French
DeutschДаріуш Яблонський (режисер) — Вікіпедія
| Даріуш Яблонський | |
|---|---|
 Д. Яблонський на 6-му ОМКФ, 2015 | |
| Президент Польської кіноакадемії (від 19 березня 2012) | |
| Дата народження | 30 травня 1961[1][2][3] (62 роки) |
| Місце народження | Варшава, Польська Народна Республіка[1][3] |
| Громадянство |  Польща |
| Професія | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер |
| Alma mater | Кіношкола в Лодзі |
| Роки активності | 1987—наш час |
| Член у | Polish Film Academyd |
| IMDb | ID 0412999 |
| Нагороди та премії | |
| Польська кінопремія (1999) | |
 Даріуш Яблонський у Вікісховищі | |
Да́ріуш Ябло́нський (пол. Dariusz Jabłoński; 30 травня 1961, Варшава, Польща) — польський кінорежисер, сценарист та продюсер. Голова Європейського клубу продюсерів[4] та Президент Польської кіноакадемії (з 19.03.2012).[5] Член Європейської кіноакадемії.
Біографія[ред. | ред. код]
Даріуш Яблонський народився 30 травня 1961 року у Варшаві. Навчався режисерській майстерності в Лодзькій кіношколі.[5] У 1980-х працював другим режисером проекту «Декалог» Кшиштофа Кесльовського та головним асистентом Філіпа Байона у стрічках «Біла візитівка» та «Магнат».[4]
У 1986 року Яблонський виступив продюсером першого польського незалежного документального фільму «Візит літньої пані». У 1990 році він заснував одну з перших та провідних незалежних кінокомпаній у Польщі «Apple Film Production», яка спеціалізується на випуску художніх і документальних фільмів та телефільмів і серіалів.[5]
Перший повнометражний фільм Даріуша Яблонського «Фотоматор» (1998) — історія львівського гетто, створена на матеріалі кольорових слайдів, що були зняті нацистами, — став однією з найуспішніших документальних робіт у світі та здобув нагороди на найпрестижніших міжнародних фестивалях документального кіно, серед яких Гран-Прі «VPRO Joris Ivens Award» на міжнародному кінофестивалі документального кіно в Амстердамі (1998), Гран-Прі на міжнародному аудіовізуальному кінофестивалі та «Prix Planete» у Біарріці (1999), німецьку премію «Grimme» (2000) та інші.[5][4][6]
У 1999 році Яблонський отримав першу польську кінопремію «Орли» у номінації «Найкращий продюсер» за фільм «Треба вбити Секала» (реж. Владимир Міхалек).
У липні 2015 року Даріуш Яблонський входив до складу міжнародного журі 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Жанном Лабрюном. На церемонії закриття зі сцени перед нагородженням переможців Яблонський висловив позицію кінематографістів щодо незаконного ув'язнення в Росії Олега Сенцова, закликавши: «Хочу звернутися до містера Путіна. Звільніть Олега Сенцова негайно!».[7]
У 2017 році Даріуш Яблонський був одним з продюсерів копродукційного документального фільму російського режисера Аскольда Курова «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова» про обставини справи українського режисера Олега Сенцова, який у 2014 році був затриманий російськими спецслужбами в Криму та незаконно засуджений до 20 років ув'язнення в Росії.
Даріуш Ябонський став співпродюсером стрічки «Коли падають дерева» (2018) української режисерки Марисі Нікітюк. Фільм брав участь у конкурсній програмі секції «Панорама» на 68-му Берлінському міжнародному кінофестивалі 2018 року, та отримав кілька міжнародних та національних кінонагород.[4]
Даріуш Яблонський був почесним гостем церемонії вручення Другої української національної кінопремії «Золота дзиґа», яка відбулася 20 квітня 2018 у Києві. Разом з Віце-прем'єр-міністром України Павлом Розенком він вручив «Золоту дзиґу» за внесок в український кінематограф режисеру, сценаристу, педагогу, заслуженому діячу мистецтв України В'ячеславу Криштофовичу.[8][4]
Восени 2018 року Даріуш Яблонський як режисер та продюсер розпочав роботу на копродукційним проектом України, Чехії та Польщі — 8-серійним детективним серіалом «Принцип насолоди», українська частина якого знімається в Одесі.[9] Цього ж року Яблонський залучився як продюсер з польського боку до створення спільного українського-польського фільму «Номери» за однойменною п'єсою Олега Сенцова та в його (у спіавторстві з Ахтемом Сеітаблаєвим) постановці.[10]
Даріуш Яблонський є ініціатором створення Польської кінопремії та Польської кіноакадемії, а також засновником Незалежної кінофундації, створеної для просування польських фільмів і його творців у Польщі та за кордоном. Незалежна кінофундація також проводить «ScripTeast», інноваційну навчальну програму, розроблену спеціально для досвідчених сценаристів зі Східної та Центральної Європи.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Продюсер
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Участь | |
|---|---|---|---|---|
| 1986 | Візит літньої пані | Wizyta starszej pani | ||
| 1996 | Вуличні ігри | Gry uliczne | ||
| 1998 | Треба вбити Секала | Je třeba zabít Sekala | співпродюсер | |
| 1998 | т/ф | Пошта | Poczta | |
| 1998 | т/ф | Раковина | Malzowina | виконавчий продюсер |
| 1998 | т/ф | Фотограф | Fotoamator | |
| 1999 | Ворота Європи | Wrota Europy | ||
| 2000 | т/ф | Я дивлюся на тебе, Марисю | Patrze na ciebie, Marysiu | |
| 2000 | Танець очерету | Taniec trzcin | ||
| 2001 | Сезон лохів | Sezon na leszcza | ||
| 2001 | Переддень весни | Przedwiosnie | ||
| 2001 | т/ф | Беліссіма | Bellissima | |
| 2002 | т/с | Переддень весни | rzedwiosnie | виконавчий продюсер |
| 2004 | т/ф | Чудесно врятований | Cudownie ocalony | виконавчий продюсер |
| 2004-2008 | т/с | Мент | ||
| 2004 | Глина | Glina | ||
| 2005 | Солідарність, Солідарність… | Solidarnosc, Solidarnosc… | ||
| 2007 | Бенек | Benek | ||
| 2008 | Полуничне вино | Wino truskawkowe | ||
| 2009 | Гірські месники | Janosik. Prawdziwa historia | ||
| 2010 | Між двох вогнів | Between Two Fires | співпродюсер | |
| 2011 | Моя Австралія | Moja Australia | співпродюсер | |
| 2011 | Земля забуття | співпродюсер | ||
| 2012 | Довірена особа | The Confidant | співпродюсер | |
| 2012 | Колоски | Poklosie | ||
| 2013 | т/с | Шпигуни Варшави | Spies of Warsaw | виконавчий продюсер |
| 2014 | Nude Area | |||
| 2014 | т/с | Дзвони часу | The Passing Bells | продюсер (5 епізодів) |
| 2015 | Під електричними хмарами | |||
| 2015 | Ян Карський. Праведник світу | |||
| 2017 | Види під загрозою зникнення | Maya Dardel | ||
| 2017 | Процес | The Trial: The State of Russia vs Oleg Sentsov | ||
| 2018 | Довлатов | Довлатов | ||
| 2018 | Коли падають дерева | співпродюсер | ||
| 2019 | т/с | Принцип насолоди | ||
| 2019 | Номери | співпродюсер |
- Режисер, сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1998 | т/ф | Фотограф | Fotoamator |  | |
| 2008 | Полуничне вино | Wino truskawkowe | | | |
| 2009 | Військові ігри | Gry wojenne | | | |
| 2019 | Принцип насолоди | |
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Туринський міжнародний кінофестиваль молодого кіно | |||
| 1990 | Приз мітса Турнина за найкращий короткометражний фільм | Візит літньої пані | Перемога |
| Краківський кінофестиваль | |||
| 1998 | ПGhp Дон Кіхот | Фотограф | Перемога |
| Амстердамський фестиваль документального кіно | |||
| 1998 | Нагорода Йоріса Івенса | Фотограф | Перемога |
| Баварська телепремія | |||
| 1999 | Найкращий документальний фільм | Фотограф | Перемога |
| Міжнародний фестиваль аудіовізуального програмування у м. Біарріц | |||
| 1999 | Золота FIPA | Фотограф | Перемога |
| 1999 | Приз «Планета» | Перемога | |
| Польські кінонагороди | |||
| 1999 | Орел найкращому продюсерові | Треба вбити Секала | Перемога |
| 2001 | Орел за найкращий фільм | Ворота Європи | Номінація |
| Премія Адольфа Грімме (Німеччина) | |||
| 2000 | Найкращий документальний фільм | Фотограф | Перемога |
| Варшавський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2007 | Гран-прі | Полуничне вино | Номінація |
| Кінофестиваль документального кіно в Їглаві | |||
| 2010 | Срібний око за найкращий документальний фільм | Військові ігри | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б в г д Президент Польської кіноакадемії стане почесним гостем вручення премії «Золота дзиґа». Детектор медіа. 13 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 03.12.2018.
- ↑ а б в г Prezydent. Polskie Nagrody Filmowe (пол.) . Архів оригіналу за 02.12.2018. Процитовано 02.12.2018.
- ↑ Лілія Зінченко. Даріуш Яблонський: Кінематографіст має показувати правду, навіть якщо вона розділить націю навпіл. Детектор медіа. 4 жовтня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 03.12.2018.
- ↑ На закритті Одеського кінофестивалю оголосили переможців і закликали звільнити Олега Сенцова. Радіо Свобода. 08 липня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 03.12.2018.
- ↑ Завтра відбудеться урочиста церемонія вручення нагород Другої Національної кінопремії «Золота Дзиґа». Офіційний вебсайт Української кіноакадемії. 19.04.2018. Процитовано 03.12.2018.
- ↑ В Одесі розпочалися зйомки серіалу «Принцип насолоди» Даріуша Яблонського. Детектор медіа. 29 жовтня 2018. Процитовано 02.12.2018.
- ↑ Лілія Зінченко. Анна Паленчук: Екранізація «Номерів» — це найбільш тривалий і складний акт підтримки Олега Сенцова. Детектор медіа. 22 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 02.12.2018.
- ↑ Нагороди та номінації Даріуша Яблонського на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Даріуш Яблонський на сайті IMDb (англ.)
Інтерв'ю[ред. | ред. код]
- Ганна Пономаренко. Режисер Даріуш Яблонськи: «Кінематограф можна порівняти з дитиною, якій потрібна підтримка». Сьогодні. 6 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2018.
- Даріуш Яблонський, президент Польської кіноакадемії: Рішення Валенси змусить російську владу повернутися до справи Сенцова. Укрінформ. 08.09.2018. Архів оригіналу за 16 листопада 2018.
|
