Городоцьке братство — Вікіпедія

Городо́цьке бра́тство (братство при церкві Іоанна Хрестителя) — національно-релігійна громадська організація православних руських (українських) шляхтичів м. Городок.

Історія[ред. | ред. код]

Засновано 1590 року навколо церкви Іоанна Хрестителя, тоді ж було прийняло статут на основі статуту Львівського Успенського братства. З моменту заснування братство за власний кошт утримувало школу і шпиталь.

У 1592—1593 роках виступало проти свавілля перемиського православного єпископа Михайла Копистенського і городоцького священика-намісника Григорія Попеля, які вважали братство єретичним.

Вплив Городоцького братства зріс настільки, що київський митрополит Михайло Рогоза в 1593 році запросив його членів до участі в Берестейському православному соборі. Братчики 1594 року брали участь у Берестейському православному соборі.

1611 року керівники братства Михайло Курилович, Гриць Маляр, Гриць Кунащик, Павло Захарчич, Іван Кравецький очолили виступ міщан за участь представників українського населення в магістраті.

Після Городоцької битви 1655 року між поляками та козаками місто значним чином постраждало. В результаті османської навали 1672 року майно братства разом з містом істотно постраждали. Після цього відбувається занепад православного братства в місті. Остаточно припинило своє існування на початку 1690-х років.

Джерела[ред. | ред. код]

Ісаєвич Я. Д. Городоцьке братство [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 173. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Ісаєвич Я. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI—XVIII ст. — К., 1966.