Гіацинт (рослина) — Вікіпедія

? Гіацинт
Hyacinthus orientalis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Однодольні (Liliopsida) Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales) Родина: Холодкові (Asparagaceae) Підродина: Scilloideae Триба: Hyacintheae Підтриба: Hyacinthinae Рід: Гіацинт (Hyacinthus) L., 1753
Види
Hyacinthus litwinowii Hyacinthus orientalis Hyacinthus transcaspicus
Посилання
Вікісховище: Hyacinthus (Hyacinthaceae) Віківиди: Hyacinthus EOL: 23768922 IPNI: 24372-1 ITIS: 500338 NCBI: 82024

Гіаци́нт (від грец. Ὑάκινθος, Hyacinthus) — рід багаторічних цибулинних рослин родини гіацинтових (Hyacinthaceae) або холодкових (Asparagaceae), у разі внесення до неї всієї родини гіацинтових, як це пропонується системою APG II. Раніше, наприклад у системах Тахтаджяна і Кронквіста, рід часто відносили до родини лілійних (Liliaceae).

Рід гіацинт нараховує близько 30 видів, найвідоміший — гіацинт східний (Hyacinthus orientalis).

Опис[ред. | ред. код]

Гіацинти — цибулинні багаторічні трави.

Цибулина — від 6 см у діаметрі, тверда, складається з м'ясистих 16-20 запасаючих лусочок, та щільно з'єднаних покривних лусок. Стебло є продовження основи рослини. Листя пряме, загострене, широколінійне, ясно-зелене, за довжиною рівне стеблу або трохи коротше, на поверхні землі утворює розетку.

Дзвоникоподібні квіти зібрані на верхівці у нещільній китиці. Квітки  на коротких квітконіжках, прямостоячі, горизонтально відхилені, і в нижній частині — злегка пониклі, з подвійними приквітками. Оцвітина трубчасто-воронкоподібна — синього, червоного, білого, фіолетового, рожевого забарвлення, пахуча.

Плід — м'ясиста, соковита коробочка з трьома відділеннями, у яких міститься насіння.

Квітне гіацинт у квітні — на початку травня (цвітіння триває 20—25 днів, а в теплішу погоду скорочується до 10—14 днів)

Гіацинти не переносять застій води.

Батьківщиною гіацинтів вважається Середземномор'я, зокрема Мала Азія, зараз у дикій природі зустрічається у Південній Європі, Західній Азії, Африці тощо. В культурі гіацинт східний — декоративна рослина.

В Україні ростуть як дикі, так і окультурені гіацинти — вирощують у відкритому^[1] (під легким прикриттям) і закритому ґрунті.

Вирощування і догляд[ред. | ред. код]

При вирощуванні і догляді гіацинтів слід дотримуватись таких правил:

• вологість повітря: без обприскування;
• температурний режим: взимку цибулини тримають при температурі 5-8 °С, у період цвітіння — 18-20 °С;
• пересаджування: цибулини спеціально підготовлені для вигонки до Різдва, потрібно висаджувати у вересні, на січень — березень — в жовтні;
• підживлення: весна-літо — 1 раз на 2 тижні мінеральними добривами, осінь-зима — без підживлення;
• розмноження: восени дочірніми цибулинами;
• шкідники: вражається рідко.
• полив: важливо правильно поливати гіацинт в горщику – м’яку воду кімнатної температури, що відстоялася, потрібно акуратно підливати в горщик у міру висихання грунту, не торкаючись цибулини, або в піддон. Застій води може спровокувати загнивання цибулини: завжди зливайте надлишки води з піддону.[1]

Можливі труднощі при вирощуванні

• жовтаве листя — найімовірнішою причиною є протяги. Іншими причинами можуть бути неправильний полив і недостатнє освітлення.
• пуп'янки не розкриваються — неправильний полив.
• опадання пуп'янків — спричинюється потраплянням води на пуп'янки при недбалому поливі.
• неодночасне цвітіння цибулин — найімовірнішою причиною є первинно різний розмір чи сила цибулин.
• довге мляве листя — рослину занадто довго тримали у темряві; іншою причиною може бути недостатня освітленість у період цвітіння.
• уповільнений ріст — недостатньо тривалий період спокою: переносити рослину у приміщення можна тоді, коли паростки досягнуть 2,5-5 см заввишки; іншою причиною може бути недостатнє поливання.
• відсутність квітів — може спричинити як неправильний вибір цибулин (недостатньо великі цибулини), так і передчасне перенесення на яскраво освітлену ділянку (на сонце); цвітіння може стримувати і недостатній полив.
• деформовані квітки — основні причини: яскраве світло і занадто висока температура у період спокою. У цей період температура не повинна перевищувати 5 °С. Не можна тримати рослину в задушливій шафі або в неопалюваній, але сонячній кімнаті.
• гниючі квітки — перезволоження; у прохолодних умовах ємність без дренажних отворів швидко перезволожується.

Види[ред. | ред. код]

Найвідоміший вид «Гіацинт східний» Hyacinthus orientalis в дикій природі зустрічається на території Далмації, Греції та в Малій Азії, де квітне з ранньої весни. Особливої уваги гіацинтові в Європі стали приділяти з XV століття; відтоді вивели понад 300 високоякісних сортів. Проте, їх загальна кількість набагато більша. Зараз відомо тисячі сортів гіацинта, і щороку з'являються нові. Суцвіття рослин мають різноманітне забарвлення — білі, жовті, червоні, рожеві різних відтінків, блакитні, лілові і сині до майже чорного. Деякі сорти мають строкате забарвлення. Зустрічаються махрові та прості гіацинти. Зазвичай, прості гіацинти крупніші і правильної форми. Гарний, правильно вирощений гіацинт, має відповідати певним вимогам: листя направлене вгору; стебло прямостояче не переплутане з листям; чим більше квітів, тим краще; суцвіття рівне, трохи конічне або циліндричне; квіти розміщені горизонтально, не пониклі.

Походження назви[ред. | ред. код]

Отримав назву від імені персонажа давньогрецької міфології. Гіацинт — юнак неймовірної краси, якого кохав Аполлон. Коли Аполлон навчав його метати диск, закоханий в Гіацинта бог вітру (за різними версіями міфа Зефір або Борей) з ревнощів спрямував кинутий Аполлоном диск в голову Гіацинта. Юнак помер, і тоді Аполлон із його крові створив квітку.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Гіацинт Карнеґі ('Carnegie')
• 
  Гіацинт «Циганська королева» ('Gypsy Queen')
• 
  Гіацинт «Блакитний жакет» ('Blue Jacket')
• 
  Гіацинт «Пурпуровий голос» ('Purple Voice')

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Hyacinthaceae

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 3, К., 1979, стор. 17
• Опис догляду за гіацинтом [Архівовано 24 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.
• https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=5870 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

• Гіацинт // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 133. — 224 с.
• Гіацинт // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 47. — ISBN 978-966-08-4940-2.