Григішкес — Вікіпедія

Місто
Григішкес
лит. Grigiškės
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 54°40′10″ пн. ш. 25°05′40″ сх. д.H G O

Країна Литва
Статус місто, центр староства
Повіт Вільнюський
Самоуправління Вільнюський район
Староство Григішкеське
Площа 7,1 км²
Висота центру 90  м
Населення 11 128[1]  (2011)
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
GeoNames 599161
Офіційний сайт  (лит.) (рос.) (англ.)
0
0
Григішкес
Григішкес (Литва)
Мапа

Гри́гішкес (лит. Grigiškės, альт. укр. Григорово, пол. Grzegorzewo, біл. Грэгарава) — місто у Вільнюському повіті Литви, адміністративний центр Григішкеського староства (сянюнії, лит. Grigiškių seniūnija). Входить у склад Вільнюського міського самоуправління — єдиного із семи міських самоуправлінь Литви (лит. miesto savivaldybė), що включає в себе два міста, і взагалі більше одного населенного пункта.

Григішкеський акведук.
Григішкеський ставок. Попереду пішохідний міст.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва міста походить від імені засновника паперової фабрики «Grigiškii» Грігаса Куреца. У 1923 він побудував тут паперову фабрику.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Григішкес знаходиться в 17 км до заходу від центру Вільнюса, на лівому берегу річки Няріс на місці впадіння в неї притоки р. Воке.

Історія[ред. | ред. код]

Захоронення V—VII і VIII—X століть на околицях міста вказує на те, що поселення в данній місцевості існувало здавна. У цьому місці були села Кунігішкіу, Каунас Воке, Салай-Афіндевічюс. Але в сучасному вигляді місто начало формуватися тільки із початком XX століття. Назву місцевості дав промисловець білоруського походження Грігас Курец, побудувавши тут у 1923 паперово-картонну фабрику та гідроелектростанцію з унікальною структурою - Григішкеський акведук. Крім того, канал сполучав річки Воке і Меркіс. У 1928-1930 встановлено бетонний акведук довжиною 800 м (зі збірного залізобетону).

Після Другої світової війни, у післявоєнні роки фабрика розширилася, почала швидко рости, з приїздом робітників з Білорусі та поселенням засланих (репатріантів депортованих), що поверталися з Сибіру, яким не дозволяли поселятися у Вільнюсі. 15 травня 1958 року Григішкес отримав статус поселення міського типу, також в цьому році була заснована перша школа із навчанням Литовською мовою.

За совєцьких часів Григішкеський комбінат виробляв деревно-волокнисті плити, різноманітний папір і картон.

В 1968 у Григішкесі відкрита бібліотека.

10 грудня 1996 указом президента затверджений герб Григішкеса. 9 березня 1997 герб міста освячений разом із прапором. З 19 березня 2000 (офіційно з 21 грудня 1999) Григішкес і старе місто були передані муніципалітету Вільнюса.

У Григішкеському будинку культури завжди діяло і діє багато гуртків любителів мистецтва, в діяльності яких брала і бере участь велика кількість дітей, молоді та дорослих. Колективи часто влаштовують масштабні концерти для місцевих жителів і гостей в Будинку культури, а також часто виїжджають з виступами в інші країни. Нині колективи будинку культури беруть участь у різноманітних святах, концертах, фестивалях у Литві та за кордоном.

Адміністративно-територіальне підпорядкування[ред. | ред. код]

Між Першою і Другою світовою війною Григішкес підпорядкувався Віленського воєводства Польщі.

В часи радянської окупації 1940—1990 рр. Литовської РСР входив у склад Трокайського району.

Із 1995 року із відновленням Литовської Республіки, получив статус адміністративного центру Григішкеського староства, і увійшов у склад Трокайського районного самоуправління Вільнюського уїзду.

21 грудня 1999 року Григішкес (разом із Григішкеським староством) увійшов у склад Вільнюського міського самоуправління.

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка населення з 1959 по 2010
1959пер.[2] 1970пер. 1977[3] 1979пер. 1985[4] 1989пер.
2578 5026 6800 8259 10 600 11 610
2001пер.[5] 2006[6] 2007[6] 2008[6] 2009[6] 2010[1]
11 448 11 567 11 518 11 466 11 432 11 357
Гістограма динаміки населення

Символіка[ред. | ред. код]

Герб міста був утверджений 10 грудня 1996 року. Прапор — 9 березня 1997 року.

Економіка[ред. | ред. код]

У північній частині міста розташована паперова фабрика підприємства «Grigiškės», заснованого в 1823 році. В 1980—1985 рр. воно було величезний в Литві підприємством целюлозно-паперової промисловості. Фабрика спеціалізована під виробництво паперово-санітарної продукції, гофрованого картону та коробок, твердих і пофарбованих твердоволокнистих плит.[7]

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто із північного-заходу на південному-сході проходить автомагістраль A1 (Клайпеда-Каунас-Вільнюс), є частиною європейського маршруту .

Місто зв'язане 6-кілометровою залізною гілкою зі станцією Панеряй.

Освіта та навчання[ред. | ред. код]

Григішкеська Каплиця Святого Духа
AТ «Grigiškės»

Також в місті працюють навчальна школа, центр для дітей та підлітків, школа мистецтв, і три дитячих садочків:

  • «Lokiuko giraitė»;
  • «Rugelis»;
  • «Pelėdžiukas».

Спорт[ред. | ред. код]

У Григішкесі був заснований один із перших спортивних клубів у післявоєнній Литві – спортивний клуб «Григішкес». За багаторічну історію спортивного клубу до його складу входили відомі важкоатлети Литви та їх тренери, велосипедисти, існували секції з інших видів спорту (баскетбол, волейбол, легка атлетика, бокс, футбол, настільний теніс та ін.), членами яких були досягли значних успіхів у Литві та на змаганнях, що проводилися в СРСР. Спортивний клуб регулярно організовував спортивні змагання та заходи в Григішках. На даний момент клуб більше не існує.

Футбольні клуби[ред. | ред. код]

  • ФК «АМ Staff» ;
  • ФК «Grigiškės»;
  • ФК «TEC Vilnius».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Lithuania Demographic Yearbook (2010). Архів оригіналу за 5 січня 2012. stat.gov.lt
  2. Grigiškės. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, T. 1 (A — J). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1966, 601 psl.
  3. Grigiškės. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IV t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1978. T.IV: Gariga-Jančas, 215 psl.
  4. Grigiškės. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 662 psl.
  5. Дані перепису населення 2001 року, Вільнюський уїзд(лит.)
  6. а б в г Динаміка населення міст Литви із 2006 р. до 2011 р. (лит.). Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 6 жовтня 2011.
  7. Фирма по изготовлению бумаги «Grigiskes». Архів оригіналу за 3 листопада 2014.

Література[ред. | ред. код]

  • Grigiškės. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 662 psl.
  • Grigiškės. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. VII (Gorkai-Imermanas). V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005, 165 psl.
  • Grigiškiai. Mūsų Lietuva, T. 1. — Bostonas: Lietuvių enciklopedijos leidykla, 1964. — 226 psl.