French
DeutschДаніел Бек-Пірумян — Вікіпедія
| Даніел Бек-Пірумян | |
|---|---|
| вірм. Դանիել Բեկ-Փիրումյան | |
 | |
| Народився | 22 листопада 1861 Нахіджеванік, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1921 Ванадзор, Вірменська РСР, СРСР ·вогнепальне поранення |
| Поховання | Вагаршапат |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} Демократична Республіка Вірменія |
| Національність | вірмени[1] |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | російська і вірменська |
| Учасник | Сардарабадська битва і Кавказький театр воєнних дій Першої світової війни |
| Напрямок | Armenian national movementd |
| Військове звання | генерал і полковник |
| Нагороди |  |
Даніел Бек-Пірумян (вірм. Դանիել Բեկ-Փիրումյան; 1861—1922) — вірменський військовий діяч, головнокомандувач під час Сардарапатської битви, національний герой, полковник російської імператорської армії (1915).
Служба в російській армії[ред. | ред. код]
Даніель Бек-Пірумян народився 22 листопада 1861 року у селі Нахіджеванік Хаченської губернії в Нагірному Карабасі. Закінчив Шушинський міський технікум. Військову службу розпочав у 1881 році в Єрянянському полку. З 1881 по 1883 роки навчався в Тбіліському піхотному юнкерському училищі. У 1890 році Даніель Бек-Пірумян отримав звання капітана. У 1913 році закінчив Оранієнбаумську офіцерську стрілецьку школу у званні підполковника. Був командиром взводу, батальйону, полку. Під час Першої світової війни (1914—1918) воював на Кавказькому фронті. Поранений шрапнеллю у груди біля села Геряк. Отримав звання полковника російської армії, нагороджений Георгіївським хрестом та іменною зброєю.
Сардарапатська битва[ред. | ред. код]
У травні 1918 року турецькі загони досягли села Сардарапат, підійшовши впритул до Ечміадзина. Бек-Пірумян був командиром Єреванського загону під час Сардарапатської битви та був призначений заступником генерал-майора Сілікяна. Виявив талант воєначальника. 22 травня керовані ним контингенти розбили турецьких аскерів на центральній ділянці фронту. Після завзятих і важких боїв 15-тисячна турецька армія була майже знищена. У Сардарапатській битві брав участь і його двоюрідний брат генерала Погос Бек-Пірумян (1856—1921), командир 5-го Карабахського полку. За звитягу у битві отримав звання генерал-майора в 1918 році.
Останні роки життя[ред. | ред. код]
У роки Першої Республіки Вірменія Даніель Бек-Пірумян обіймав різні посади у військовому відомстві Вірменії. Наприкінці 1919 року отримав звання генерал-лейтенанта і був призначений комендантом Карської фортеці. В автомобільної аварії він зламав ногу. 30 жовтня 1920 року потрапив у турецький полон під час взяття турками фортеці Карс. У січні 1921 року переведений до Олександрополя, потім переданий представникам Червоної Армії. Був звільнений восени 1921 р, але наприкінці того ж 1921 року Бек-Пірумян був заарештований і розстріляний більшовиками в Каракілісі (нині Ванадзор) 10 жовтня 1922 року. Відомо, що тіло генерала могло бути таємно перевезено в Ечміадзін і поховано на цвинтарі біля монастиря святої Гаяне. У тому ж 1921 році в Єревані покінчив життя самогубством інший герой Сардарапату, його двоюрідний брат Погос Бек-Пірумян.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Krikorian A., Heratchian H. Le dictionnaire biographique: Arméniens d'hier et d'aujourd'hui — Maisons-Alfort: 2021. — P. 474. — ISBN 978-2-905686-93-0
Посилання[ред. | ред. код]
- Вірменська радянська енциклопедія, вип. 12, Єреван, 1986, С. 343—344.
- Енциклопедія вірменського питання, Єреван, 1996, с. 454.
- Грант Аветисян «Вірменське питання 1918 року», Єреван, 1997, 436 с.
- Мурад Карапетян «Вірменські військовослужбовці в російській армії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)», Єреван, 2008, 160 с.
|
