Деркул (притока Сіверського Дінця) — Вікіпедія

Деркул
Деркул у Біловодську взимку
48°35′12″ пн. ш. 39°41′26″ сх. д. / 48.58666700002777361° пн. ш. 39.69055600002777595° сх. д. / 48.58666700002777361; 39.69055600002777595
Витік	на північно-західній стороні від села Просяне
• координати	49°38′01″ пн. ш. 39°38′05″ сх. д. / 49.633611111138776550° пн. ш. 39.634722222249777701° сх. д. / 49.633611111138776550; 39.634722222249777701
Гирло	Сіверський Дінець
• координати	48°35′12″ пн. ш. 39°41′26″ сх. д. / 48.586666666694775° пн. ш. 39.6905555555837779° сх. д. / 48.586666666694775; 39.6905555555837779
Басейн	басейн Дону
Країни:	Україна * Луганська область  Росія
Регіон	Луганська область
Довжина	165 км
Площа басейну:	5180 км²
Притоки:	Балка Просяний Яр, Біла, Лізна, Журавка, Дубовець, Балка Солоний Яр, Повна, Балка Крута, Прогній, Балка Токмачіва (ліві) Бишкінь, Яр Третяків, Балка Великий Яр, Чугинка, Герасимова, Балка Комишова (праві)
Медіафайли у Вікісховищі

Де́ркул (рос. Деркул^[1]) — річка в Україні (в межах Марківського, Біловодського і Станично-Луганського районів Луганської області) та Росії (в межах Ростовської області). Ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 165 км, площа водозбірного басейну 5180 км². Долина асиметрична, завширшки від 2 до 5 км. Правий схил крутий, високий (60—70 м), лівий — пологий. Річище звивисте, завширшки від 10 м (у верхів'ї) до 30 м (у пониззі), завглибшки відповідно 0,5 м та 1—1,3 м. Похил річки 0,6 м/км. Використовується на зрошення та господарські потреби.

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок на північно-західній стороні від села Просяне, на південних схилах Середньоруської височини. Тече на південь і південний схід. Впадає до Сіверського Дінця біля східної околиці села Новокиївки.

Деркул упродовж багатьох кілометрів становить природний кордон між Україною та Росією.

Заповідні об'єкти та біостанція[ред. | ред. код]

У його нижній течії, в Станично-Луганському районі розташований іхтіологічний заказник «Деркульський», а біля гирла, в куту між Деркулом та Дінцем — ландшафтний заказник «Шарів Кут».

На території заказника «Деркульський», приблизно посередині між селами Сизе і Болотене з півдня та с. Колесниківка з півночі, на боровій терасі правого берега Деркулу розташована біостанція Луганського національного університету «Ново-Іллєнко».

Притоки[ред. | ред. код]

Ліві: Балка Просяний Яр, Біла, Лізна, Журавка, Дубовець, Балка Солоний Яр, Повна, Балка Крута, Прогній, Балка Токмачіва.

Праві: Бишкінь, Яр Третяків, Балка Великий Яр, Чугинка, Герасимова, Балка Комишова .

Населені пункти[ред. | ред. код]

Над річкою розташовані такі села, селища (від витоків до гирла): Марківка, Комуна, Сичівка, Кризьке, Бондарівка, Курячівка, Гармашівка, Лимарівка, Кононівка, Біловодськ, Городнє, Третяківка, Данилівка, Первомайськ, Городище, Фроловка (Росія), Ноздрівка, Подгаєвка (Росія), Деркульське, Титовка (Росія), Олександрівка, Машликіно (Росія), Новорускій (Росія), Золотарівка, Красний Деркул, Ушаковка (Росія), Можаєвка (Росія), Гарасимівка, Юганівка, Маноцький (Росія).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 152. — (№ 2586).
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.