Декалог ОУН — Вікіпедія

Декалог ОУН — 10 заповідей українського націоналіста.

Автор (опрацював[1]) Ленкавський Степан[2], укладено 1929 року. Затверджені як дійсні XVI Великим Збором Українських Націоналістів (ВЗУН).

Автор мотто (прологу) Роман Чайковський[3].

Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:

  1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.
  2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.
  3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
  4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
  5. Пімсти смерть Великих Лицарів.
  6. Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба.
  7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
  8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
  9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.
  10. Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства й простору Української Держави.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ленкавський Степан — «Залужний» / КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  2. Декалог Українського Націоналіста. Автор — Степан Ленкавський. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  3. Володимир Мороз. Мотто “Декалогу українського націоналіста”

Посилання[ред. | ред. код]