French
DeutschГодинникарство — Вікіпедія
Годинникарство — дисципліна з вивчення механічних пристроїв для вимірювання часу, їхньої розробки, виготовлення і тестування.
Історично, галузь мистецького ремесла з виготовлення годинників як предметів розкоші, що існувала від XIV до першої половини XIX сторіччя, коли почалося масове виробництво годинників[1]. Провідні майстри-годинникарі того часу були добре обізнані в багатьох царинах людських знань: металургії, металообробці, теслярстві та інших. Головними центрами годинникарства в Європі були Франція, Швейцарія, Німеччина, Італія, Англія[1]. В Україні осередком мистецького виробництва годинників був Львів[1].
Сучасні майстри-годинникарі спеціалізуються на знанні електроніки, металообробці та матеріалознавстві[2]. Часто вони спеціалізуються лише на виконанні однієї, чітко визначеної операції на виробництві. Наприклад, анодування поверхні металу до вибраного кольору[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Годинникарство // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ а б (пол.) Kazimierz Adel Poradnik zegarmistrza. Warszawa: 1959, s. 7-11.
Посилання[ред. | ред. код]
- Годинникарство [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 255-256. — 1000 екз.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
