Демографічна криза в Україні — Вікіпедія

Демографічна криза в Україні — процес депопуляції в Україні наприкінці XX — у першій чверті XXI століття.

Причини[ред. | ред. код]

В Україні тенденція негативного природного приросту населення окреслилась на початку 90-х років XX століття. В сільській місцевості смертність почала перевищувати народжуваність ще у 1979 році, в містах — у 1992 році, в загальноукраїнському масштабі — у 1991 році[1]. Дослідник Т. Соботка [1] [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.], який вивчає динаміку чисельності населення, називає три фактори, що сприяють депопуляції: а) зниження рівня народжуваності; б) масова міграція; в) відносно висока смертність[2].

Глобальна тенденція падіння рівня народжуваності в Україні посилилася у 90-х роках XX століття у зв'язку з економічною кризою, зниженням рівня життя, доходів широких верств населення, невпевненністю у майбутньому[3]. У 2015—2018 роках в Україні позначилася катастрофічна тенденція зниження рівня народжуваності. У 2018 році смертність перевищила народжуваність майже вдвічі[4]. Слід зазначити, що з 2014 року триває агресія РФ проти України[5], у 2014—2015 роках відбулось різке зниження рівня життя більшої частини населення; крім того, у 2014 році влада в Україні зменшила державну підтримку сім'ям при народженні другої та третьої дитини[6]. Л. Ткаченко, науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, вважає, що народжуваність в Україні впала до тієї межі, коли знижуватися вже просто нікуди[7].

За даними Міністерства соціальної політики, станом на кінець 2018 року за кордоном України перебувало 3,2 мільйона українських трудових мігрантів[8]. Ще 7—9 мільйонів громадян України їздили туди-назад. Головний їхній мотив — це також заробітки[8]. На думку Ж. Балабанюк, відбувається штучне витіснення населення з території України[9].

Статистика[ред. | ред. код]

Чисельність населення, кількість живонароджених і померлих в Україні, а також у найбільших сусідніх країнах[10][11][12]
Рік УРСР/Україна Польща РРФСР/РФ
населення народилось померло населення народилось померло населення народилось померло
1990 51 838 000 657 202 629 602 38 119 000 545 817 390 343 147 665 081 1 988 858 1 655 993
1991 51 944 000 630 813 669 960 38 245 000 547 719 405 716 148 273 746 1 794 626 1 690 657
1992 52 056 000 596,785 697 110 38 365 000 515 214 394 729 148 514 692 1 587 644 1 807 441
... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
2009 46 143 000 512 526 706 740 38 167 329 417 589 384 940 142 737 196 1 761 687 2 010 543
2010 45 962 000 497 689 698 235 38 529 866 413 300 378 478 142 833 502 1 788 948 2 028 516
2011 45 778 000 502 595 664 588 38 538 447 388 416 375 501 142 865 433 1 796 629 1 925 720
2012 [13]? 520 704 663 139 38 533 299 387 858 384 788 143 056 383 1 902 084 1 906 335
2013 [13]? 503 656 662 368 38 495 659 369 576 387 312 143 347 059 1 895 822 1 871 809
2014 [13]? [14]465 882 [14]632 296 38 478 602 375 160 376 467 143 666 931 1 942 683 1 912 347
2015 [13]? [14]411 783 [14]594 795 38 437 239 369 308 394 921 [15]146 267 288 [15]1 940 579 [15]1 908 541
2016 [13]? [14]397 039 [14]583 631 38 432 992 382 257 388 009 [15]146 544 710 [15]1 888 729 [15]1 891 015
2017 [13]? [14]363 987 [14]574 123 38 433 558 401 982 402 852 [15]146 804 372 [15]1 689 884 [15]1 824 340
2018 [13]? [14]335 874 [14]587 665 38 411 148 388 178 414 200 [15]146 880 432 [15]1 604 344 [15]1 828 910
2019

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стешенко В.С. КРИЗА ДЕМОРЕАЛЬНОСТІ, криза демографічна. Криза демореальності в Україні на рубежі 20 та 21 ст. // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.
  2. Украина вошла в топ-5 стран по темпам сокращения населения // Delo.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  3. Рамазанов Ш. Демографічна ситуація в Україні: причини та наслідки // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Серія 6: Історичні науки. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - C. 65 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  4. В Украине смертность превысила рождаемость вдвое // Главред, 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  5. Війна посилила демографічну кризу в Україні // DW, 2 серпня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  6. «Чим завинила моя дитинка?» // Кременчуцький ТелеграфЪ, 16 липня 2014. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  7. Україна вимирає: соціолог пояснила причини катастрофи // Обозреватель, 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  8. а б За кордоном постійно працюють 3 мільйони людей, а ще 8 – їздять туди-сюди. Що з цим робити? // Радіо Свобода, 15 лютого 2019. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  9. Балабанюк Ж. Кто будет работать в Украине через 10 лет: к чему приведет политика искусственного вытеснения населения со страны // Институт эволюционной экономики. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  10. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  11. Glowny Urzad Statystyczny. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  12. Демография::Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 29 червня 2019.
  13. а б в г д е ж Перепис населення востаннє проводився більше десяти років тому.
  14. а б в г д е ж и к л Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
  15. а б в г д е ж и к л м н З урахуванням анексованої території АР Крим, м. Севастополя.

Посилання[ред. | ред. код]