого 2006. Архів оригіналу за 18 січня 2008. Процитовано 17 жовтня 2006. Archived from the original [Архівовано 18 січня 2008 у Wayback Machine.] on 18 January 2008.
  16. ↑ а б в Джеймс Корден на сайті IMDb (англ.)
  17. ↑ а б The British Sitcom Guide – News. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 7 листопада 2007.
  18. ↑ TV Winners in 2008. Архів оригіналу за 16 квітня 2008. Процитовано 21 квітня 2008.
  19. ↑ Doctor Who scoops two National TV awards. BBC News. 21 січня 2010. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 21 січня 2010. BBC One comedy Gavin and Stacey won most popular comedy programme
  20. ↑ Cochrane, Kira. "James Corden: 'I'm not sure people even think of me as an actor at all'" [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]. The Guardian, 2 October 2011.
  21. ↑ а б в New show for Gavin and Stacey duo. BBC News. 24 квітня 2008. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 5 травня 2010.
  22. ↑ Corden: 'Sketch show was mistake'. BBC News. Процитовано 22 жовтня 2011.
  23. ↑ Brit Awards dress rehearsals – see Kylie & James Corden, U2 and Coldplay in all the pics here. Daily Mirror. 18 лютого 2009. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 23 березня 2010.
  24. ↑ Gordon, Sarah (18 березня 2010). David Beckham and James Corden share a bath for Sports Relief – in a £4,800-a-night Milan hotel suite!. Daily Mail. London, UK. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 23 березня 2010.
  25. ↑ Dizzee Rascal and James Corden record World Cup song. BBC. 12 листопада 2016. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 4 березня 2017.
  26. ↑ Thompson, Jody (19 березня 2011). Smithy sketch top on Red Nose Day. Daily Mail. London, UK. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2011.
  27. ↑ WATCH: James Corden’s first-ever Carpool Karaoke with George Michael. Express. 12 листопада 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  28. ↑ «Evening Standard Theatre Awards — Winners 2011» [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] westendtheatre.com, 20 November 2011; accessed 25 March 2012.
  29. ↑ Billington, Michael.
  30. ↑ Spencer, Charles.
  31. ↑ Taylor, Paul.
  32. ↑ Taylor, Paul (26 травня 2011). One Man, Two Guvnors, National Theatre: Lyttelton, London, UK. The Independent. London, UK. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 4 березня 2017.
  33. ↑ James Corden Joins Streep & Depp In INTO THE WOODS Movie [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.], broadwayworld.com; accessed 28 December 2014.
  34. ↑ BBC Two announces new comedy, The Wrong Mans. BBC Media Centre. 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2012.
  35. ↑ BBC, Hulu team on James Corden laffer. Variety online. 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
  36. ↑ Carter, Bill (8 вересня 2014). James Corden to Replace Craig Ferguson as Host of 'The Late, Late Show' on CBS. The New York Times. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 8 вересня 2014.
  37. ↑ Kondolojy, Amanda (23 жовтня 2014). 'The Late Late Show With James Corden' to Premiere March 2015. TV by the Numbers. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  38. ↑ Brian Steinberg (12 грудня 2014). CBS Pushes James Corden’s Debut On 'Late Late Show' To March 23. Variety. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 13 грудня 2014.
  39. ↑ Has James Corden cracked America? British comedian is joined by impressive list of A-list guests for his debut on new late night US chat show.... as viewers and critics deliver their verdict. Daily Mail. 24 березня 2015. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  40. ↑ James Corden's Adele Carpool Karaoke biggest YouTube viral video of 2016. The independent. 9 грудня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  41. ↑ Hannah Symmons (29 вересня 2010). James Corden To Become A First-Time Dad. Sky News Online. Архів оригіналу за 15 січня 2011. Процитовано 12 грудня 2010.
  42. ↑ James Corden welcomes baby girl. Belfast Telegraph. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  43. ↑ talkSPORT (8 жовтня 2013). James Corden on West Ham, Ravel Morrison and England. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  44. ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 61092. p. N12. 31 грудня 2014.
  45. ↑ 2015 New Year Honours List (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2015. Процитовано 4 березня 2017.
  46. ↑ Percival, Ashley (25 червня 2015). James Corden Receives OBE From Princess Anne At Buckingham Palace Investiture. The Huffington Post UK. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
  47. ↑ James Corden, Ilana Glazer Join Animated 'EmojiMovie'. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  48. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  49. ↑ Lee, Benjamin (5 серпня 2016). James Corden and Rose Byrne to star in Peter Rabbit movie. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  50. ↑ James Corden to Host Music's Biggest Night. Recording Academy. 22 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
  51. ↑ Discography Band Aid 20. irish-charts.com. Hung Medien. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 5 грудня 2011.
  52. ↑ Royal Television Society – Awards. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 13 листопада 2006.
  53. ↑ Kennedy, Maev. Tony awards: James Corden raises bar for emotional acceptance speeches. The Guardian. London. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 11 червня 2012.
  54. ↑ Harris, Jamie (7 квітня 2014). BAFTA Television Awards 2014: This year's nominees in full. Digital Spy. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
  55. ↑ Adams, Ryan. Washington DC Film Critics announce 2014 Award Nominees. The Awards Circuit. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  56. ↑ Phoenix Film Critics Society 2014 Awards. Phoenix Film Critics Society. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 9 грудня 2014.
  57. ↑ Detroit critics name ‘Boyhood’ the year’s best film. The Detroit News. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
  58. ↑ Hammond, Pete (15 грудня 2014). ‘Birdman’, ‘Budapest’ And ‘Boyhood’ Get Key Oscar Boost To Lead Critics Choice Movie Award Nominations; Jolie Rebounds From Globe Snub. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  59. ↑ Satellite Awards (2014). International Press Academy. IPA. 2 грудня 2014. pressacademy.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 1 грудня 2014.
  60. ↑ Rouse, Wade (6 травня 2015). HBO and FX Lead 5th Annual Critics' Choice Television Awards Nominations. People. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
1947–1975
Хосе Феррер/Фредрік Марч (1947)  · Генрі Фонда/Пол Келлі/Безіл Ретбоун (1948)  · Рекс Гаррісон (1949)  · Сідні Блекмер (1950)  · Клод Рейнс (1951)  · Хосе Феррер (1952)  · Том Юелл (1953)  · Девід Вейн (1954)  · Альфред Лант (1955)  · Пол Муні (1956)  · Фредрік Марч (1957)  · Ральф Белламі (1958)  · Джейсон Робардс (1959)  · Мелвін Дуґлас (1960)  · Зеро Мостел (1961)  · Пол Скофілд (1962)  · Артур Гілл (1963)  · Алек Гіннесс (1964)  · Волтер Меттау (1965)  · Гел Голбрук (1966)  · Пол Роджерс (1967)  · Мартін Болсам (1968)  · Джеймс Ерл Джонс (1969)  · Фріц Вівер (1970)  · Брайан Бедфорд (1971)  · Кліфф Горман (1972)  · Алан Бейтс (1973)  · Майкл Моріарті (1974)  · Джон Кані/Вінстон Нтшона (1975)
1976—2000
Джон Вуд (1976)  · Аль Пачіно (1977)  · Барнард Г'юз (1978)  · Том Конті (1979)  · Джон Рубінштейн (1980)  · Ієн Маккеллен (1981)  · Роджер Ріс (1982)  · Гарві Фірштейн (1983)  · Джеремі Айронс (1984)  · Дерек Джейкоби (1985)  · Джадд Гірш (1986)  · Джеймс Ерл Джонс (1987)  · Рон Сільвер (1988)  · Філіп Боско (1989)  · Роберт Морс (1990)  · Найджел Готорн (1991)  · Джадд Гірш (1992)  · Рон Лібман (1993)  · Стівен Спінелла (1994)  · Ральф Файнс (1995)  · Джордж Гріззард (1996)  · Крістофер Пламмер (1997)  · Ентоні Лапалья (1998)  · Браян Деннегі (1999)  · Стівен Діллейн (2000)
2001-нині
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Deutsche Biographie · TV Tropes · Fandom (англ.) · Corden Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Корден&oldid=40236181