Глушківка — Вікіпедія

село Глушківка
Герб Глушківки Прапор Глушківки
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Куп'янський район
Громада Курилівська сільська громада
Облікова картка Глушківка 
Основні дані
Засноване у другій половині XVIII століття
Населення 880
Площа 2,7 км²
Густота населення 325,93 осіб/км²
Поштовий індекс 63751
Телефонний код +380 5742
Географічні дані
Географічні координати 49°35′12″ пн. ш. 37°42′37″ сх. д. / 49.58667° пн. ш. 37.71028° сх. д. / 49.58667; 37.71028Координати: 49°35′12″ пн. ш. 37°42′37″ сх. д. / 49.58667° пн. ш. 37.71028° сх. д. / 49.58667; 37.71028
Середня висота
над рівнем моря
98 м
Водойми Балка Синобратова, Оскільського водосховища
Відстань до
обласного центру
134 км
Відстань до
районного центру
17,7 км
Найближча залізнична станція Глушківка
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 63751, Харківська обл., Куп'янський р-н, с. Глушківка, вул. Миру, 92
Вебсторінка Глушківська сільська рада
Сільський голова Пивоваров Микола Олександрович
Карта
Глушківка. Карта розташування: Україна
Глушківка
Глушківка
Глушківка. Карта розташування: Харківська область
Глушківка
Глушківка
Мапа
Мапа

Глушкі́вка — село в Україні, у Курилівській сільській громаді Куп'янського району Харківської області. До 12 червня 2020 року — адміністративний центр Глушківської сільської ради. Населення складає 880 чоловік.

Географія[ред. | ред. код]

Село Глушківка розташоване за 2 км від Оскільського водосховища (на лівому березі), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Новоосинове, нижче за течією примикає село Колісниківка, на протилежному березі — село Пристін. Від водосховища село відділяє лісовий масив. Уздовж села протікає невелика Балка Синобратова з невеликою загатою. Поруч проходить залізниця, за 2 км пасажирський залізничний зупинний пункт Глушківка.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у другій половині XVIII століття. Першим тут оселився селянин, який мав прізвище Глушко. Він виділився з громади слободи Новоосинової, де на той час почала відчуватися сутужність із землею для садиб. За прізвищем новосела нове поселення і отримало назву.

Землі, особливо ті, що прилягали до Осколу і до бору, не відзначалися високою якістю, були супіщаними. Та селянини вміли добре господарювати і на таких. Так було і до Жовтневого перевороту, і за радянський часів.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 231 мешканців села[1].

У післявоєнний період (Указом від 16 лютого 1948 року) трьом колгоспникам тодішнього глушківського колгоспу імені Чапаєва — М. Л. Глушко, Г. Й. Кардаш та Н. Д. Мовмизі — присвоєно звання Героїв Соціалістичної Праці.

12 червня 2020 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», Глушківська сільська рада об'єднана з Курилівською сільською громадою.

З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну село перебувало під тимчасовою російською окупацією.

6 жовтня 2022 року, в ході контрнаступу ЗСУ село звільнено від російських загарбників і над селом знову замайорив український прапор[2].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
  • Дитячий оздоровчий табір «Сосновий».
  • Південна частина Куп'янського родовища будівельного піску.
  • У селі діє ТОВ «Мрія», що працює у галузі сільського господарства.

Сільська бібліотека[ред. | ред. код]

Перші відомості про бібліотеку в селі Глушківка відносяться до 1944 року. На той час бібліотека розташовуалася в окремій хатині, книжковий фонд складав приблизно 50—60 примірників, книги для бібліотеки надали жителі села. Через деякий час  колгоспники самі зробили  дерев'яний стелаж  і бібліотеку перенесли в старий клуб в невеличку окрему кімнату, де бібліотека знаходилася до 1961 року. З 1944 по 1948 рік  бібліотеку очолював Сотник Петро Прокопович. З 1948 по 1954 роки в бібліотеці працювали Марченко Анастасія Іванівна та Гончаров Леонід Андрійович. З 1961 року книги записувалися в інвентарні книги, книжковий фонд бібліотеки значно збільшився. З 1956 по 1967 роки в бібліотеці працювали: Ківшар Т. Ф., Проценко Н. О., Кардаш Н. П., Гаврилюк Н. В.. З 1967 року  для бібліотеки в новому клубі було виділено одну кімнату, потім її перевели  в цьому ж клубі в двокімнатне приміщення. З початком  централізації у 1977 році книжковий фонд бібліотеки постійно  збільшувався. Глушківська сільська бібліотека отримувала нову літературу із центральної районної бібліотеки, також для закупівлі  періодичних видань кошти виділяв колгосп. З 1967 року в Глушківській бібліотеці працювала Опришко Світлана Омелянівна. У 1975 році бібліотека отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».

Для бібліотеки було виділено  колишнє приміщення контори колгоспу. В трьох кімнатах розміщено читальну залу, відділ дитячої літератури і книгосховище. В наш час Глушківська бібліотека стала інформаційним центром на селі, співпрацює з сільською владою, школою, клубом. В бібліотеці для користувачів різних вікових категорій проводяться різноманітні заходи.

У 2004 році в районному конкурсі «Людина року-2004» в номінації  «Культура і мистецтво» переможцем стала Опришко Світлана Омелянівна.

На теперішній час робиться все, щоб жителі села мали доступ до книг. Діє така популярна на селі форма роботи, як книгоносіння. Бібліотекар розносить книги пенсіонерам, інвалідам, ветеранам. З 2016 року бібліотеку очолює Біла Наталія Олександрівна.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа
  • Дитячий садок
  • ФАП
  • Сільська бібліотека
  • Будинок культури
  • Храм Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ

Пам'ятка[ред. | ред. код]

  • Поблизу Глушківки виявлені залишки неолітичного поселення (IV тисячоліття до н. е.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Глушківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  2. Українські військові звільнили село Глушківка на Харківщині — KRAKEN. suspilne.media. 6 жовтня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]