Головна українська рада — Вікіпедія

Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1 серпня^[1] 1914 року у Львові. Її засновниками були Українські національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Координаційний центр захисту інтересів українців Австро-Угорщини (голова — Кость Левицький, заступник — Михайло Павлик і Микола Ганкевич).

Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головною політичною вимогою організації було виборення державної самостійності України.

Головна Українська Рада зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів Галичини з петиціями, у яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики.

3 серпня 1914 року ГУР закликала українців до підтримки Австро-Угорщини в Першій Світовій війні, убачаючи в Російській імперії найбільшу загрозу українському національному руху. З Маніфесту Головної Української Ради:

Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили Переяславський договір, яким вони обов'язалися були — шанувати самостійність України,— і поневолили вільну Україну. Царська імперія протягом трьох століть веде політику, яка має за ціль відобрати поневоленій Україні національну душу і зробити український нарід частею російського народу. Царський уряд відобрав українському народови його найсвятійше право,— право рідної мови. В царській Росії нинішного дня найбільше поневолений — український нарід … Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде пораженнє Росії, тим швидше вибє година визволення України»[2].

З огляду на це, можна стверджувати, що ГУР значною мірою поділяла погляди Союзу Визволення України, який майже в той же час також закликав виступити на боці австрійців проти Росії.

4 серпня 1914 Рада ухвалила рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.

На початку вересня 1914 у зв'язку з наступом російських військ Головна Українська Рада перебралася до Відня, де проіснувала до травня 1915, коли була перетворена на Загальну Українську Раду.

Див. також[ред. | ред. код]

• Українські політичні організації в Імперії Габсбургів
• Загальна українська рада
• Союз визволення України
• Українські січові стрільці
• s:Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Левицький Кость. «Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914» ч. 1-2. — Л., 1926-27
• Левицький Кость. «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.» ч. 1. — Л., 1928.

Посилання[ред. | ред. код]

• Головна українська рада [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.