Гібіл — Вікіпедія

Гібіл
Батько Ану[1]
Мати Шала[1]

Гібіл — в Шумерській міфології бог вогню [2], син бога грози Ішкура та богині родючості Шали. У деяких версіях Енума Еліша про нього йдеться, що він був відповідальний за підтримку зброї в бойовій готовністі (загострював списи та стріли). Іноді як бог вогню, що очищає, іменується Очищувачем [3].

Гібіл був ковальських справ майстром і володів мудрістю, яку «жоден бог не міг перевершити».

У греко-римській міфології йому відповідає Гефест - Вулкан, в єгипетській - Птах.

Джерела[ред. | ред. код]

Michael Jordon, Encyclopedia of Gods, Kyle Cathie Limited, 2002

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Tudeau, Johanna Girra (god) // Ancient Mesopotamian Gods and Goddesses — 2013.
  2. A hymn to Kusu: translation [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. The lament for Urim: translation [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)