Гурістюк Олександр Петрович — Вікіпедія

Гурістюк Олександр Петрович
Народження	2 червня 1959(1959-06-02) (64 роки) Талалаївський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Країна	СРСР →  Україна
Жанр	натюрморт, портрет, пейзаж
Діяльність	художник

Олекса́ндр Петро́вич Гурістю́к (* 2 червня 1959, село Ярошівка Талалаївського району Чернігівської області) — український художник, який нині живе і творить в Рівному.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Гурістюк народився в сім'ї військового. Два роки вчився в художній школі, доки не був звідти вигнаний за погану поведінку. Освіта середня.

З 1989 року працює у художніх майстернях при Рівнененській організації Національної спілки художників України.

Учасник обласних та всеукраїнських мистецьких виставок від 1990-х років. Персональні виставки — у Рівному (1990, 1994, 1999, 2000, 2004, 2006, 2007), Луцьку (1996, 1998), Києві (2000, 2001, 2006), Львові (2003), Любліні (Польща, 2004), Пряшеві (Словаччина, 2006). Учасник 2-го Міжнародного мистецького пленеру з нагоди святкування Дня міста Пряшева (Словаччина) 28 травня — 9 червня 2006 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Гурістюк створив близько 500 різножанрових й різностилістичних картин. В останні роки фігуративно олійний живопис Олександра тяжіє до наїву. Серед картин художника чимало жіночих портретів.

Жанри: натюрморт, портрет, пейзаж, жанрова композиція.

В 1980-х роках О. Гурістюк бунтує проти системи і „соціального цирку”, що відображається в картинах „Голова сім'ї”, „Крилатий фалос”, „Ніч-коханка”, „Новорічний годинник”, „Свинський стіл”. З кінця 1990-х – художник звертається до фольклорно-етнічної та релігійної тематик. В цьому напрямку працює дотепер.

Реалістичність і філігранність стилю трансформувалися на сучасному етапі в досить вільний за виконанням живописний прийом з підкресленою незавершеністю деталей. Концептуальні засади своєї творчості митець формулює в двох словах „душа і колір”. Пластичне вирішення в стилі примітиву, фактурна поверхня полотен, яскрава кольорова гама, драматизм і гротескність образів – ось засоби, якими художник намагається сформулювати і вирішити можливо найважливішу проблему своєї творчості – магічну таємничість кожного фрагменту реальності.

Основні серії:
«Полісся», «Небилиці», «Христос».

Основні твори:

• «Дід бабу цілує» жанрова композиція (1999 р.);
• «Талалаївське танго» портрет (2000 р.);
• «Дядько з Полісся» портрет (2001 р.);
• «Свято картоплі» жанрова композиція (2004 р.);
• «Дванадцять» жанрова композиція (2005 р.);
• «Поїздок» жанрова композиція (2005 р.).

Твори зберігаються в приватних колекціях України, Польщі, Франції, Німеччини, Португалії, Ізраїлю, Австралії, США, Рівненському обласному краєзнавчому музеї та Острозькому краєзнавчому музеї.

Виставки[ред. | ред. код]

• „Моїм дорогим рівненчанкам” Рівне, (1990, 1994, 1999, 2000, 2004, 2006)
• Виставка в м.Луцьк (1996, 1998)
• „У полоні темного тла”, Київ, галерея «Ірена» (2000)
• Всеукраїнська художня виставка, присвячена 10 річниці Незалежності України, Київ (2001)
• Всеукраїнська художня виставка, присвячена 15 річниці Незалежності України, Київ (2006)
• Всеукраїнська художня виставка „Мальовнича Україна”, Київ, (2006)
• Всеукраїнська художня виставка 15 років Чорнобиля, Київ, (2001)
• Всеукраїнська художня виставка „Мальовнича Україна”, Львів, (2003)
• „Вузькоколійка. 106 кілометрів Полісся”, Рівне, (2004)
• „Очерет мені був за колиску”, с. Морочне, (2005)
• „Полісся”, Люблін, (Польща, 2004)
• Виставка в м.Пряшів (Словаччина, 2006)
• Відкриття галереї "Зуза", Рівне, (2007)

Література[ред. | ред. код]

• Сом-Сердюкова О. «У полоні темного тла» // Каталог персон. виставки живопису О. Гуристюка в галереї «Ірена». К., 2000, 13-27 липня.;
• Красько М., Кітова Л. «Очерет мені був за колиску» // Волинь, 2005, 22 лип.;
• «Райські «Небелиці» Гурістюка»[1] // City Life, N4(21), 2006, квітень.;
• Орлова Д., «Заморочки по полной программе» // VIP, № 26, 2005, 22 июля.;
• «Сокровища света, сокровища тьмы» // VIP, № 23, 2006, 23 июня.;
• Ярчук О. «Від крилатих фалосів до богоподібних жінок» // Рівне ракурс, 2003, 17 липня.;
• «Небилиці в лицях від Гуристюка»[2] [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] // Рівне ракурс, № 262, 2006, 19 жовтень.;
• «Фото для нащадків або Полісся – forever!»[3] [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] // «Рівне ракурс», № 207, 2005, 18 липня.;
• Угринчук І. «Морочні пейзажі: Червоній і вкопані берізки»[4] // Рівне Вечірнє, № 52, 2005, 21 липня.;
• «Обличчя Полісся»[5] // Рівне Вечірнє, № 77, 2004, 21 жовт.;
• Пидгора-Гвяздовский Я. «Выставки»[6] // Компаньйон, № 29-30, 17 июля — 28 июля 2000.;
• «Пересувна виставка робіт рівненських художників «Очерет був мені за колиску...»» // Інформаційне агентство «Західна інформаційна корпорація»
• Suponina M. «Goats Have Human Brains…» // What's on, № 26, 2000 21 July — 24 August.;
• «Golden Oldies»[7] [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Lublin, 2004, 1 December
• Niemkiewicz K. «Polesie — wystawa» // Program festywalu Najstarsze pieśni Europy, Lublin 2-4 grudnia 2004.

Посилання[ред. | ред. код]

• Галерея робіт Олександра Гурістюка [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]