Головогруди — Вікіпедія

Головогруди, також цефалоторакс, просома — передня частина тіла (тагма) деяких членистоногих, до якої кріпляться кінцівки та ротові частини. Утворена злиттям головних та грудних сегментів тіла. Характерна для хеліцерових та деяких ракоподібних.

Поширення[ред. | ред. код]

На головогруди і черевце тіло поділене у хеліцерових, таких як павуки, скорпіони, мечохвости тощо. Також такий поділ спостерігається у деяких ракоподібних (десятиногих раків та інших).

Будова[ред. | ред. код]

Створена шляхом зрощення 6 головних та 7 грудних сегментів (ракоподібні) або 6 передніх сегментів з кінцівками (павуки). До головогрудей кріпляться кінцівки й ротові частини. На передній частині знаходяться очі. У павукоподібних всередині головогрудей сконцентровано центральну нервову систему, там знаходиться серцева судина.

Джерела[ред. | ред. код]

• Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996), Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2, К.: Либідь, с. 320, ISBN 5-325-00663-0

Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.