French
DeutschГрго Мартич — Вікіпедія
| Грго Мартич | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Ljubomir Martić[1], Nenad Poznanović[1] і Radovan[1] |
| Народився | 22 січня 1822 Посуш'єd |
| Помер | 30 серпня 1905[2] (83 роки) Kreševod, Середньобоснійський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина |
| Країна | .svg){kind=small} Османська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | пресвітер, письменник, перекладач |
| Знання мов | хорватська |
| Конфесія | католицька церква |
| Нагороди |    |
Грго Мартич (хорв. Grgo Martić; нар. 22 січня 1822, Растовача, близько Посуш'є, Боснія і Герцеговина — 30 серпня 1905, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — хорватський та боснійський чернець-францисканець і письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
Загальна життєпис[ред. | ред. код]
Грго Мартич народився в 1822 році в містечку Растовача біля міста Посушя (раніше — Османська імперія, нині Боснія і Герцеговина). Навчався в Загребі і Пешті. У 1834 році вступив до школи при францисканському монастирі, до 1838 року проживав в Крешево. З 1844 року навчався в Пожега, Загребі та Пешті (нині Будапешт). 24 грудня 1844 року отримав освячений в священники, три роки здійснював служби в Крешево і Осова. У 1847 році відкрив школу в Крешево і гімназію в Сараєво. З 1851 по 1879 роки — священик римо-католицької церкви в Сараєво, з 1879 року і до смерті (1905 рік) — чернець монастиря францисканців в Крешево. Більшу частину свого життя провів в Боснії.
Літературна та культурна діяльність[ред. | ред. код]
Мартич перекладав твори Гомера і Гете на хорватську мову, а також писав ряд історичних творів — одним з найбільш відомих став роман «Просвітителі» (хорв. Osvetnici) присвячений боротьбі балканських слов'ян проти панування Османської імперії. Також він зустрічався з майбутнім албанським письменником Джерджієм Фіштою і ще одним хорватським письменником Сильвіє Страхимир Краньчевичем — Мартич і Краньчевич зуміли схилити албанця до літературної діяльності.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Мартич в молодості активно підтримував рух ілліризму, трохи пізніше став виступати за приєднання Боснії і Герцеговини до майбутньої хорватської держави, яка з'явиться після припинення існування Австро-Угорщини. Боровся за права хорватів-католиків в Боснії і Герцеговині, за що був заарештований владою.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Перед церквою в Посушя був встановлений пам'ятник у вигляді відкритої книги, в якій написано: «Важко дому без братньої любові, як Боснії без Хорватської землі» (хорв. Teško domu bez ljubavi bratske, ko i Bosni bez zemlje Hrvatske Також в Посушя є школа, що носить ім'я Грго Мартича.
- У рідному селі Растовача встановлено кам'яний хрест, на якому вказані роки життя Мартича і коротко описана його діяльність.
- У Боснії і Герцеговині в свій час була випущена поштова марка із зображенням Мартича.
- Кисті хорватського художника Івана Тишова належить портрет Грго Мартича.
- Пам'ятник Грго Мартич встановлений і в Загребі.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Slavodobitnica svijetlomu gospodaru Omer-paši (epic poem 1852)
- Narodne pjesme bosanske i hercegovačke (with Ivan Frano Jukić), I (1858)
- Osvetnici, I—III (ep, 1861/65), IV (тисяча вісімсот сімдесят вісім.), V (1881), VI (1881), VII (1883)
- Početni zemljopis za katoličke učionice u Bosni (epic poem, 1884)
- Narodne pjesme o boju na Kosovu godine 1389. (1886)
- Obrana Biograda godine 1456. (ep, 1887)
- Pjesnička djela fra Grge Martića, 1-7 (1888)
- Pjesnička djela fra Grge Martića, I (1893)
- Zapamćenja / 1829.-тисяча вісімсот сімдесят вісім., Po kazivanju autorovu zabilježio janko Koharić (1906)
- Izabrani spisi (1956)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- M. Šeper: Martić P. Grgo (Mato) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] . In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 6, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1975, ISBN 3-7001-0128-7, S. 112.
Посилання[ред. | ред. код]
- O fra Grgi Martiću (хор.)
- Fra GRGO Martić [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
- Pater Gjergj Fishta (1871—1940) [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
