Держава Саффаридів — Вікіпедія

Держава Саффаридів перс. اصفاریان‎ ↓ 861 – 1003 ↓ Прапор Військовий штандарт Держава Саффаридів на піку могутності за правління Якуба Столиця Зарандж Нішапур Мова(и) Перська[1] арабська Релігія Сунітський іслам Площа 2 000 000 км² Форма правління Емірат Династія Саффариди Емір  - 840-879 Якуб ібн Лейс Попередник Наступник Тахіриди Аббасидський халіфат Саманіди Файл:Samanid dynasty (819—999).GIF Газневіди Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Держава Саффаридів

Держава Саффаридів (перс. سلسله صفاریان‎) — держава в центральній частині Сістану, між сучасними Афганістаном та Іраном у 861—1003 роках.

Історія[ред. | ред. код]

Державу Саффаридів було засновано Якубом ібн Лейсом ас-Саффаром. Первинно він займався розбійницькою діяльністю разом зі своїми родичами. Поступово він захопив контроль над усім Сістанським регіоном, після чого розпочав завойовувати території сучасних Ірану й Афганістану, а також частини Пакистану, Таджикистану й Узбекистану.

Саффариди зробили своєю столицею Зарандж і використовували його як базу для агресивного розширення на схід і на захід. Спочатку вони вторглись до районів, розташованих південніше Гіндукушу в Афганістані, а потім повалили династію Тахіридів, захопивши Хорасан 873 року. Зрештою Якуб задумав завоювати й Багдад. У першому поході він зазнав поразки, а під час другого помер, так і не діставшись Багдада^[2].

Держава Саффаридів існувала упродовж нетривалого часу. Після смерті Якуба трон успадкував його брат Амр. Він налагодив гарні стосунки з халіфом, і той визнав його владу. Одночасно халіф зіштовхнув Амра з Саманідами. 900 року Амр виступив проти Саманідів і зазнав поразки від Ісмаїла, потрапив у полон і був відправлений до халіфа, який наказав його стратити (902)^[3]. 1002 року Махмуд Газневі завоював Сістан, повалив Халафа й ліквідував державу Саффаридів. Сама династія ще продовжувала своє існування в Сістані, а потім перетворилась на васалів імперії Саманідів та їхніх наступників^[4].

Правителі держави Саффаридів[ред. | ред. код]

Кунья	Ім'я	Зображення	Титул	Роки життя	Початок правління	Кінець правління	Родинні зв'язки	Примітки
Династія Саффаридів (861—1003)
	Якуб ас-Саффара		емір	840 — 879	861	879	Син аль-Лейса	Помер від хвороби
	Амр		емір	? -902	879	901	Син аль-Лейса	Взятий у полон Саманідами та страчений у Багдаді
Абуль-Хасан	Тахір		емір	? -?	901	908	Син Мухаммада сина Амра	Ув'язнений в Багдаді
	Аль-Лейс		емір	? -928	909	910	Син Алі сина аль-Лейса	Помер з природних причин, під час ув'язнення у Багдаді
	Мухаммад		емір	? -?	910	911	Син Алі сина аль-Лейса	Ув'язнений в Багдаді
Абу Хафс	Амр		емір	902 -?	912	913	Син Якуба	Скинутий Саманідами
Абу Джафар	Ахмад		емір	21 червня 906 — 31 березня 963	923	963	Син Мухаммада, сина Амра	Убитий
Абу Ахмад	Халаф		емір	Листопад 937 — березень 1009	963	1003	Син Ахмада	Повалений Газневідами, помер у засланні

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Босворт К. Е. Мусульманські династії. Довідник з хронології й генеалогії = The Islamic Dynasties. A Cronological and Genealogical Handbook. — М. : Наука, ГРВЛ, 1971. — 14000 прим.
• Гафуров Б.Г. Таджики. Найдавніша, стародавня й середньовічна історія. — Душанбе : Ирфон, 1989. — 371+379 с.
• Історія Ірану від найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Видавництво Ленінградського університету, 1958. — 390 с.
• Saffarids [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.] — Encyclopædia Iranica