День святого Сильвестра — Вікіпедія

День святого Сильвестра
Пам'ятник Святому Сильвестру в Італії
Інші назви Переддень Нового року
Тип народно-християнське
Дата
Традиції на Русі чистять курники, виконують обряд вигнання хвороб-лихоманок
CMNS: День святого Сильвестра у Вікісховищі

День святого Сильвестра (Селіверстерів день) — релігійне і народне свято, яке є днем свята папи Сильвестра I, святого, який був папою з 314 по 335 рік. Середньовічна легенда стверджує, що він навернув імператора Костянтина. Серед західних церков свято відзначається в річницю смерті святого Сильвестра, 31 грудня. Для цих християнських конфесій День святого Сильвестра літургійно відзначає сьомий день Різдва.[1] Східні церкви відзначають свято Сильвестра в інший день, ніж західні церкви, 2 січня. Святкування Дня святого Сильвестра відзначається відвідуванням церкви на літургії, яка часто проводиться близько опівночі, а також феєрверками, вечірками та бенкетами. Як правило, є робочим днем.

В Україні Селіверстів день відзначається 2 січня та вважається курячим святом, на яке чистять курники, ладнають сідала, обкурюють стіни димом від тліючого оману або коров'ячого гною з вугіллям.

Історія та святкування[ред. | ред. код]

Папа римський Сільвестр I народився в III столітті в Римі в християнській родині. Про життя цього Святого проповідника відомо дуже мало, але одна легенда дійшла до наших днів через багато століть. Згідно з цією давньою легендою, 314 року нашої ери, Святий Сильвестр зловив старозавітне чудовисько — морського змія Левіафана. У католицькому середовищі вважалося, що в 1000 році цей біблійний монстр вирветься на свободу і тоді настане кінець світу. Однак, стараннями Святого Сильвестра цього не сталося, Сильвестр врятував світ від біблійної катастрофи[2]. У цій легенді об'єдналися образ Сильвестра I, який вбив дракона 314 року, і Сильвестра II, котрого вважали магом, що протистоїть підступам диявола, папа римський в 999 — 1003 роках.

У річницю завершення мирського життя Сильвестра I, католики віддають йому молитви й шанують цей день, як «День Святого Сильвестра». Католики вбираються у святкові маскарадні костюми й називають себе Сильвестр-Клаусами (жартівливий каламбур від Санта-Клаус). У низці країн останній день року, що минає так і називають - «Сильвестром» і питання «Куди збираєшся на Сильвестра?», По суті означає «Де плануєш відзначати Новий рік?»

Традиції в різних країнах[ред. | ред. код]

Феєрверк до Дня cвятого Сильвестра у Кракові

У деяких країнах, насамперед у Європі, варіант імені Сільвестр використовується як більш поширена назва свята; до цих країн входять Австрія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія, Франція, Німеччина, Угорщина, Ізраїль, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Польща, Словаччина, Швейцарія та Словенія.[3]

Австрія та Німеччина[ред. | ред. код]

Німецьке місто Роттенбург-ам-Неккар прикрасили до Різдва та Сільвестра

У столиці Австрії, Відні, люди вигулюють свиней на повідку на святкування Дня святого Сільвестра в надії на удачу в наступному році.[4] Багато християнських домогосподарств у Німеччині відзначають День святого Сільвестра, практикуючи звичай Bleigiessen з використанням Сільвестерового свинця, під час якого його розплавляють над полум’ям у старій ложці та опускають у миску з холодною водою; за формою свинця визначають долю на наступний рік.[5] Якщо свинець утворює м'яч, удача покотиться, а форма зірки означає щастя.[6]

Бельгія[ред. | ред. код]

У християн Бельгії існує традиція, згідно з якою дівчина, яка не закінчить свою роботу до заходу сонця в день святого Сільвестра, не вийде заміж у наступному році.[4]

Бразилія[ред. | ред. код]

Разом з феєрверками, у День святого Сільвестра проходять шосейні перегони святого Сільвестра, найстаріша та найпрестижніша бігова подія Бразилії.[7]

Ізраїль[ред. | ред. код]

В Ізраїлі Новий рік називають Сільвестром, щоб відрізнити його від Рош га-Шана — єврейського Нового року, який настає або у вересні, або в жовтні.[8][3]

Оскільки деякі ізраїльтяни вважають Папу Сильвестра антисемітом, святкування Нового року викликало розбіжності серед частини єврейського населення країни, а святкування, як правило, відносно скромні порівняно з іншими країнами.[9][8][3] У 2014 році звіт виробника носимих пристроїв показав, що в середньому 33% ізраїльтян лягли спати до півночі 31 грудня; примітно, що Сильвестр не є офіційним святом в Ізраїлі, а 1 січня є звичайним робочим днем, якщо тільки не припадає на вихідні.[10][3]

Радянську діаспору (наприклад, російських євреїв), які святкують Новий рік — світське святкування Нового року з елементами Різдва, встановлене комуністичною партією[11], — іноді критикували за святкування антисемітського свята. У середині 2010-х років з’явилися кампанії, спрямовані на популяризацію свята серед іммігрантів в Ізраїлі в першому та другому поколіннях, а також серед неросіян, намагаючись розвинути культурну обізнаність.[9]

Італія[ред. | ред. код]

У день святого Сильвестра «їдять сочевицю і скибочки ковбаси, тому що вони схожі на монети і символізують удачу і багатство життя в майбутньому році».[12]

Нідерланди[ред. | ред. код]

Останнього, хто прокинеться в цей день, називають «Сильвестр». Любитель подрімати буде зобов'язаний, згідно з святкової традиції, заплатити штраф. В давнину голландські дівчата дуже старалися бути старанними і до заходу сонця виконати всю домашню роботу. Вважалося, що подібна старанність допоможе в пошуках судженого і на майбутній рік старанна дівиця неодмінно стане нареченою[13].

Осетія[ред. | ред. код]

Ще в XIX століття номінально християнські осетини — давній іранський народ Кавказу, що походить від скитів — усе ще мали клас шаманських віщунів, яких називали Буркудзаута або Курисдзаута, які напередодні дня святого Сільвестра, здійснювали мандрівки мрії до країни мертвих, щоб вирвати у войовничих мерців рясний урожай наступного року. Цю практику вперше задокументував у 1824 році піонер-етнограф і сходознавець Юліус Клапрот.[14] Італійський історик Карло Гінзбург зазначив (у своїй праці «Екстази: Розшифровка шабашу відьом») помітні паралелі між цією осетинською «боротьбою в екстазі» та тими, що раніше практикували бенанданті з Фріулі, а також деякі інші шаманські особи в Угорщині та Балкани.[15]

Україна[ред. | ред. код]

В Україні «Селіверстів день» або «День Кура і Курки» зазначається за народними звичаями 2 січня як у Болгарії, Греції, Румунії та на Кіпрі. Цей день вважається курячим святом: чистять курники, ладнають сідала, обкурюють стіни димом від тліючого оману або коров'ячого гною з вугіллям. У ряді місць в курнику неодмінно висів «курячий бог», щоб потвори не тиснули курей. Рано вранці бабусі омивали наговорная водою притолоки біля дверей, щоб захистити вхід в хату хворобам-лихоманок[16].

Чехія[ред. | ред. код]

У цій країні на Сильвестра неодмінно готують коропа з яблуками, хріном та сочевицею. Вважається, що подібне частування пролог до удачі та щастя в наступаючому році. Категорично не вітається на святковому столі птиця, вважається, що через це щастя може «полетіти» як та пташка.

Швейцарія[ред. | ред. код]

Вранці в день святого Сільвестра діти християнської родини змагаються між собою, хто швидше прокинеться; дитина, яка встає останньою, грайливо висміюється. Століттями чоловіки маскувалися під Сільвестерклауса в день святого Сільвестра.[17]

Приказки та прикмети[ред. | ред. код]

  • Місяць — на шкоду, а нечиста сила — на світло.
  • Святий Сільвестр жене лихоманок — сестер за сімдесят сім земель.
  • Лихоманка — НЕ матка: лупить, не шкодує.
  • У Сильвестерів день заговорюють лихоманку.
  • На всяку хворобу зілля виростає.
  • Куру і курку слава!
  • Хлопцям роздають птахів з глини.
  • На Сильвестра волосся не стрижуть, а то вони з голови втечуть (до лисини).
  • Погода цього дня вказує на погоду серпня.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Watts, Isaac (1 листопада 2013). Joy to the World: The Forgotten Meaning of Christmas (англ.). Paraclete Press. с. 49. ISBN 9781612615301.
  2. Женщина в Европе. Каждый год — рассказы о ежегодних событиях. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 9 грудня 2013.
  3. а б в г Cohen, Ariel (31 грудня 2014). Celebrating an anti-Semitic pope on Sylvester. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 31 грудня 2014.
  4. а б Crump, William D. (25 квітня 2014). Encyclopedia of New Year's Holidays Worldwide (англ.). McFarland. с. 215. ISBN 9781476607481.
  5. SILVESTER – NEW YEAR'S EVE. mrshea.com. Процитовано 31 грудня 2015.
  6. 2.0 Silvesterbraeuche – Neujahrsbraeuche. silvestergruesse.de. Процитовано 31 грудня 2015.
  7. Cau, Jean; Bost, Jacques Laurent; Chambry, D.; Wagret, Paul (1979). Brazil (англ.). Nagel Publishers. с. 214. ISBN 9782826307273. On New Year's Eve there are fireworks in the streets, and at midnight begins the marathon known as the 'St Sylvester's Day race'.
  8. а б The 4th-century Pope and the Great Jewish War Over New Year's Day. Haaretz (англ.). Процитовано 10 вересня 2022.
  9. а б Kershner, Isabel (30 грудня 2018). New Year's Fete From Russia Irks Some in Israel: 'It's Not a Jewish Holiday'. The New York Times.
  10. On New Year's Eve, Israelis hit hay early. The Times of Israel. Процитовано 11 вересня 2022.
  11. Weber, Hannah (25 грудня 2020). Yolka: the story of Russia's 'New Year tree', from pagan origins to Soviet celebrations. The Calvert Journal. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 червня 2021.
  12. dePaola, Tomie (18 жовтня 2011). Strega Nona's Gift (англ.). Penguin Books. с. 33. ISBN 9781101653159.
  13. День Святого Сильвестра — 31 грудня. Історія та особливості свята в проекті Календар Свят 2010. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.
  14. Klaproth, Julius Voyage au Mont Caucase et en Géorgie, 2 vols, Paris, 1823 vol. II pp. 223 ff.
  15. Ginzburg, Carlo (2004). Ecstasies: Deciphering the Witches' Sabbath. Chicago: University of Chicago Press.
  16. Коринфський, 1995.
  17. Spicer, Dorothy Gladys (1973). Festivals of Western Europe (англ.). Library of Alexandria. с. 253. ISBN 9781465579997.