Економіка (діяльність) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Економіка (значення).
Економіка
Зображення
Досліджується в економіка, економічна антропологіяd і економіст
Гештег economy
Іконка
Географія теми економічна географія
CMNS: Економіка у Вікісховищі
  20,000–35,000   10,000–20,000   5,000–10,000   2,000–5,000   <2,000   Дані недоступні

Еконо́міка (англ. economy) — це людська діяльність, яка складається з виробництва, торгівлі, розподілу та споживання, імпорту та експорту товарів і послуг. Вона включає всі види діяльності, що здійснюються для задоволення потреб людини. Ця система господарських дій є предметом вивчення економічної дисципліни.

Економіка складається з економічної системи в межах певного регіону. Ця система включає робочу силу, капітал і природні ресурси в цьому регіоні; включає економічні інститути, задіяні у виробництві, торгівлі та розподілі, а також споживання товарів і послуг у цьому регіоні. Економіка — це поєднання технологічної еволюції, історії та соціальної організації з такими ключовими факторами, як географія, природні ресурси, доходи та екологія.

Усі професії, організації та види економічної діяльності роблять свій внесок в економіку. Споживання, заощадження та інвестиції є основними елементами економіки і визначають баланс ринку. Існує три сектори економіки: первинний, вторинний і третинний.

Загалом її визначають як соціальну сферу, що акцентує увагу на практиках, дискурсах і матеріальних формах вираження, пов'язаних з виробництвом, використанням і управлінням дефіцитними ресурсами.[1] Дана економіка — це сукупність процесів, що включають її культуру, цінності, освіту, технологічний розвиток, історію, соціальну організацію, політичну структуру, правові системи і природні ресурси як основні чинники. Ці фактори надають контекст, зміст і визначають умови та параметри, в яких функціонує економіка. Іншими словами, економічна сфера — це соціальна сфера взаємопов'язаних людських практик і трансакцій, яка не існує сама по собі.

Впродовж історії, в міру того, як суспільство ставало складнішим, розвивалася і економіка. Тоді як шумери створили великомасштабну економіку, засновану на товарних грошах, вавилоняни та сусідні міста-держави створили першу економіку в сьогоднішньому розумінні.[2]

Етимологія[ред. | ред. код]

Первісне значення слова «економіка» — від давньогрецького oikonomia або oikonomos «управління господарством»  — мистецтво ведення домашнього господарства. Перша частина слова oikos- означає «дім», а друга частина nemein- означає «керувати».[3] Поступово це поняття стало розширюватися.

Історія[ред. | ред. код]

Найбільш часто використовуваний нині значення, що позначає «економічну систему країни або території», схоже, не розвинулося до 1650-х років.[4]

Докладніше: Економічна історія

Фактори[ред. | ред. код]

Види[ред. | ред. код]

Ринкова економіка — це економіка, в якій товари та послуги виробляються та обмінюються між учасниками (економічними одиницями) відповідно до попиту та пропозиції шляхом бартеру або засобом обміну на боргову вартість, таким як кредит або валюта.[5]

Планова економіка — це економіка, в якій політичні актори безпосередньо контролюють те, що виробляється, як продається та розподіляється.[6]

Зелена економіка — це низьковуглецева і ресурсоефективна економіка. У зеленій економіці зростання доходів і зайнятості відбувається за рахунок державних і приватних інвестицій, які зменшують викиди вуглецю і забруднення, підвищують ефективність використання енергії та ресурсів, а також запобігають втраті біорізноманіття та екосистемних послуг.[7]

Гіг-економіка — це економіка, в якій короткострокові роботи призначаються або обираються на вимогу.

Світова економіка зазвичай означає економічну систему чи системи людства.

Неформальна економіка — це економіка, яка не оподатковується і не контролюється державою.[8]

Сектори[ред. | ред. код]

Вважається, що економіка розвивається через такі етапи або ступені пріоритетності:

  • Стародавня економіка базувалася переважно на натуральному господарстві.
  • Етап промислової революції зменшив роль натурального сільського господарства, а протягом останніх трьох століть перетворив натуральне сільське господарство на більш екстенсивні та монокультурні форми сільського господарства. Економічне зростання відбувалося переважно в гірничодобувній, будівельній та обробній промисловості. Комерція стала більш важливою через необхідність покращити обмін і розподіл продуктів у суспільстві.
  • В економіках сучасної фази розвитку споживчих суспільств свою роль відіграють сфера послуг, фінанси та технологічно-інформаційна економіка.

У сучасних економіках ці етапи виражаються трисекторною моделлю:[9]

  • Первинний: охоплює видобуток і виробництво сировини, такої як кукурудза, вугілля, деревина і залізо.
  • Вторинний: передбачає перетворення сировини або проміжних матеріалів на товари, наприклад, перетворення сталі на автомобілі або текстилю на одяг.
  • Третинний: включає надання послуг споживачам, таких як послуги няні, кінотеатрів тощо, та бізнесу (підприємствам), таких як банківські послуги тощо.

Інші сектори розвиненого суспільства включають

  • державний сектор або урядовий сектор (зазвичай включає: парламент, суди та урядові установи, різні аварійні служби, громадська охорона здоров'я, притулки для бідних і людей, яким загрожує небезпека, транспортні засоби, повітряні/морські порти, післяпологовий/пологовий догляд, лікарні, школи, бібліотеки, музеї, історичні будівлі, що охороняються, парки/сади, природні заповідники, деякі університети, національні спортивні майданчики/стадіони, національні мистецькі/концертні зали або театри, а також релігійні місця поклоніння).
  • приватний сектор або приватний бізнес.
  • волонтерський сектор (він же незалежний сектор або громадський сектор) або соціальний сектор.[10]

Індикатори[ред. | ред. код]

Валовий внутрішній продукт (ВВП) країни — це показником міри розміру її економіки, або, точніше, грошовим виміром ринкової вартості всіх вироблених кінцевих товарів і послуг.[11] Більшість традиційних методів економічного аналізу країни значною мірою спирається на такі економічні показники, як ВВП і ВВП на душу населення. Хоча ВВП часто є корисним, він включає лише економічну діяльність, в якій відбувається обмін грошима.

Через зростаюче значення фінансового сектору в сучасний час[12] термін "реальна економіка" використовується аналітиками,[13][14] а також політиками для позначення частини економіки, пов'язаної з виробництвом реальних товарів і послуг,[15] і протиставляється фінансовому аспекту економіки, який нібито має справу з "паперовою економікою" або купівлею і продажем на фінансових ринках.[16][17]

Альтернативна термінологія розрізняє показники реального ВВП економіки, виражені в реальних цінностях (скоригованих на інфляцію) або показники економіки, виражені в номінальних значеннях (не скоригованих на інфляцію).[18]

Ключові дані української економіки[ред. | ред. код]

Докладніше: Економіка України

Див. також[ред. | ред. код]

  • Економічна теорія
  • Сільське господарство
  • Народне господарство
  • Каталактика
  • Кустарне виробництво
  • Праксеологія
  • Домашні господарства, також домогосподарство, середньовічна назва — домострой — господарство окремого дому, окремої сім'ї.
  • Міське господарство — це складна сукупність підприємств, служб, інженерних споруд і мереж, розташованих на території міста і призначених задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально-культурні потреби жителів міста. Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство.
  • Особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму (за Законом України).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ James, Paul[en]; with Magee, Liam; Scerri, Andy; Steger, Manfred B. (2015). Urban Sustainability in Theory and Practice: Circles of Sustainability. London: Routledge. p. 53. ISBN 978-1315765747 (архів оригіналу)
  2. ↑ Sheila C. Dow (2005), "Axioms and Babylonian thought: a reply", Journal of Post Keynesian Economics 27 (3), sf. 385-391.
  3. ↑ "economy". Merriam-Webster.
  4. ↑ Dictionary.com "economy." The American Heritage Dictionary of the English Language, Fourth Edition. Houghton Mifflin Company[en], 2004.
  5. ↑ Gregory, Paul; Stuart, Robert (2004). Stuart, Robert C. (Ed.). Comparing Economic Systems in the Twenty-First Century (7th bas.). Houghton Mifflin. s. 538. ISBN 978-0618261819. OCLC 53446988. Market Economy: Economy in which fundamentals of supply and demand provide signals regarding resource utilization.
  6. ↑ Alec Nove (1987). "Planned Economy". The New Palgrave: A Dictionary of Economics. vol. 3. p. 879.
  7. ↑ Kahle, Lynn R.; Gurel-Atay, Eda, (Ed.) (2014). Communicating Sustainability for the Green Economy. New York: M.E. Sharpe. ISBN 978-0-7656-3680-5.
  8. ↑ In the shadows. The informal economy is neither small nor benign | Jun 17th 2004 | The Economist
  9. ↑ Kjeldsen-Kragh, Søren (2007). The Role of Agriculture in Economic Development: The Lessons of History. Copenhagen Business School Press DK. s. 73. ISBN 978-87-630-0194-6.
  10. ↑ Potůček, Martin (1999). Not Only the Market: The Role of the Market, Government, and the Civic Sector. New York: Central European University Press. s. 34. ISBN 0-585-31675-9. OCLC 45729878.
  11. ↑ "Gross Domestic Product | U.S. Bureau of Economic Analysis (BEA)". www.bea.gov.
  12. ↑ The volume of financial transactions in the 2008 global economy was 73.5 times higher than nominal world GDP, while, in 1990, this ratio amounted to "only" 15.3 ("A General Financial Transaction Tax: A Short Cut of the Pros, the Cons and a Proposal [Архівовано 2012-04-02 у Wayback Machine.]" Nisan 2, 2012. Austrian Institute for Economic Research, 2009)
  13. ↑ "Meanwhile, in the Real Economy", The Wall Street Journal, July 23, 2009
  14. ↑ "Bank Regulation Should Serve Real Economy", The Wall Street Journal, October 24, 2011
  15. ↑ "Perry and Romney Trade Swipes Over 'Real Economy'", The Wall Street Journal, August 15, 2011
  16. ↑ "Real Economy". definition in the Financial Times Lexicon
  17. ↑ "Real economy". definition in the Economic Glossary
  18. ↑ • Deardorff's Glossary of International Economics, search for real
    • R. O'Donnell (1987). "real and nominal quantities," The New Palgrave: A Dictionary of Economics, v. 4, pp. 97-98.

Посилання[ред. | ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Економіка_(діяльність)&oldid=41455716