Дем'єн Ліллард — Вікіпедія

Дем'єн Ліллард
Damian Lillard

Ліллард у 2021 році
Мілвокі Бакс — № 0
Розігруючий захисник
Особисті дані
Зріст: 191 см
Вага: 88 кг
Громадянство: США США
Народився: 15 липня 1990 (33 роки)(19900715)
  Окленд, Каліфорнія, США
Школа: Оклендська старша школа
Окленд, Каліфорнія
Коледж: Вебер Стейт (2008–2012)
Драфт: 1 раунд / 6 номер, 2012 рік, «Портленд Трейл Блейзерс»
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник США США
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 США
damedolla.com
CMNS: Дем'єн Ліллард у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Дем'єн Ламонте Оллі Ліллард (англ. Damian Lamonte Ollie Lillard, нар. 15 липня 1990, Окленд, Каліфорнія, США) — американський професіональний баскетболіст, розігруючий захисник команди НБА «Мілвокі Бакс». Гравець національної збірної США. Олімпійський чемпіон 2020 року.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ліллард у 2013 році
Ліллард виконує штрафний кидок, 2018
Ліллард виконує штрафний кидок, 2019

Закінчивши школу, не був високо потрібний серед коледжів. Розцінювався як двох-трьохзірковий гравець. Отримав пропозицію виступати в команді університету Вебера, на що і погодився (2008–2012).[3] Вже на момент закінчення студентської кар'єри, вважався одним з найкращих розігруючих серед студентів, а також найкращим гравцем конференції Big Sky. Набравши за цей період 1,934 очок, опинився на другому місці у списку найрезультативніших баскетболістів команди Вебер Стейт.

2012 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 6-м номером командою «Портленд Трейл-Блейзерс».[4] 31 жовтня 2012 року дебютутвав у НБА у матчі проти «Лос-Анджелес Лейкерс», набравши 23 очки та 11 результативних передач. Таким чином став третім гравцем в історії після Оскара Робертсона та Айзеї Томаса, якому вдалося набрати більше 20 очок та 10 асистів у дебютному матчі. Взимку був запрошений на зірковий вікенд, де виграв конкурс вмінь. За підсумками сезону був названий новачком року НБА.

Наступного року вдруге виграв конкурс вмінь на зірковому вікенді, а також вперше взяв участь у матчі всіх зірок. У сезоні набирав 20,7 очка та 5,6 асиста та допоміг команді пробитися до плей-оф. Там у першому раунді «Портленд» обіграв «Г'юстон Рокетс», а Ліллард забив вирішальний триочковий кидок з сиреною, який вивів команду далі. У другому раунді «Портленд» програв майбутньому чемпіону «Сан-Антоніо Сперс».

19 грудня 2014 року провів найрезультативніший матч у кар'єрі, набравши 43 очки у грі проти «Сан-Антоніо».[5] У лютому був вдруге вибраний для участі у матчі всіх зірок, замінивши травмованого Блейка Гріффіна. 4 березня 2015 року у матчі проти «Лос-Анджелес Кліпперс» зробив 18 підбирань, що стало його найкращим показником у кар'єрі. Допоміг команді пробитися до плей-оф, проте «Портленд» поступився «Мемфіс Гріззліс» у першому ж раунді.

9 липня 2015 року підписав новий п'ятирічний контракт з клубом на суму 120 млн доларів.[6] 19 лютого 2016 року оновив свій рекорд результативності, набравши 51 очко у матчі проти «Голден Стейт Ворріорз».

3 квітня 2017 року був названий Найкращим гравцем Західної конференції місяця. Згодом забив 59 очок у матчі проти «Юта Джаз», що стало як його особистим рекордом, так і рекордом франшизи. У плей-оф команда зустрілась з «Голден-Стейт» у першому раунді та була розгромлена у серії 0-4.

28 жовтня 2017 року в матчі проти «Фінікс Санз» забив своє 9000-не очко в кар'єрі.[7] Для цього йому знадобилось 402 матчі, ставши таким чином «найшвидшим» гравцем франшизи, кому це вдалося. 27 листопада, зробивши 2,575 результативних передач у кар'єрі, обігнав Рода Скрінленда у списку асистентів «Портленда» та зайняв там 4 сходинку. 9 грудня повторив рекорд клубу, забивши 9 триочкових кидків у матчі проти «Г'юстон Рокетс».[8] 12 січня у матчі проти «Нью-Орлінс Пеліканс» забив 23 очки, що дозволило йому зайняти сьоме місце зайняти сьоме місце, обігнавши Джеффа Пітрі (9,732).[9] 23 січня було оголошено, що Ліллард візьме участь у матчі всіх зірок.[10] 2 лютого подолав позначку в 10,000 набраних очок у кар'єрі, ставши наймолодшим гравцем в історії клубу, кому це вдалося.[11] 3 березня забив триочковий кидок у 45-ому матчі поспіль, встановивши таким чином рекорд франшизи.[12] 20 березня ця серія закінчилась, зупинившись на позначці 52 матчі.[13] Хорошу форму протягом регулярного сезону Лілларду не вдалось продемонструвати у плей-оф, де його команда поступилась «Новому Орлеану» у першому раунді.[14] За підсумками сезону його було включено до Збірної всіх зірок НБА, ставши лише третім гравцем франшизи, який попадав до першої збірної НБА, після Клайда Дрекслера (1991–1992) та Білла Волтона (1977–1978).[15]

27 жовтня 2018 року в матчі проти «Маямі Гіт» набрав 42 очки, подолавши позначку 11,000 у кар'єрі.[16] 16 листопада у матчі проти «Міннесоти» зробив 5 результативних передач, обійшовши Деймона Стадемайра (3,018) у списку гравців з найбільшою кількістю асистів у історії клубу, який займав третю сходинку.[17] 28 листопада в матчі проти «Орландо» набрав 41 очко та встановив при цьому рекорд клубу, влучивши 10 триочкових кидків.[18] 15 березня 2019 року став другим найрезультативнішим гравцем в історії франшизи, обійшовши за цим показником Ламаркуса Олдріджа (12,562 очки).[19] У плей-оф допоміг команді в першому раунді обіграти «Оклахому», забивши з сиреною вирішальний триочковий кидок у п'ятому матчі серії.[20] У другому раунді «Портленд» пройшов «Денвер» та вперше з 2000-го року вийшов у фінал Західної конференції.[21] За вихід до фіналу НБА команда Лілларда програла «Голден Стейт Ворріорс» у серії з чотирьох матчів.[22]

8 листопада 2019 року в матчі проти «Брукліна» набрав 60 очок. 20 січня 2020 року в матчі проти «Голден Стейт Ворріорз» набрав вже 61 очко. 29 січня записав до свого активу перший у кар'єрі трипл-дабл, набрав 36 очок, 10 підбирань та 11 асистів у матчі проти «Г'юстона». 30 січня вп'яте був обраний учасником матчу всіх зірок НБА, проте через травму не зміг взяти участь. 30 червня був вибраний для обкладинки відеогри NBA 2K21. 11 серпня в матчі проти «Далласа» повторив своє досягнення з результативності, набравши 61 очко. Це був його третій матч у сезоні, коли він набрав більше 60 очок. Він став другим гравцем в історії після Вілта Чемберлейна, який набирав 60 очок і більше у трьох матчах протягом одного сезону.

17 лютого 2021 року в матчі проти «Нового Орлеану» набрав 43 очки та рекордня для себе 16 асистів. Вивів команду до плей-оф, де «Портленд» поступився «Денверу» в першому раунді.

Наступного року, взявши участь у 29-ти матчах, отримав травму та вибув до кінця сезону.

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
* Лідер ліги

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2012–13 «Портленд Трейл-Блейзерс» 82 82 38.6 .429 .368 .844 3.1 6.5 .9 .2 19.0
2013–14 «Портленд Трейл-Блейзерс» 82 82 35.8 .424 .394 .871 3.5 5.6 .8 .3 20.7
2014–15 «Портленд Трейл-Блейзерс» 82 82 35.7 .434 .343 .864 4.6 6.2 1.2 .3 21.0
2015–16 «Портленд Трейл-Блейзерс» 75 75 35.7 .419 .375 .892 4.0 6.8 .9 .4 25.1
2016–17 «Портленд Трейл-Блейзерс» 75 75 35.9 .444 .370 .895 4.9 5.9 .9 .3 27.0
2017–18 «Портленд Трейл-Блейзерс» 73 73 36.6 .439 .361 .916 4.5 6.6 1.1 .4 26.9
2018–19 «Портленд Трейл-Блейзерс» 80 80 35.5 .444 .369 .912 4.6 6.9 1.1 .4 25.8
2019–20 «Портленд Трейл-Блейзерс» 66 66 37.5* .463 .401 .888 4.3 8.0 1.1 .3 30.0
2020–21 «Портленд Трейл-Блейзерс» 67 67 35.8 .451 .391 .928 4.2 7.5 .9 .3 28.8
2021–22 «Портленд Трейл-Блейзерс» 29 29 36.4 .402 .324 .878 4.1 7.3 .6 .4 24.0
Усього за кар'єру 711 711 36.3 .437 .373 .893 4.2 6.6 1.0 .3 24.6
В іграх усіх зірок 5 0 18.4 .465 .411 1.000 2.8 2.0 .6 .0 18.2

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2014 «Портленд Трейл-Блейзерс» 11 11 42.4 .439 .386 .894 5.1 6.5 1.0 .1 22.9
2015 «Портленд Трейл-Блейзерс» 5 5 40.2 .406 .161 .781 4.0 4.6 .4 .6 21.6
2016 «Портленд Трейл-Блейзерс» 11 11 39.7 .368 .393 .910 4.3 6.3 1.3 .3 26.5
2017 «Портленд Трейл-Блейзерс» 4 4 37.8 .433 .281 .960 4.5 3.3 1.3 .5 27.8
2018 «Портленд Трейл-Блейзерс» 4 4 40.5 .352 .300 .882 4.5 4.8 1.3 .0 18.5
2019 «Портленд Трейл-Блейзерс» 16 16 40.6 .418 .373 .833 4.8 6.6 1.7 .3 26.9
2020 «Портленд Трейл-Блейзерс» 4 4 35.8 .406 .394 .970 3.5 4.3 .5 .3 24.3
2021 «Портленд Трейл-Блейзерс» 6 6 41.3* .463 .449 .940 4.3 10.2 1.0 .7 34.3
Усього за кар'єру 61 61 40.3 .412 .369 .887 4.5 6.2 1.2 .3 25.7

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Ліллард — гравець національної збірної США. 2020 року став олімпійським чемпіоном у її складі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ігровий номер 0 вибрав через схожість з літерою «О», яка в свою чергу означає його життєвий шлях з Окленда до Огдена й до Орегона.

20 березня 2018 року у Лілларда народився син Дем'єн молодший.

2020 року разом з другом та бізнес-партнером Браяном Сандерсом придбав автосалон Toyota в Макміннвіллі.

У січні 2021 року у Лілларда та його дівчини Генсон народились двійнята — дівчинка Калі та хлопчик Калій. У вересні Дем'єн та Генсон одружились.

Кар'єра репера[ред. | ред. код]

Крім баскетболу Ліллард активно займається музикою. У липні 2015 року записав свій перший сингл «Soldier in the Game».[23] 21 жовтня 2016 року видав дебютний студійний альбом The Letter O.[24] 6 жовтня 2017 року вийшов його другий альбом Confirmed.[25]

2019 року видав свій третій альбом Big D.O.L.L.A..

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • The Letter O (2016)
  • Confirmed (2017)
  • Big D.O.L.L.A. (2019)
  • Different On Levels The Lord Allowed (2021)

Сингли[ред. | ред. код]

  • «Bigger Than Us» (featuring Paul Rey) (2015)
  • «Run It Up» (featuring Lil Wayne) (2017)
  • «Shot Clock» (featuring Dupre) (2017)
  • «Bossed Up» (2017)
  • «Reign Reign Go Away» (2019)
  • «Blacklist» (2020)
  • «Goat Spirit» (featuring Raphael Saadiq) (2020)
  • «Home Team» (featuring Dreebo) (2020)
  • "Kobe" (featuring Snoop Dogg and Derrick Milano) (2020)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ College Basketball at Sports-Reference.com
  2. ↑ Національна баскетбольна асоціація — 1946.
  3. ↑ 2008 Weber State Basketball Recruiting Commits. web.archive.org. 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 30 вересня 2022.
  4. ↑ Damian Lillard 2012-13 Game Log. Basketball-Reference.com (англ.). Процитовано 30 вересня 2022.
  5. ↑ Trail Blazers at Spurs - December 19, 2014 - Game Preview, Play by Play, Scores and Recap on NBA.com. web.archive.org. 10 червня 2016. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 30 вересня 2022.
  6. ↑ Trail Blazers Sign Damian Lillard to Contract Extension. www.nba.com (англ.). Процитовано 30 вересня 2022.
  7. ↑ Suns vs. Trail Blazers - Game Recap - October 28, 2017 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  8. ↑ Rockets vs. Trail Blazers - Game Recap - December 9, 2017 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  9. ↑ Trail Blazers vs. Pelicans - Game Recap - January 12, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  10. ↑ DAMIAN LILLARD NAMED NBA WESTERN CONFERENCE ALL-STAR | Portland Trail Blazers. Portland Trail Blazers (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  11. ↑ Trail Blazers vs. Raptors - Game Recap - February 2, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  12. ↑ Thunder vs. Trail Blazers - Game Recap - March 3, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  13. ↑ Rockets vs. Trail Blazers - Game Recap - March 20, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  14. ↑ Trail Blazers vs. Pelicans - Game Recap - April 21, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  15. ↑ Damian Lillard Named All-NBA First Team | Portland Trail Blazers. Portland Trail Blazers (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  16. ↑ Trail Blazers vs. Heat - Game Recap - October 27, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  17. ↑ Trail Blazers vs. Timberwolves - Game Recap - November 16, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  18. ↑ Magic vs. Trail Blazers - Game Recap - November 28, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  19. ↑ Trail Blazers vs. Pelicans - Game Recap - March 15, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  20. ↑ Thunder vs. Trail Blazers - Game Recap - April 23, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  21. ↑ Trail Blazers vs. Nuggets - Game Recap - May 12, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  22. ↑ Warriors vs. Trail Blazers - Game Recap - May 20, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  23. ↑ Damian Lillard aka Dame DOLLA drops new rap song 'Soldier in the Game'. www.sportingnews.com (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  24. ↑ Check Out Damian Lillard's Debut Rap Album 'The Letter O'. Complex (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  25. ↑ Damian Lillard a.k.a. Dame D.O.L.L.A. Drops 'Confirmed' Album. Complex (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 18 липня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]


00 Пейтон • 0 Ліллард • 1 Саймонс • 2 Вотфорд (ДС) • 4 Браун • 6 Джонсон • 9 Грант • 10 Літтл • 11 Гарт • 17 Шарп • 24 Юбенкс • 26 Вінслоу • 27 Нуркич • 34 Вокер
Головний тренер: Біллапс • Асистенти: Брукс • Гетцель • Біллапс • Роджерс
Перший раунд

Ентоні Девіс · Майкл Кідд-Гілкріст · Бредлі Біл · Діон Вейтерс · Томас Робінсон · Дем'єн Ліллард · Гаррісон Барнс · Терренс Росс · Андре Драммонд · Остін Ріверс · Меєрс Леонард · Джеремі Лемб · Кендалл Маршалл · Джон Генсон · Моріс Гарклс · Ройс Вайт · Тайлер Зеллер · Терренс Джонс · Ендрю Ніколсон · Еван Фурньє · Джаред Саллінджер · Фаб Мело · Джон Дженкінс · Джаред Каннінгем · Тоні Ротен · Майлз Пламлі · Арнетт Мултрі · Перрі Джонс III · Маркіз Тіг · Фестус Езелі

Другий раунд

Джеффрі Тейлор · Томаш Саторанський · Бернард Джеймс · Джей Краудер · Дреймонд Грін · Орландо Джонсон · Квінсі Ейсі · Квінсі Міллер · Кріс Міддлтон · Вілл Бартон · Тишон Тейлор · Дорон Лемб · Майк Скотт · Кім Інгліш · Джастін Гамільтон · Даріус Міллер · Кевін Мерфі · Костас Папаніколау · Кайл О'Квінн · Іззет Тюрк'їлмаз · Кріс Джозеф · Огнєн Кузмич · Фуркан Алдемір · Торніке Шенгелія · Даріус Джонсон-Одом · Томіслав Зубчич · Ількан Караман · Роббі Гуммель · Маркус Денмон · Роберт Сакре

1953: Майнеке | 1954: Фелікс | 1955: Петтіт | 1956: Стоукс | 1957: Гайнсон | 1958: Солдсберрі | 1959: Бейлор | 1960: Чемберлейн | 1961: Робертсон | 1962: Белламі | 1963: Дішинджер | 1964: Лукас | 1965: Рід | 1966: Беррі | 1967: Бінг | 1968: Монро | 1969: Анселд | 1970: Алсіндор | 1971: Коуенс і Пітрі | 1972: Вікс | 1973: Макаду | 1974: ДіҐреґоріо | 1975: Вілкс | 1976: Адамс | 1977: Дентлі | 1978: Девіс | 1979: Форд | 1980: Берд | 1981: Гріффіт | 1982: Вільямс | 1983: Каммінгс | 1984: Семпсон | 1985: Джордан | 1986: Юїнг | 1987: Персон | 1988: Джексон | 1989: Річмонд | 1990: Робінсон | 1991: Коулмен | 1992: Джонсон | 1993: О'Ніл | 1994: Веббер | 1995: Гілл і Кідд | 1996: Стадемайр | 1997: Айверсон | 1998: Данкан | 1999: Картер | 2000: Бренд і Френсіс | 2001: Міллер | 2002: Газоль | 2003: Стадемайр | 2004: Джеймс | 2005: Окафор | 2006: Пол | 2007: Рой | 2008: Дюрант | 2009: Роуз | 2010: Еванс | 2011: Гріффін | 2012: Ірвінг | 2013: Ліллард | 2014: Картер-Вільямс | 2015: Віггінс | 2016: Таунс | 2017: Брогдон | 2018: Сіммонс | 2019: Дончич | 2020: Морент | 2021: Болл | 2022: Барнс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дем%27єн_Ліллард&oldid=41108414