Гулько Борис Іванович — Вікіпедія

Гулько Борис Іванович
Народився 29 квітня 1963(1963-04-29) (61 рік)
Звенигородський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність суддя
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений юрист України

Борис Іванович Гулько (нар. 1963, село Стецівка, Звенигородський район, Черкаська область) — український суддя, голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (2014—2017).

Освіта[ред. | ред. код]

У 1988 році закінчив юридичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, отримавши кваліфікацію юриста.

Кар'єра[ред. | ред. код]

19801981 — робітник Ватутінського автооб'єднання 23663, Черкаська область.

19811983 — служба в армії.

19831988 — студент Київського університету імені Тараса Шевченка.

1988 — стажист народного судді, 19881989 — в.о. народного судді Шевченківського районного народного суду міста Києва.

З червня 1989 — суддя (з липня 1999, безстроково), з вересня 2000 — заступник голови, голова Шевченківського районного суду міста Києва.

З травня 2011 — суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (безстроково).

З 16 квітня 2014 — голова ВССУ.

Борис Гулько є новообраним суддею Касаційного цивільного суду Верховного Суду, утвореного після реформи 2016 року[1].

7 грудня 2017 він обраний головою Касаційного цивільного суду[2].

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України (грудень 2004).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України «Про призначення суддів Верховного Суду» 10 листопада 2017 року № 357/2017. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  2. Головою Касаційного цивільного суду ВС обраний Борис Гулько / Закон і бізнес, 07.12.2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
  3. Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»

Посилання[ред. | ред. код]