Дагоберт III — Вікіпедія

Дагоберт III
Dagobert III
Зображення Дагоберта III з бронзової медалі роботи Жана Дасьє. Близько 1720 року.
король франків
23 квітня 711 — 17 січня 715
Попередник: Хільдеберт III
Наступник: Хільперік II
 
Народження: 699(0699)
невідомо
Смерть: 17 січня 715(0715-01-17)
невідомо
Рід: Меровінги
Батько: Хільдеберт III
Мати: Едонна
Шлюб: ?
Діти: син: Теодоріх IV

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дагобе́рт III (фр. Dagobert III; 699 — 17 січня 715) — король франків з династії Меровінгів, який правив між 711 та 715 роками. Дагоберт був сином короля Хільдеберта III та Едонни. Ім'я «Дагоберт» у перекладі з древньонімецької означає «Блискучий, як день».

Дагоберт успадкував від свого батька корони трьох франкських королівств — Нейстрії, Бургундії та Австразії — у віці дванадцяти років. Проте реальна влада знаходилася в руках мажордома Піпіна Герістальского, який правив в Австразії. У Нейстрії мажордомом був його син Грімоальд Молодший. Проте обидва вони померли у 714 році. Новим мажордомом став неповнолітній син Грімоальда — Теодоальд.

Смерть Піпіна Герістальского викликала відкритий конфлікт між його спадкоємцями і нейстрійською знаттю, яка вибирала мажордомів. Вдова Піпіна Плектруда керувала королівством від імені короля Дагоберта III і мажордома Теодоальда, обох неповнолітніх. Нейстрійська знать скористалася цим, щоб відновитися. Вони об'єдналися в лісі недалеко від Комп'єні і перемогли армію австразійців. Після чого Нейстрія відновила свою незалежність і призначила нового мажордома в особі Раґенфреда.

Поки увага правителів була відвернута війною з фризами на півночі, в короткому царюванні Дагоберта почалося відокремлення областей південної Галлії: Саварік, войовничий єпископ Осера, в 714 і 715 роках підпорядкував собі Орлеан, Невер, Аваллон та Тоннерр, Одо в Тулузі і Антенор в Провансі стали фактично незалежними правителями.

Після бездарного царювання Дагоберт III помер 17 січня 715 у віці 16 років.

Династія Меровінгів
Попередник
Хільдеберт III
 Король франків 
711 — 715
Наступник
Хільперік II

Джерела[ред. | ред. код]