French
DeutschГринвіч (острів) — Вікіпедія
| Гринвіч | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Greenwich Island | ||||
 | ||||
| Карта  | ||||
| Розташування Гринвіча в районі Південних Шетландських островів. | ||||
| Географія | ||||
| 62°31′ пд. ш. 59°47′ зх. д. / 62.517° пд. ш. 59.783° зх. д.Координати: 62°31′ пд. ш. 59°47′ зх. д. / 62.517° пд. ш. 59.783° зх. д. | ||||
| Континент | Антарктида | |||
| Місцерозташування | Південний океан | |||
| Акваторія | Південний океан | |||
| Група островів | Південні Шетландські острови | |||
| Площа | 142,7 км² | |||
| Довжина | 24 км | |||
| Ширина | 5,23 км | |||
| Найвища точка | Момчил-Пік, 625 м | |||
| Країна | ||||
.svg){kind=small} Антарктида | ||||
| Регіон | Південні Шетландські острови | |||
| Адм. одиниця | Територія Антарктичного договоруd | |||
| Населення | 0 | |||
  Гринвіч Гринвіч (Антарктида) | ||||
 | ||||
 Гринвіч у Вікісховищі | ||||
Острів Гринвіч (також історичні варіанти назв: Сарторіус, Березина) — острів у складі Південних Шетландських островів. Загальна площа суші — 142,7 км²[1].
Історія[ред. | ред. код]
Точна дата відкриття острова не визначена. Ймовірно, що він міг бути відомий вже наприкінці XVI — поч. XVII століть іспанським мореплавцям. У 1821 році острів був помічений американським капітаном Дж. Шеффілдом і названий Гринвіч. Через кілька місяців незалежно від американця острів був заново відкритий і картографований російською експедицією на чолі з Фабіаном Готтлібом фон Белінгсгаузеном і отримав назву Березина на честь подій, пов'язаних з війною Наполеона проти Росії 1812 року.
Наприкінці XIX — першій половині ХХ століття Гринвіч відвідували китобої і мисливці на ластоногих. Офіційно свої права на острів пред'являли Велика Британія і Аргентина. Крім того, на нього претендували Росія і США. Проте за договором 1961 він, як і інші Південні Шетландські острови, залишився вільним від суверенітету будь-якої держави.
У 2004—2005 роках досліджувався болгарською науковою експедицією.
Природа[ред. | ред. код]
Острів має вулканічне походження. Значну частину займають скелясті височини, покриті льодовиком. Найвищими є Гринвіцькі вершини на південно-східній околиці із горою Момчил-Пік (625 м).
Клімат прохолодний, антарктичний. Рослинний світ бідний, характерний для антарктичної тундри. На острові присутні лежбища ластоногих, колонії морських птахів.
Населення[ред. | ред. код]
Постійного населення немає, хоча на північному сході працює чилійська полярна станція Артура Пратт, а на півночі — еквадорська станція Педре Вісенте Мальдонадо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ LL Ivanov. Antarctica: Livingston Island and Greenwich, Robert, Snow and Smith Islands [Архівовано 24 квітня 2008 у Wayback Machine.]. Scale 1: 120000 topographic map. Troyan: Manfred Wörner Foundation, 2009. ISBN 978-954-92032-6-4
| ||||||||