French
DeutschГлусь Степан Карлович — Вікіпедія
| Степан Карлович Глусь | ||
|---|---|---|
| Народився | 2 серпня 1947 (76 років) с. Маниківці, Деражнянський район, Хмельницька область | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Діяльність | політик, бізнесмен | |
| Alma mater | Національний університет харчових технологій | |
| Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання | |
| Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України[2] | |
| Партія | Партія регіонів | |
| Нагороди |
| |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 5-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 25 травня 2006 | — | 15 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Степа́н Ка́рлович Глу́сь (нар. 2 серпня 1947, с. Маниківці, Деражнянський район, Хмельницька область) — український політик. Колишній народний депутат України. Проживає в місті Немирів Вінницької області.[3]
Освіта[ред. | ред. код]
- Львівський технікум харчової промисловості;
- Київський технологічний інститут харчової промисловості.
Кар'єра[ред. | ред. код]
З 1987 до 2006 року — директор ДП «Немирівський спиртовий завод», засновник горілчаної компанії «Nemiroff» (1992 р.), яку контролює через свого сина Олександра (генеральний директор і власник 25 % акції підприємства).
Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 до червня 2007[4], обраний за списками Блоку Юлії Тимошенко, № 108 в списку. На час виборів: директор ДП «Немирівський спиртовий завод», член ВО «Батьківщина». Член фракції «Блоку Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з липня 2006).[5] Склав депутатські повноваження 15 червня 2007.
З грудня 2007 до грудня 2012 — народний депутат України 6-го скликання, обраний за списками БЮТ, № 108 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007), заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з грудня 2007). Після приходу до влади Віктора Януковича у 2010 р. перейшов до фракції Партії регіонів.
Також був членом групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Хорватія, з Французькою Республікою та із Російською Федерацією.[6]
Погляди[ред. | ред. код]
5 червня 2012 голосував за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови.[7]
Відзнаки[ред. | ред. код]
Заслужений працівник промисловості України (листопад 2005).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Степан Глусь: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 вересня 2021.
- ↑ Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- сайт ВРУ
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |