Гігрофор пізній — Вікіпедія

Гігрофор пізній

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід: Мокриця (Hygrophorus)
Вид: Гігрофор пізній
Hygrophorus hypothejus
Fr. (Fr.), 1838
Синоніми[1]
Agaricus hypothejus Fr. 1821

Limacium hypothejum (Fr.) P. Kumm., 1871
Hygrophorus aureus Arrh., 1863
Limacium aureum (Arrh.) Ricken, 1910

Посилання
Вікісховище: Hygrophorus hypothejus
EOL: 1029777
МСОП: 122090547
MB: 175092
IF: 175092

Мокриця бура, гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus (Fr.) Fr.) — їстівний гриб родини гігрофорових — Hygrophoraceae.

Будова[ред. | ред. код]

Шапка (3-6) 10 см у діаметрі, тупо-конусоподібна, опукло- або плоскорозпростерта, з опушеним краєм, бурувато-оливкова, оливково-коричнева чи рудувата, пізніше світлішає до жовтої, золотисто-жовтої, слизька, гола, іноді притиснуто-тонкорадіально-волокниста. Пластинки жовтуваті, згодом оранжевожовті, рідкі, вузькі, спускаються по ніжці. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 3-10 Х 0,5-1 см, спочатку з кільцеподібним залишком часткового покривала, щільна, лимонно-жовта, вгорі та біля основи біла, пізніше гола, слизька. М'якуш білий, під шкіркою жовтуватий, з приємним смаком і запахом.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у соснових лісах, здебільшого групами.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Збирають у вересні — листопаді. Зустрічається часто. Добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим, а також сушеним.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fungorum synonymy: Hygrophorus hypothejus. Species Fungorum. CAB International. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]