Гідрид берилію — Вікіпедія

Гідрид берилію
Систематична назва	Берилій гідрид
Ідентифікатори
Номер CAS	7787-52-2
KEGG	C16460
ChEBI	33787
SMILES	[BeH2] і [H-].[H-].[Be+2]
InChI	InChI=1S/Be.2H/q+2;2*-1
Номер Гмеліна	28
Властивості
Молекулярна формула	BeH2
Молярна маса	11,028 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	0,65 г/см³[1]
Тпл	250°C (розкладається)[1]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідри́д бери́лію — неорганічна бінарна сполука з ковалентним зв'язком, застосовується у промисловості як ракетне паливо.

Отримання[ред. | ред. код]

Берилій реагує воднем за температури вище 1000 °C, тому отримання гідриду берилію прямою взаємодією простих речовин є недоцільним. Для синтезу застосовують реакцію піролізу ди(трет-бутил)берилію:

${\displaystyle \mathrm {Be(C(CH_{3})_{3})_{2}{\xrightarrow {200^{o}C}}\ BeH_{2}+C(CH_{3})_{3}-C(CH_{3})_{3}\!} }$

Гідрид берилію високої чистоти отримують реакцією борогідриду берилію та трифенілфосфіну:

${\displaystyle \mathrm {Be(BH_{4})_{2}+2PPh_{3}\rightarrow BeH_{2}+2Ph_{3}PBH_{3}\!} }$

У лабораторній практиці застосовується синтез із використанням літієвих сполук:

${\displaystyle \mathrm {BeCl_{2}+2LiH\rightarrow BeH_{2}+2LiCl\!} }$

${\displaystyle \mathrm {Be(CH_{3})_{2}+NaAlH_{4}\rightarrow BeH_{2}+LiAlH_{2}(CH_{3})_{2}\!} }$

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Гідрид берилію проявляє сильні відновні властивості. Він легко реагує з водою та спиртами:

${\displaystyle \mathrm {BeH_{2}+H_{2}O\rightarrow Be(OH)_{2}+2H_{2}\!} }$

${\displaystyle \mathrm {BeH_{2}+2CH_{3}OH\rightarrow Be(OCH_{3})_{2}+2H_{2}\!} }$

Перебуваючи в контакті з повітрям він швидко окиснюється, а в атмосфері чистого кисню може відбутися займання:

${\displaystyle \mathrm {BeH_{2}+O_{2}\rightarrow BeO+2H_{2}O\!} }$

Контактуючи з лугами, гідрид берилію утворює берилати лужних металів:

${\displaystyle \mathrm {BeH_{2}+2NaOH\rightarrow Na_{2}BeO_{2}+2H_{2}\!} }$

Застосування[ред. | ред. код]

Гідрид берилію широко використовується як тверде ракетне паливо. Теоретично він має найбільший імпульс серед усіх паливних матеріалів окрім твердого водню.

Див. також[ред. | ред. код]

• Гідриди
• Ракетне паливо

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Stonehouse A. J., Emly M. N. Beryllium compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 4. — P. 75. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0205182519201514.a02. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)

п о р Сполуки берилію Моногідрид берилію( Be H ) Гідрид берилію( Be H 2) Карбід берилію( Be 2 C ) Борид берилію( Be B 2) Нітрид берилію( Be 3 N 2) Азид берилію( Be N 6) Оксид берилію( Be O ) Пероксид берилію( Be O 2) Фторид берилію( Be F 2) Силіцид берилію( Be 2 Si ) Сульфід берилію( Be S ) Хлорид берилію( Be Cl 2) Селенід берилію( Be Se ) Бромід берилію( Be Br 2) Телурид берилію( Be Te ) Йодид берилію( Be I 2) Тетрагідридоборат берилію( Be [B H 4] 2) Гідроксид берилію( Be (H O) 2) Диметилберилій( Be (C H 3) 2) Карбонат берилію( Be C O 3) Оксалат берилію( Be C 2 O 4) Нітрат берилію( Be N 2 O 6) Алюмінат берилію( Be Al 2 O 4) Ортосилікат берилію( Be 2 Si O 4) Ортофосфат берилію( Be 3 (P O 4) 2) Сульфіт берилію( Be S O 3) Сульфат берилію( Be S O 4) Перхлорат берилію( Be (Cl O 4) 2) Тетрафтороберилат літію( Li 2 [Be F 4]) Тетрафтороберилат натрію( Na 2 [Be F 4]) Тетрафтороберилат калію( K 2 [Be F 4]) Селенат берилію( Be Se O 4) Гідрокарбонат берилію( Be (H C O 3) 2) Ацетат берилію( C 4 H 6 Be O 4) Цитрат берилію( C 6 H 6 Be O 7) Оксид-гексаформіат берилію( C 6 H 6 Be 4 O 13) Оксид-гексаацетат берилію( C 12 H 18 Be 4 O 13) Тетрафтороберилат амонію( Be F 4 H 8 N 2) Гідроортофосфат берилію( Be H P O 4) Дигідроортофосфат берилію( Be (H 2 P O 4) 2)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.