Гончий Брід — Вікіпедія

село Гончий Брід
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район Ковельський район
Громада Колодяжненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07060210070012585
Основні дані
Засноване 1570
Населення 134
Площа 0,092 км²
Густота населення 1456,52 осіб/км²
Поштовий індекс 45029
Телефонний код +380 3352
Географічні дані
Географічні координати 51°04′25″ пн. ш. 24°53′31″ сх. д. / 51.07361° пн. ш. 24.89194° сх. д. / 51.07361; 24.89194Координати: 51°04′25″ пн. ш. 24°53′31″ сх. д. / 51.07361° пн. ш. 24.89194° сх. д. / 51.07361; 24.89194
Середня висота
над рівнем моря
183 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 12, с. Дроздні, Ковельський р-н, Волинська обл., 45066
Карта
Гончий Брід. Карта розташування: Україна
Гончий Брід
Гончий Брід
Гончий Брід. Карта розташування: Волинська область
Гончий Брід
Гончий Брід
Мапа
Мапа

Го́нчий Брід — село в Україні, у Колодяжненській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 134 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Голобської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 8. Дворів 48, мешканців 389[1].

Польсько-український конфлікт[ред. | ред. код]

У селі встановлено пам'ятник 58-ми українцям, які стали жертвами польсько-українського конфлікту 1943—1944 років.[2] Пам'ятний знак освячено священиками Української православної церкви. За свідченнями очевидців, всього у селі Гончий Брід поляки вбили 73 особи, серед яких були мешканці інших населених пунктів.

За даними державного архіву Волинської області, станом на 5 жовтня 1940 року у селі Гончий Брід налічувалося 140 дворів і проживало 759 осіб. Під час Другої світової війни неподалік цього села, в урочищі Засмики, розміщувалася база польської Армії Крайової, звідки її вояки здійснювали рейди на українські села. Напади поляків на село Гончий Брід розпочалися у листопаді 1943 року і повторювалися у січні та березні 1944 року. Найкривавішим для жителів цього села виявився січень 1944 року, коли на свято Водохреща загін Армії Крайової, увірвавшись у село, пограбував його, знищив до 40 садиб і розстріляв понад 60 осіб.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 164 особи, з яких 76 чоловіків та 88 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 134 особи.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,51 %
білоруська 0,75 %
російська 0,75 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 жовтня 2019.
  2. На Волині встановлено пам'ятник розстріляним поляками // УП. 15.10.2011. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]