Гур'єва Юлія Валеріївна — Вікіпедія

Гур'єва Юлія Валеріївна
Народження 27 березня 1968(1968-03-27) (56 років)
Омськ, РСФРР
Країна
Напрямок живопис
Вчитель Путейко Володимир Григорович
Член Національна спілка художників України
Сайт People of Art – Купцова Т. М. & Гурьева Ю. В.

Юлія Валеріївна Гур'єва (до шлюбу Купцова; нар. 27 березня 1968(19680327), Омськ, РСФРР) — українська художниця. Членкиня Національної спілки художників України. Дочка відомих живописців Валерія і Тетяни Купцових[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 27 березня 1968 року в місті Омськ, РСФРР (зараз – Росія) в сім'ї художників Валерія і Тетяни Купцових. Разом з батьками у 1971 році переїхала до Миколаєва[2].

У 1987 році закінчила Одеське художнє училище. З того ж року бере участь в обласних і республіканських мистецьких виставках.

Членкиня Національної спілки художників України з 1995 року.

У 2004 році закінчила Миколаївську філію Київського національного університету культури і мистецтв.

Учасниця багатьох всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок. Мала також персональні виставки у Миколаєві[3] (1995, 1997, 2001–2002, 2004, 2023), Южному (1995), Кельні (1997) і Оттаві (1999).

Твори художниці зберігаються в обласному художньому музеї міста Миколаїв.

Одружена з художником Владиславом Гур'євим. Є діти. Постійно проживає в Миколаєві[3][4].

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Вітражі для Миколаївського театру драми та музичної комедії (1993);
  • Проєкт оформлення пасажирського парому «Каледонія» (1997, Одеса);
  • «Персонажі» (1991);
  • «Вишня дозріла» (1997);
  • «Оголена» (2000);
  • «Приміряймо», «Блазень» (обидва – 2001);
  • «З вишневим смаком», «Українські зелені свята» (обидва – 2004);
  • «Блазень, який лежить», диптих «Яблучний Спас» (обидва – 2005);
  • «Розмова», «Гортензії» (обидва – 2006).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Возвращение Арлекина [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Н. Христова // Вечерний Николаев. — 18 лютого 2020. — № 13
  2. Росляков, С. М. (2006). Гур'єва Юлія Валеріївна (Ukrainian) . Т. 6. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  3. а б Золотисті промені літа [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.] // Южная правда. — 8 серпня 2018. — № 86 (23860)
  4. Розхристане інтерв'ю / Ніна Бічуя // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. — 2019. — № 3(55). — С. 416

Джерела[ред. | ред. код]